Рубаняк Оксана Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубаняк.
Оксана Рубаняк
Оксана Володимирівна Рубаняк
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 28 січня 2003(2003-01-28) (21 рік)
Грамотне, Верховинський район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma Mater Івано-Франківський фаховий коледж ПДУd, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Псевдо «Ксена»[1]
Військова служба
Роки служби 2022 — т. ч.
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
CMNS: Рубаняк Оксана Володимирівна у Вікісховищі

Оксана Володимирівна Рубаняк (позивний «Ксена»; нар. 28 січня 2003, с. Грамотне, Івано-Франківська область) — українська поетеса, письменниця, громадський активіст, військовослужбовиця (молодший сержант[джерело?]) командир взводу Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

У березні 2024 року потрапила до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Оксана Рубаняк народилася 28 січня 2003 року в селі Грамотному, нині Білоберізької громади Верховинського району Івано-Франківської области України[1][3].

Закінчила Івано-Франківський коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2022, з відзнакою[4], спеціальність — вчителька початкових класів)[5], військову кафедру ПНУ (2023), Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (заочно)[1]. Від 2022 року навчається на спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[джерело?].

Працювала залученим спеціалістом відділу молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради[1][6]. Була організаторкою змагань зі MMA серед військовослужбовців[7][8].

24 лютого 2022 року вступила до лав Добровольчого формування Івано-Франківської територіальної громади № 3, а потім — Збройних сил України. Півтора роки була єдиною жінкою серед військовослужбовців кулеметного взводу 72-ї окремої механізованої бригади[1][9][10][11]. Виконувала бойові завдання на Вуглегірській ТЕС, Зайцево, також на Бахмутському, Мар'янському та Вугледарському напрямках[11].

У березні 2022 року отримала важке поранення у Вугледарі. Наприкінці червня того ж року повернулася на фронт[8][12].

На початку 2024 року стала командиром взводу Збройних сил України[11]. У березні 2024 року фотографія Оксани з'явилася на обкладинці «Vogue Ukraine»[13].

