СК Брів Коррез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
СК Брів Коррез
фр. CA Brive
Повна назва Club Athlétique Brive Corrèze Limousin
Коротка назва Брів
Засновано 1910
Населений пункт Брив-ла-Гаярд, франція
Стадіон Стад Амеде-Домінік
Вміщує 13 979
Президент Жан-Жак Бертран
Головний тренер Ніколя Годіньйон
Ліга Топ 14
2015—2016 8
Домашня
Виїзна

Спортивний клуб Брів Коррез Лімузен (фр. Club Atletic Briva Corresa Lemosin), Брів — французький регбійний клуб, який виступає у другому дивізіоні національного чемпіонату. Створена в 1910 році команда грала в чотирьох фіналах французького чемпіонату, але жодного разу не вигравала. З іншого боку, клуб ставав переможцем і срібним призером найпрестижнішого європейського трофея — кубка Хайнекен. Колектив розташовується в місті Брив-ла-Гаярд (департамент Коррез, регіон Лімузен) і проводить домашні матчі на стадіоні Стад Амеде-Домінік вміщає 15 тисяч глядачів. Традиційні кольори Брів — чорний і білий.

Історія[ред. | ред. код]

Клуб було створено 15 березня 1910 року. У міжвоєнний період команда розпочала виступи в лізі регбі, проте після Другої світової війни Брів повернувся в регбі-15. Значна частина історії клубу співвідноситься з виступами у вищій лізі чемпіонату. Незважаючи на те, що команда вважалася однією з найсильніших у Лімузене, на рахунку регбістів був всього один приз — трофей Другого дивізіону за 1957 рік. Лише в 1965 році колектив вперше зіграв у фіналі чемпіонату Франції. 23 травня на стадіоні Стад де Жерлан у Ліоні команда зустрілася з суперниками з Ажена і програла з невеликим розривом (8:15). Наступна спроба Брів виграти щит Бреннуса була у 1972 році. 21 травня, також у Ліоні гравці провели фінальний матч проти Безьє Еро. Чорно-білі знову виявилися переможеними, і на цей раз команда не заробила жодного балу (0:9). Опоненти провели ще одну фінальну зустріч у 1975 році. До того моменту регбісти Безьє Еро вже утвердилися в ранзі найсильніших гравців десятиліття: в 70-х команда здобула три титули. У підсумку клуб виграв і четвертий чемпіонат, хоча в цей раз перевага переможця була мінімальним (12:13). Гра пройшла в Парижі на стадіоні Парк де Пренс.

У середині 90-х клуб вернувся у вищий дивізіон і зіграв у фіналі 1996 року. Команда не змогла виграти і в четвертий раз — титул дістався Тулузі (13:20). На той час тільки два клуби (Дакс і АСМ Клермон Овернь) програли в багатьох фіналах, не перемогли в жодному. На втіху вболівальникам Брів виграв знаменитий французький турнір Шаленж Ів дю Мануар, здолавши у вирішальній зустрічі Сексьйон Палуаз (12:6). Через рік команда зіграла у фіналі кубка Хайнекен з англійським Лестер. Матч проходив на валлійській арені Кардіфф Армс Парк і завершився тріумфом французів (28:9)[1]. Зараз Брів є одним з двох клубів (поряд з Нортгемптон Сейнтс з Англії), який виграв кубок Хайнекен і ні разу не став чемпіоном на батьківщині.

22 лютого 1997 роки команда зустрілася з новозеландським колективом Окленд Блюз добився успіху в головному чемпіонаті Південної півкулі. Європейці виявилися не готові до натиску південьців і поступилися з рахунком (11:47)[2]. У новому сезоні кубка Хайнекен — Брів знову вийшов у фінал, однак тепер кубок перейшов Бат (6:19). Гра пройшла у Франції, на жирондінському Парк Лескюр.

