Сахабзада Якуб-Хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сахабзада Якуб-Хан
урду صاحبزادہ یعقوب خان
Народився 23 грудня 1920(1920-12-23)
Rampurd, Moradabad divisiond, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія, Британська імперія
Помер 26 січня 2016(2016-01-26) (95 років)
Ісламабад, Пакистан
Країна  Пакистан
 Британська Індія
Діяльність дипломат, антивоєнний активіст, політик, адвокат, мовознавець, військовослужбовець, перекладач
Alma mater Rashtriya Indian Military Colleged, Особлива військова школа Сен-Сір і Індійська військова академія
Знання мов англійська, німецька і урду
Заклад Організація Об’єднаних Націй
Членство Академія Королівства Мароккоd[1]
Посада Minister of Foreign Affairsd, Minister of Foreign Affairsd, Special Representative of the Secretary-General for Western Saharad, Minister of Foreign Affairsd, ambassador of Pakistan to the Soviet Uniond, ambassador of Pakistan to Franced і ambassador of Pakistan to Franced
Військове звання генерал-лейтенант
Партія Пакистанська народна партія
Конфесія іслам

Сахабзада Якуб-Хан (1920, Рампур, Брит. Індія — 26.01.2016, Ісламабад, Пакистан) — пакистанський військовий і державний діяч, міністр закордонних справ Пакистану (1982—1987, 1988—1991 і 1996—1997).

Життєпис[ред. | ред. код]

З пуштунської аристократичної сім'ї (батько, державний діяч і дипломат, був в різний час головним міністром штату Рампур і представником британської Індії в Лізі Націй).

Отримав військову освіту в Королівському Індійському військовому коледжі імені Принца Уельського (випуск 1940 року). У роки Другої Світової війни служив в 3-й індійській механізованій бригаді в Північній Африці, брав участь в блокаді Тобрука. З квітня 1942 року — лейтенант. У травні 1942 року потрапив в полон, де пробув до кінця війни (був в таборі для військовополонених в Італії, потім в Німеччині). Після війни ад'ютант останнього віце-короля Індії лорда Маунтбеттена, потім командир особистої охорони засновника Пакистану Джинни. З 1947 року — в пакистанській армії. У 1948—1951 роках командував полком в бронетанковому корпусі, який розміщувався в Лахорі. З 1951 р служив в званні підполковника у військовій розвідці. У 1953 р йому було присвоєно військове звання полковника і він був направлений в Париж, де в 1954 році закінчив Військове училище Сен-Сір. Після повернення до Пакистану він був призначений бригадиром (1955), служив головним інструктором в Командно-штабному коледжі.

Література[ред. | ред. код]

  1. https://alacademia.org.ma/membre/%d8%b5%d8%a7%d8%ad%d8%a8-%d8%b2%d8%a7%d8%af%d9%87-%d9%8a%d8%b9%d9%82%d9%88%d8%a8-%d8%ae%d8%a7%d9%86-2/