Сапожніков Леонід Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапожніков Леонід Михайлович
Народився 16 (29) квітня 1906
Павлоград, Катеринославська губернія, Російська імперія[1]
Помер 24 лютого 1970(1970-02-24)[1] (63 роки)
Москва, СРСР[1]
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність хімік
Галузь хімія
Alma mater НТУ ДП
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання члени-кореспонденти РАНd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Сапожніков Леонід Михайлович (* 29 квітня 1906, Павлоград, тепер Дніпропетровська область — 24 лютого 1970, Москва) — український радянський вчений у галузі технології палива. Нагороджений двома орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.

Біографія[ред. | ред. код]

1930 року закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, з 1935 його професор; з 1946 член-кореспондент АН СРСР. У 1937—1961 завідував лабораторією в Інституті Горючих Копалин АН УРСР, з 1962 — працював в Держплані СРСР. Праці з ділянки дослідження та класифікації вугілля та коксування.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Сапожников Леонид Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.