Раджмоган Ґанді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раджмоган Ґанді
Народився 7 серпня 1935(1935-08-07)[1] (88 років)
Нью-Делі, Індія
Країна  Індія[2]
 Британська Індія
 Домініон Індія
Діяльність письменник, викладач університету, політик
Alma mater коледж Св. Стефанаd
Знання мов англійська[3] і гінді
Заклад Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн
Посада член Радж'я Сабхаd
Партія Aam Aadmi Partyd
Батько Devdas Gandhid
Мати Lakshmi Rajagopalacharid
Брати, сестри Gopalkrishna Gandhid, Ramchandra Gandhid і Tara Gandhid
Діти Supriya Gandhid і Devadatta Gandhid
Нагороди
Сайт rajmohangandhi.com

Раджмоган Ґанді (нар. 7 серпня 1935 року)[4] – біограф і науковий співробітник Центру вивчення культур Південної Азії та Середнього Сходу в Університеті Іллінойсу в Урбана-Шампейн (США). Онук Магатми Ґанді та Чакраварті Раджагопалачарі[en] Також запрошений професор Індійського технологічного інституту Ґандінаґар[en].

Раннє життя[ред. | ред. код]

Його батько Девдас Ґанді[en], син Магатми Ґанді, був відповідальним редактором Hindustan Times. Раджмоган Ґанді навчався в коледжі Св. Стефана[en] (Нью-Делі, Індія). Його дід по матері Ч. Раджаґопалачарі, був другим генерал-губернатором Індії, після лорда Луїса Маунтбеттена, одного з головних соратників Магатми Ґанді.

Академічна кар’єра та активізм[ред. | ред. код]

Від 1956 року є учасником руху Ініціативи змін (раніше відомого як Моральне переозброєння). Раджмоган Ґанді вже пів століття бере участь в ініціативах, спрямованих на побудову довіри, побудову миру, демократії та бореться з корупцією й нерівністю[5].

У 1960-х і на початку 1970-х років Ґанді відіграв провідну роль у створенні «Ейжа плато», конференц-центру Ініціатив змін у містечку Панчґані[en] в горах західної Індії. Центр “Ейжа плато” відомий на Індійському субконтиненті за його внесок в екологію[6]. Під час надзвичайного стану в Індії[en] у 1975–1977 роках активно обстоював демократичні права особисто, а також у щотижневому журналі «Хіммат» (“Відвага”), що видавався в Бомбеї з 1964 по 1981 рік[7].

У своїй книзі «Історія двох повстань: Індія 1857-го та Американська громадянська війна», опублікованій 2009 року в Індії, Раджмоган Ґанді досліджує дві війни XIX століття, що відбулися в різних частинах світу майже одночасно. Попередня книга Ґанді, біографія його діда Магатми Ґанді, «Могандас: справжня історія людини, його народу та імперії», 2007 року отримала престижну нагороду від Конгресу історії Індії[en] (її вручають щодва роки)[8]. Згодом її видали в кількох країнах[6].

2002 року Р. Ґанді отримав премію Академії Сагітя[en] (Академії літератури Індії) за книгу «Раджаджі: життя, біографія Чакраварті Раджаґопалачарі (1878–1972)» про свого діда по материнській лінії і провідну фігуру руху за незалежність Індії, що став першим генеральним губернатором Індії у 1948–1950 роках[9].

Він також є автором книг: Ґафар Кан[en] : ненасильницький бадшах пуштунів (2004); Помста та примирення: розуміння історії південної Азії (1999); Пател: Життя, біографія Валлаббхаї Патела (1875–1950), віце-прем’єр-міністра Індії у 1947–50 роках (1990); і Вісім життів: дослідження зустрічі індуїстів та мусульман (1987). Одну з його перших книг «Добрий човняр: портрет Ґанді» 2009 року перекладено на китайську мову й видано в Пекіні. 2013 року Р. Ґанді опублікував книгу «Пенджаб», історичний твір про нерозділений Пенджаб, від смерті Аурангзеба до Розділу Британської Імперії[10].

