Електронний генератор

Одна із схем електронного генератора. Виходи генератора — на схемі зверху

Електронний генератор - електронний пристрій, призначений для утворення періодичних коливань електричного струму.

В залежності від форми сигналу на виході генератора розрізняють імпульсні генератори і електронні генератори гармонічних коливань.

Періодичні коливання струму в електронному генераторі є автоколиваннями, постійність яких забезпечується джерелом напруги.

Для отримання гармонічних коливань використовують додатний зворотний зв'язок. В основі такого генератора - підсилювач, сполучений із коливальним контуром, який відіграє роль частотного фільтру. Сигнал із виходу коливального контура подається на вхід підсилювача і знову підсилюється в ньому. Таким чином досягається стабілізація частоти і амплітуди коливань.

Прикладом імпульсного генератора є мультивібратор.

Історична довідка

У 1887 Генріх Герц на основі котушки Румкофа винайшов та побудував іскровий генератор електромагнітних хвиль.

У 1913 Александр Майснер (Німеччина) винайшов електронний генератор Майснера на ламповому каскаді з загальним катодом із коливальним контуром у вихідному (анодному) колі з трансформаторним додатнім зворотнім зв’язком на сітку.

У 1914 Едвін Армстронг (США) запотентував електронний генератор на ламповому каскаді шз загальним катодом із коливальним контуром у вхідному (сіточному) колі з трансформаторним додатнім зворотним зв’язком.

У 1915 американський інженер із Western Electric Company Ральф Гартлі, розробив лампову схему відому як генератор Гартлі, відому ще як ідуктивна триточкова схема. На відміну від схеми А. Мейсснера, в ній використано автотрансформаторне увімкнення контуру. Робоча частота такого генератора зазвичай вища за резонансну частоту контура.

У 1919 Едвін Колпітц винайшов генератор Колпітца на електронній лампі з підключенням до коливального контуру через ємнісний подільник напруги. Схема отримала назву «ємнісна триточка».

У 1932 американець Гаррі Найквіст розробив терію стійкості підсилювачів, яка застосована для опису стійкості генераторів (Критерій стійкості Найквіста-Михайлова).

Дивіться також

• Гетеродин
• Мультивібратор

Джерела

• Генераторы (рос.)
• Генераторы синусоидальных колебаний (рос.)

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.