Роза Потоцька
Роза Станіславівна Браницька, також Потоцька, з родини Потоцьких (пол. Róża Potocka; 1780, Тульчин — 20 жовтня 1862, Париж) — польська аристократка, художниця-аматор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 1780 року в Тульчині в родині Станіслава Щенсного Потоцького та Юзефіни Амалії, уродженої Мнішек[2].
Її перший шлюб — з Антонієм Потоцьким, від якого вона мала доньку — закінчився розлученням у 1812 році[3]. Пізніше вона вийшла заміж за Владислава Гжегожа Браницького, з яким мала семеро дітей[2]: Ксаверія, Елізу, Олександра, Софію, Костянтина, Катажину та Владислава. Мати Браницького була проти шлюбу і відмовлялася зустрічатися з Розою до 1831 року. Після смерті Браницького Роза виїхала до Франції[3]. У 1849 році вона купила замок для свого сина Ксавері[3][4] і половину власності в Монтрезорі, а також 2300 гектарів навколишньої землі[4]. У замку зібрано численні полоністичні артефакти[3]. Заснувала школу в Браницькій[3].
Аматорськи захоплювалася малюванням та аквареллю[3]. У дитинстві, ймовірно, брала участь у родинній вишивці хоругв, які були подаровані Станіславу Августу Понятовському під час його візиту до Тульчина, коли він повертався з зустрічі з Катериною II[3]. У колекції Національного музею у Варшаві є два портрети, виконані Браніцькою в техніці акварелі: Портрет Зофії Жултовської (29 х 21,6 см) та Портрет Бернарда Потоцького (30,2 х 22,6 см)[3]. У музеї також зберігається портрет Браницької роботи Арі Шеффера. Її доньки Еліза, Зофія і Катажина також стали художницями-аматорами[2].
Браницька фігурувала в листах Зигмунта Красінського, чиєю тещею вона була, під псевдонімом «Фрегата»[3].
Мала вищий російський жіночий орден[5]. У квітні 1837 р. нагороджена «малым крестом ордена Святой Екатерины»[6].
Померла 20 жовтня 1862 року в Парижі[2]. Спочатку її останки були поховані на кладовищі в Монтрезорі, а потім перенесені до Кшешовіце[3].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Портрет Анджея Бернарда Потоцького -
Портрет доньки -
Зустріч на дорозі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjMtMTItMTUiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjAzNTM5O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-366%2C-472&uielem_rotate=F&uielem_islocked=0&uielem_zoom=110
- ↑ а б в г Potocka Róża, Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy, т. 7, Instytut Sztuki PAN, 1971, с. 439
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) - ↑ а б в г д е ж и к л Róża Branicka, Artystki polskie. Katalog wystawy, Muzeum Narodowe w Warszawie, 1991, с. 122
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) - ↑ а б [1], Iwona M. Dacka-Górzyńska, Sławomir Górzyński, Piotr Ugniewski, "Polacy pochowani na cmentarzu w Montrésor. Les Polonais enterrés au cimetiere de Montrésor"
- ↑ Ordery i medale Rosji. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. 1993. с. 16. ISBN 83-85263-45-4.
- ↑ Список кавалерам российских Императорских и Царских орденов. Санкт-Петербург: Тип. 2 Отд. собственной Его Императорского Величества канцелярии. 1850. с. 21.
|