Перед викладацькою кар'єрою в університеті Іллінойсу Раджмоган Ґанді працював професором-дослідником в аналітичному Центрі політичних досліджень[en] у Нью-Делі. З 1985 до 1987 року був редактором щоденної газети «Індійський експрес» у Мадрасі (нині Ченнаї). 2004 року отримав Міжнародну гуманітарну премію (захисту прав людини) від міста Шампейн (штат Іллінойс), а 1997 року йому присвоєно звання почесного доктора юридичних наук університету Калгарі та почесного доктора філософії університету Обірін[en]. Член журі Нюрнберзької міжнародної премії за права людини[en] і співголова Центру за діалог і примирення в Ґурґаоні[9]. 2009—2010 обраний головою міжнародної організації Ініціативи змін[11].

Політика[ред. | ред. код]

1989 року Ґанді програв Радживу Ґанді вибори до палати Лок Сабха в місті Амета. У 1990–92 роках був членом Радж'я Сабха (верхньої палати парламенту Індії) та очолював індійську делегацію Комісії ООН з прав людини в Женеві 1990 року. В індійському парламенті очолював спільний комітет обох палат у справах зареєстрованих каст і зареєстрованих племен.

21 лютого 2014 року він вступив у партію Аам Аадмі[en][12]. 2014 року брав участь у загальних виборах від округу Іст-Делі, та не пройшов[13].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружину Раджмогана Ґанді звати Уша. У них двоє дітей, Супрія та Девадатта[14].

Книги[ред. | ред. код]

  1. Чому Ґанді все ще має значення: оцінка спадщини Магатми (англ. Why Gandhi Still Matters: An Appraisal of the Mahatma’s Legacy)
  2. Розуміння батьків-засновників: розгляд початків Індійської республіки (англ. Understanding the Founding Fathers: An Enquiry into the Indian Republic’s Beginnings)
  3. Пенджаб: історія від Аурангзебу до Маунтбаттену (англ. Punjab: A History from Aurangzeb to Mountbatten)
  4. Повість про два бунти (англ. A Tale of Two Revolts)
  5. Могандас: справжня історія людини, його народу та імперії (англ. Mohandas: A True Story of a Man, His People and an Empire)
  6. Гафар Кан: ненасильницький бадшах пуштунів (англ. Ghaffar Khan: Nonviolent Badshah of the Pakhtuns) (2004)
  7. Розуміння мусульманської свідомості (англ. Understanding the Muslim Mind)
  8. Раджаджі: життя (англ. Rajaji: A Life)
  9. Помста та примирення: розуміння історії південної Азії (англ. Revenge & Reconciliation: Understanding South Asian History) (1999)
  10. Добрий човняр (англ. The Good Boatman)
  11. Пател: Життя (англ. Patel: A Life) (1990)
  12. Вісім життів: дослідження співпраці індуїстів та мусульман (англ. Eight Lives: A Study of the Hindu-Muslim Encounter) (1987)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ https://eci.gov.in/files/category/97-general-election-2014/
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Professor Rajmohan Gandhi. Jamnalal Bajaj Foundation. Jamnalal Bajaj Foundation. Архів оригіналу за 13 March 2016. Процитовано 4 січня 2017.
  5. ↑ A Discussion with Rajmohan Gandhi, President, Initiatives of Change International. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
  6. ↑ а б Тиждень довіри. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  7. ↑ Initiatives of Change. www.in.iofc.org. Архів оригіналу за 23 February 2007. Процитовано 21 жовтня 2017.
  8. ↑ https://publish.illinois.edu/partitionandempire/speakers/ [Архівовано 14 травня 2019 у Wayback Machine.] Partition and Empire: Ireland, India, Palestine and Beyond
  9. ↑ а б See "Discussion of Modern South India: A History from the 17th Century to Our Times" [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Life of letters. The Hindu. 26 жовтня 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 21 травня 2020.
  11. ↑ Ініціативи змін/Колишні голови, IofC Website. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  12. ↑ Mahatma's grandson Rajmohan Gandhi joins AAP, will contest from east Delhi. IBN Live. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2020.
  13. ↑ Rajmohan Gandhi to lead AAP battle in Delhi East. The Hindu. 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 21 травня 2020.
  14. ↑ Short Biography -Rajmohan Gandhi. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 22 лютого 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раджмоган_Ґанді&oldid=39127030