Рейнгольд Семен Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейнгольд Семен Мойсейович
Народився 18 листопада 1927(1927-11-18)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер 11 травня 1981(1981-05-11) (53 роки)
Пенза, РРФСР, СРСР
Поховання Novozapadnoe Cemetery, Penzad
Країна  СРСР
Alma mater Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського
Заклад Владимирський драматичний театр
Ставропольський театр драми
Пензенський драматичний театр
Нагороди
Народний артист РРФСР
Сайт Пензенський драмтеатр
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рейнгольд.

Семен Мойсейович Рейнгольд (18 листопада 1927(1927-11-18), Одеса — 11 травня 1981(1981-05-11), Пенза) — радянський театральний режисер, народний артист РРФСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Семен Мойсейович Рейнгольд народився 18 листопада 1927 року в Одесі. У 1952 році закінчив Ленінградський державний театральний інститут. Працював режисером-постановником у театрах Ленінграда, Новокузнецька, Бреста, Орджонікідзе. У 1956—1957 роках служив режисером-постановником Пензенського драматичного театру.

З 1958 року був головним режисером Владимирського драматичного театру. Потім працював в Іванівському та Ставропольському театрах драми. У 1971—1981 роках — головний режисер Пензенського драматичного театру ім. Луначарського.

З щоденника Георга Мяснікова, другого секретаря Пензенського обкому КПРС у 1961-1986 рр.:

[11 травня 1981 року] Ошелешила смерть С. М. Рейнгольда. Ще в п'ятницю був у мене, вчора вів репетицію, сьогодні ліг до лікарні, о 17:00 вже не стало. Врятувати не змогли. Талановитий мужик. Утворився такий пролом, який навряд чи заткнеш у театрі[1].

Раптово помер 11 травня 1981 року в Пензі, похований на Новозахідному цвинтарі.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — актриса Тамара Євдокимівна Марсова (нар. 1927), заслужена артистка РРФСР.

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР (3 лютого 1971)[2] .
  • Народний артист РРФСР (12 квітня 1979).

Роботи у театрі[ред. | ред. код]

Пензенський драмтеатр (1956—1957)[ред. | ред. код]

  • 1956 — «Тристан та Ізольда» А. Бруштейн
  • 1957 — «Коли цвіте акація» М. Винникова
  • 1957 — «Перша весна» Г. Ніколаєвої, Е. Радзинського

Владимирський драмтеатр[ред. | ред. код]

  • «Дядя Ваня» А. П. Чехова
  • "Пізнє кохання" О. М. Островського
  • «Дачники», «Останні» М. Горького
  • «Король Лір» В. Шекспіра
  • «Іркутська історія» О. М. Арбузова
  • 1960 — «Моя сім'я» Е. Де Філіппо (1960)
  • 1962 — «Дачники» М. Горького (1962)
  • 1967 — «Кремлівські куранти» М. Ф. Погодіна (1967)
  • 1970 — «Ленінградський проспект» («Життя триває») І. Штока (1970)

Пензенський драмтеатр (1971—1981)[ред. | ред. код]

  • 1971 — «Справа, якій ти служиш» Ю. Германа
  • 1972 — «Людина з боку» І. Дворецького
  • 1972 — «Валентин і Валентина» М. Рощина
  • 1973 — «Вовки та вівці» О. М. Островського
  • 1974 — «Борги наші» Е. Володарського
  • 1974 — «Кілька травневих днів» («Сходи») В. Садчикова
  • 1975 — «Характери» В. Шукшина
  • 1975 — «Записки Лопатіна» К. Симонова
  • 1976 — «День приїзду— день від'їзду» В. Чорних
  • 1976 — «Принижені та ображені» (за Ф. М. Достоєвським)
  • 1977 — «Свята святих» І. Друце (1977)
  • 1977 — «Варшавська мелодія» Л. Зоріна
  • 1977 — «Люблю вітчизну я…» (Лермонтов) (В. Налобін)
  • 1977 — «Тихий Дон» за М. А. Шолоховим
  • 1978 — «Берег» (за Ю. Бондарєвим, 1978)
  • 1979 — «Не було ні гроша, та раптом алтин» О. Н. Островського (1978)
  • 1979 — «Ми, що підписалися нижче…» А. І. Гельмана
  • 1980 — «Старий дім» А. Казанцева
  • 1980 — «Піднята цілина» за М. А. Шолоховим
  • 1981 — «Льовін дол» за романом П. І. Замойського «Лапті»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Мясников Г. В. Страницы из дневника / Под редакцией М. Г. Мясникова и М. С. Полубоярова. — М.: Типография АНО «Институт национальных проблем образования», 2008. С. 445.
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 3 февраля 1971

Посилання[ред. | ред. код]

  • Семён Моисеевич Рейнгольд. Пензенский драматический театр. Процитовано 25 березня 2018.
  • В пензенском театре Рейнгольд ставил спектакли и нянчил детей. Комсомольская правда. Процитовано 25 березня 2018.
  • Семён Моисеевич Рейнгольд. Личности. Процитовано 25 березня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рейнгольд_Семен_Мойсейович&oldid=37375540