Потім команда опинилася в складній фінансовій ситуації, яка призвела до рішення адміністрації про переведення клубу до другої ліги. Виступи в нижчій лізі Брів почав у 2000 році, проте після двох сезонів успішних ігор він повернувся в еліту. Команда з трудом витримувала конкуренцію провідною ліги і займала місця переважно в нижній половині турнірної таблиці. Лише у 2004 році регбісти досягли ігор плей-офф. У сезоні 2005 року французи досягли успіху в Європі, дійшовши до півфіналу Європейського кубка з регбі — другого за значимістю турніру. Там команда поступилася гравцям Сексьйон Палуаз, які вийшли у фінал. У 2009 році колектив посів шосте місце в чемпіонаті Франції і отримав право зіграти в кубку Хайнекен. Команда програла у всіх матчах і заробила всього один бал за поразку з невеликим рахунком. Суперниками Брів по групі були ірландський Ленстер та валлійський Лланеллі Скарлетс та англійський Лондон Айріш.

За підсумками сезону 2011/2012 Брів знову вибув з вищої ліги, на цей раз — за спортивним принципом[3].

Фінальні матчі[ред. | ред. код]

Дата Переможець Фіналіст Рахунок Стадіон Вболівальники
23 травня 1965 Ажен Брів 15:8 Стад де Жерлан, Ліон 28 758
21 травня 1972 Безьє Еро" Брів 9:0 Стад де Жерлан, Ліон 31 161
18 травня 1975 Безьє Еро" Брів 13:12 Парк де Пренс, Париж 39 991
1 червня 1996 Тулуза Брів 20:13 Парк де Пренс, Париж 48 162

Сезон 2016/17 Топ 14[ред. | ред. код]

2016–17 Топ 14 таблиця watch · edit · discuss
Клуб Розіграних Виграних Нічия Програш Бали за Бали проти Різниця балів Diff. Проби за Проби проти Здобуті бонуси Втрачені бонуси Бали
1 Атлантик Стад Рошель 17 10 3 4 439 313 +126 42 24 5 3 54
2 АСМ Клермон Овернь 17 10 3 4 497 351 +146 52 36 5 2 53
3 Монпельє Еро 17 10 0 7 434 378 +56 38 33 3 3 46
4 Кастр 17 9 1 7 438 347 +91 42 27 3 2 43
5 Тулон 17 8 1 8 408 363 +45 37 35 4 4 42
6 Тулуза 17 9 0 8 348 333 +15 32 24 2 4 42
7 Бордо-Бегль 17 8 1 8 397 388 +9 33 34 1 4 39
8 Сексьйон Палуаз 16 8 0 8 366 395 –29 35 36 1 4 37
9 Брів Коррез 17 8 1 8 366 414 -48 24 37 0 2 36
10 Рейсінг 16 8 1 7 350 349 –1 34 30 2 0 36
11 Стад Франсе 17 7 1 9 397 431 –34 38 39 2 2 34
12 Ліон 16 6 2 8 325 361 –36 24 26 2 3 33
13 Гренобль 16 4 0 13 392 537 –145 37 49 1 6 23
14 Авірон Байонне 16 4 2 10 256 453 –197 18 47 0 0 16

Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:

  1. Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head
  2. Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head
  3. Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head
  4. Різниця балів здобутих під час усіх матчів
  5. Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів
  6. Бали здобуті в усіх матчах
  7. Спроби здобуті в усіх матчах
  8. Менша кількість анульованих матчів
  9. Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.
Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів.
Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись у Кубку чемпіонів.
Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.
Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці[ред. | ред. код]

Французькі гравці[ред. | ред. код]

Міжнародні гравці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mick Cleary and John Griffiths, ред. (1997). Rothmans Rugby Union Yearbook 1997–98. London: Headline Book Publishing. ISBN 0 7472 7732 X.
  2. ↑ Pope, Bruce (23 лютого 1997). Brive out with the washing. The Independent. London: INM. ISSN 0951-9467. OCLC 185201487. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  3. ↑ Imakhoukhene, Hamid (19 травня 2013). Brive ne l'a pas volée. L'Équipe (фр.). Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 11 липня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=СК_Брів_Коррез&oldid=41944472