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок «Орнаменти долі» (2020)[1][14], «Назустріч смерті» (2022)[15][11].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • стипендіатка президента України (23 вересня 2020)[16], голів Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради (29 вересня 2020)[17], Фундації Лозинських (2023)[18];
  • подяка міського голови Івано-Франківська (17 листопада 2021)[19];
  • медаль «За жертовність і любов до України» (1 вересня 2022)[джерело?];
  • іменний годинник від міського голови Івано-Франківська (25 листопада 2023)[джерело?];
  • нагрудний знак «Честь і слава» (6 грудня 2022)[джерело?];
  • відзнака міського голови м. Івано-Франківська «За честь і звитягу» (29 березня 2023)[20];
  • почесна нагорода міста Івано-Франківська «Людина року 2023»[джерело?];
  • відзнака Президента України «За оборону України» (2023)[21];
  • нагрудний знак РНБО «Захиснику України» (лютий 2024)[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Ірина Мамрига (4 жовтня 2022). «Важу менш як 50 кілограмів. Побратими думали, що не впораюся з кулеметом». Gazeta.ua. Процитовано 1 липня 2023.
  2. ↑ Військовослужбовиця Оксана Рубаняк увійшла до рейтингу лідерок «УП100.Сила жінок». Українська правда. 15 березня 2024.
  3. ↑ Анастасія Кучер (13 грудня 2022). «Бо воля не дається задарма, її виборюють зброєю й завзяттям»: історія кулеметниці 72-ї ОМБр Оксани Рубаняк. Свідомі. Процитовано 1 липня 2023.
  4. ↑ Юлія Голодрига (30 жовтня 2022). Її позивний — «Ксена»: історія 19-річної військовослужбовиці, яка боронить Україну на східному фронті. Експрес. Процитовано 1 липня 2023.
  5. ↑ Руслана Полівчак, Оксана Василик (1 вересня 2022). Кулеметниця 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Оксана Рубаняк приїхала з фронту у Франківськ, щоб отримати диплом педагога. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
  6. ↑ Від бригади Чорних Запорожців до Азова: три неймовірні історії українських захисниць. Заборона. 7 березня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  7. ↑ Віктор Ануфрієв (12 серпня 2022). Принцеса-воїн з Верховини, або Як гуцулка Ксеня кабінет на бліндаж змінила. АрміяInform. Процитовано 1 липня 2023.
  8. ↑ а б Ксена / Оксана Рубаняк / кулеметниця ЗСУ / втрата побратима / страх полону / поранення (uk-UA) , процитовано 4 серпня 2023
  9. ↑ Ірина Дружук (16 травня 2023). Гуцульська принцеса-воїн. Укрінформ. Процитовано 1 липня 2023.
  10. ↑ Anastasiia Kucher (23 січня 2023). «For the will is not given for free, it is won with weapons and zeal»: the story of the machine gunner of the 72nd Mechanized Brigade Oksana Rubaniak. war.ukraine.ua (англ.). Процитовано 1 липня 2023.
  11. ↑ а б в г Влада Ліберова, Костянтин Ліберов (28 лютого 2024). Оксана Рубаняк, «Ксена», командир взводу ЗСУ. Укрінформ.
  12. ↑ Марина Ткачук (14 червня 2023). 20-річна кулеметниця в бригаді Чорних Запорожців Оксана Рубаняк: Вижити в бою — часто просто везіння. Новинарня. Процитовано 1 липня 2023.
  13. ↑ Ганна Водницька (1 березня 2024). Командирка одного з підрозділів ЗСУ з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк — на діджитал-обкладинці Vogue Ukraine. Суспільне Новини.
  14. ↑ Оксана Рубаняк. Книга Орнаменти долі. yakaboo. Процитовано 1 липня 2023.
  15. ↑ Діана Яців (20 лютого 2023). «Назустріч смерті». Кулеметниця з Прикарпаття Оксана Рубаняк видала збірку поезій, написану на передовій. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
  16. ↑ Наказ Міністерства освіти і науки України «Про призначення стипендій Президента України переможцям XX Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» від 23 вересня 2020 р. № 1167.
  17. ↑ Розпорядження голів Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради «Про призначення стипендії голови облдержадміністрації та голови обласної ради студентам вищих навчальних закладів» від 29 вересня 2020 р. № 504/600-р.
  18. ↑ Оксана Рубаняк отримала стипендію Фундації Лозинських. Галичина. 26 травня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  19. ↑ Розпорядження Івано-Франківського міського голови від 17 листопада 2021 року № 540-р «Про нагородження грамотами виконавчого комітету міської ради та відзначення подяками міського голови»
  20. ↑ Роксолана Остапчук (29 березня 2023). Кулиметниця з Франківщина Оксана Рубаняк отримала відзнаку «За честь і звитягу». Фото. Місто. Процитовано 1 липня 2023.
  21. ↑ Діана Яців (7 вересня 2023). Кулеметниця з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк на позивний Ксена отримала відзнаку президента «За оборону України». Суспільне Новини.
  22. ↑ Катерина Кадакова (20 лютого 2024). Командирка підрозділу Збройних сил Оксана «Ксена» Рубаняк отримала нагороду від РНБО. Divoche.media.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Оксана Рубаняк. Берегині на війні на YouTube // Телеканал 1+1. — 2022. — 29 грудня.
Кулеметниця 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Оксана Рубаняк про рішення служити в ЗСУ і життя на фронті на YouTube // Перший. — 2022. — 14 жовтня.
Солдат Ксена. 20-річна кулеметниця в бригаді Чорних Запорожців Оксана Рубаняк воює з усмішкою на YouTube // Новинарня. — 2023. — 13 червня.
Ксена / Оксана Рубаняк / кулеметниця ЗСУ / втрата побратима / страх полону / поранення на YouTube // Віддушівдушу. — 2023. — 29 червня.
Як служить єдина дівчина-кулеметниця у бригаді «Чорних Запорожців» на YouTube // Репортер. — 2023. — 18 травня.
Єдина дівчина серед бійців кулеметного взводу: історія 19-річної Оксани Рубаняк з Прикарпаття на YouTube // Подробиці. — 2022. — 19 листопада.
Рудоволоса «Ксена»: історія 19-річної кулеметниці ЗСУ Оксани Рубаняк на YouTube // Київ24. — 2022. — 30 вересня.
Франківська письменниця та військова Оксана Рубаняк у програмі «Новий погляд» на YouTube // ТРК РАІ. — 2023. — 19 травня.
Вірші з окопів: неймовірна історія сміливої та відданої кулеметниці Оксани Рубаняк на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2023. — 27 квітня.
20-річна захисниця втратила зір, але знову рветься на фронт! Неймовірна історія української «Ксени»! на YouTube // ТСН. — 2023. — 27 квітня.
Івано-Франківська поетеса Оксана Рубаняк розповіла про військову поезію та плани на майбутнє на YouTube // Голос інфо. — 2023. — 16 травня.
Нормативний контроль
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рубаняк_Оксана_Володимирівна&oldid=42367749