Роберт Оуен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт Оуен

Роберт Оуен (англ. Robert Owen, 14 травня 1771(17710514), Ньютаун — 17 листопада 1858, там само) — англійський філософ, педагог та соціаліст-утопіст.

Погляди[ред.ред. код]

Суспільство майбутнього уявляв як федерацію невеликих трудових общин, об'єднаних на основі спільності праці, власності, рівності в розподілі. Безуспішно намагався втілити свої ідеї на практиці.

Педагогічні ідеї[ред.ред. код]

Соціально-філософські основи виховання.

  • Заперечував принцип свободи волі.
  • Людина - продукт середовища. Р. Оуен спирався на близьку філософії Просвітництва ідею про вирішальний вплив зовнішнього середовища на характер людини. [1]
  • У всіх недоліках сучасних людей винне соціальне середовище, тобто капіталізм, який є джерелом всіх соціальних лих.
  • Треба замінити капіталізм соціалізмом.
  • Доводив, що основною причиною суспільного зла є неосвченість людей. Громадські протиріччя можна усунути шляхом поширення знань, впровадження істини. [2]

Виховання. Мета виховання - формування самостійно і раціонально мислячої людини. Вселюдська гармонія може бути закладена лише належним вихованням людей. Для створення людей досконалих треба всіх виховувати з самого народження з однаковою ретельністю, без прояву яких би то не було пристрастей і так, щоб ніхто не прагнув до кращих умов. Зміст виховання.

  • Моральне виховання - на нього головну увагу.
  • Розумове виховання - знання не повинні суперечити здоровому смислу.
  • Трудовое виховання - необхідна умова для всебічного розвитку людини. Дитина в школі поряд з загальною освітою має отримати трудові навички.
  • Фізичне виховання - військові вправи. [3]

Освіта Періоди освіти. Існують періоди - п'ятиріччя в житті людини, аж до 30 - річного віку, - створюють основу для хорошого поділу по занять, причому кожна група зайнята своєю справою. Це сприяє найкращому розвитку людини. Система 4 освітніх ступенів (основа всього колективізм). 1. Школа - для малюків 1-5 років: читання, танці, свіже повітря. 2. Денна школа - для дітей 5-10 років: рідна мова, арифметика, географія, природознавство, історія. Ділиться на загальноосвітню (навчальні заняття) і індустріальну (практична робота в майстернях, саду і полі. 3. Вечірня школа - для підлітків працюють на фабриці. 4. Вечірні лекції - для дорослих. [4]

Соціальний експеримент у Нью-Ланарке. На підставі власного досвіду він виробив систему «патронату». Створює інститут для формування характерів. В перше десятиліття XIX століття нью-ланаркська фабрика привертала до себе натовпи відвідувачів. На фабриці в Нью-Ленарку була заборонена праця дітей до 10 років і скорочений робочий день до 10 годин 45 хвилин, що було нечуваним нововведенням для того часу, коли значну частину робочих англійської промисловості становили діти від 5 до 10 років, які працювали нарівні з дорослими по 14-16 годин на день. [5]

Оуен відкрив в 1816 р. «Новий інститут для формування характеру». У нього входили: дошкільна установа для дітей від 1 до 5 років, початкова школа для дітей до 10 років, вечірні класи для працювавших на фабриці підлітків, вечірній осередок культури, де навчали неписьменних робітників, функціонував лекторій, батьки отримували консультації з виховання дітей, проводилися музичні вечори, танці, ігри і т. д. На 1 січня 1816 «Новий інститут» охоплював своїм виховним впливом 759 осіб у віці від 1 року до 25 років. [5]

А. І. Герцен про педагогічні погляди Р. Оуена. Герцен висловив дуже цінні судження про педагогічну теорію Оуена. Відзначаючи прогресивне історичне значення цих теорій, він у той же час виразно показав і їх недоліки. Герцен у творі «Минуле і думи» схвально відгукується про соціальні та педагогічні заходи, проведені Робертом Оуеном в Нью-Ленарку, зазначає, що його досвід «кісткою стоїть в горлі людей, постійно звинувачують соціалізм в утопіях і в нездатності що-небудь здійснити на практиці». І в той же час він вважає багато теоретичних положень Оуена неправильними, рішуче виступає проти його вчення про те, що «головний шлях проштовхування нового порядку - виховання», що людина є пасивним продуктом обставин і виховання. Він каже, що активна роль людей в історії формується в процесі боротьби з суспільним злом і несправедливістю. [6] Внесок у розвиток світової педагогіки Розвинув ідею з'єднання навчання з продуктивною працею. Створив оригінальну систему виховання (і спробував експериментально її довести). Здійснив унікальний соціально-педагогічний досвід у колоніях і комунах.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б. М. Бим-Бада.- М., 2003.- С. 390.
  2. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: таблицы, схемы, опорные конспекты.- М., 2003.- С.85.
  3. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: таблицы, схемы, опорные конспекты.- М., 2003.- С.86.
  4. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли.- М., 2003.- С.85.
  5. а б История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений/Под ред. А. И. Пискунова.- М., 2001.
  6. Константинов Н. А., Медынский Е. Н., Шабаева М. Ф. История педагогики.- М., 1982 .

Посилання[ред.ред. код]


Сократ Це незавершена стаття про філософа.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.