Сахалін-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проект «Сахалін-2» з освоєння нафтогазоносного шельфу острова Сахалін є одним з найбільших проектів на території РФ, що фінансуються за рахунок іноземного капіталу, і найбільшим у світі проектом зі здобичі нафти і природного газу.

Угода про розділ продукції (УРП), згідно з якою відбувається реалізації проекту, була підписана 22 червня 1994 року і набула чинності 15 червня 1996 року. З російського боку учасниками угоди стали уряд РФ і адміністрація Сахалінської області.

За умовами УРП, російською стороною надаються інвесторові на певний термін і на відшкодувальній основі виняткові права на пошуки, розвідку, здобич мінеральної сировини на певній ділянці надр і на ведення пов'язаних з цим робіт. Інвестор, у свою чергу, за власний рахунок і на власний ризик зобов'язується забезпечити проведення вказаних робіт.

Крім цього, УРП визначає умови і порядок розділу виробленої продукції між сторонами. Суть договору полягає у фіксації незмінного обсягу платежів, які іноземна компанія повинна вносити до бюджету держави за право розробки родовища незалежно від змін місцевого податкового режиму (роялті). В результаті інвесторові забезпечується стабільна робота, а державі — незмінний дохід і притока нових технологій і кваліфікованих кадрів.

Розділ продукції між державою і інвестором почнеться лише після компенсації інвесторові всіх витрат.

Компанією-оператором проекту є "Sakhalin Energy". Спочатку серед її акціонерів числилися "Marathon Sakhalin", "Mitsui Sakhalin Holdings", "Royal Dutch/Shell" і "Mitsubishi", що володіли долями в 37,5%, 25%, 25% і 12,5% цінних паперів компанії відповідно.

2006 року російська влада провела атаку на власників проекту, висуваючі претензії щодо порушення екологічних норм. Результатом став перерозподіл прав власності, і «Газпром» заволодів більшістю акції проекту.

Станом на 2009 рік акціонерами "Sakhalin Energy" є: ВАТ "Газпром" (50% плюс одна акція); Shell Sakhalin Holdings B.V. (дочірнє підприємство Royal Dutch Shell plc., 27,5% мінус одна акція); Mitsui Sakhalin Holdings B.V. (дочірнє підприємство компанії Mitsui & Co. Ltd., 12,5% акцій); Diamond Gas Sakhalin B.V. (дочірнє підприємство компанії Mitsubishi Corporation, 10% акцій).

В рамках проекту "Сахалин‑2" передбачено поетапне освоєння Пільтун-Астохського нафтового і Лунського газового родовищ. Обидва родовища розташовано за 13-16 кілометрів від північно-східного узбережжя острова Сахалін. Сумарні витягувані запаси цих двох родовищ складають близько 150 млн тонн (понад 1 млрд баррелів) нафти і 500 млрд кубічних метрів (18 трлн кубічних футів) газу.

Перший етап проекту[ред.ред. код]

У 1996 році почалася реалізація першого етапу проекту. У його рамках ведеться здобич нафти на Астохськой площі Пільтун-Астохського родовища. Здобич нафти на родовищі ведеться за допомогою виробничо-добувного комплексу "Витязь". Комплекс "Витязь" складається з наступних елементів:

  • морської нафтовидобувної платформи "Молікпак";
  • підводного трубопроводу завдовжки 2 км;
  • одноякірного причалу;
  • нафтоналивного сховища "Оха".

Перша нафта була здобута на родовищі в липні 1999 року.

Другий етап проекту[ред.ред. код]

У 2003 році був дан старт другому етапу проекту. Мається на увазі комплексне освоєння Пільтун-Астохського і Лунського родовищ. В рамках другого етапу передбачається:

  • подальша розробка Астохського ділянки і вихід на цілорічний цикл здобичі на платформі "Пільтун-Астохська–А" (ПА-А);
  • початок експлуатації платформи "Пільтун-Астохськая–Б" (ПА-Б) на Пільтунській ділянці Пільтун-Астохського родовища;
  • початок експлуатації першої в Росії морської газодобувної платформи "Лунська-А" (ЛУН-А) на Лунському родовищі;
  • підготовка вуглеводнів на об'єднаному береговому технологічному комплексі, до якого підійдуть морські нафтогазопроводи зі всіх трьох морських платформ;
  • транспортування нафти і газу по наземних нафтогазопроводах протяжністю 800 кілометрів, з півночі на південь острова;
  • виробництво скрапленого природного газу (СПГ) на першому в Росії заводі з виробництва СПГ, розташованому на півдні острова Сахалін в селищі Пригородне;
  • відвантаження СПГ і нафти покупцям з причалу відвантаження СПГ і терміналу відвантаження нафти на півдні острова в селищі Пригородне.

18 лютого 2009 року в селищі Пригородне (Сахалін) відбулася церемонія відкриття заводу з виробництва скрапленого природного газу. Річна потужність заводу — 9,6 млн тонн палива. Компанії Японії, США і Республіки Корея вже розкупили велику частину цього газу на 25 років вперед. Для транспортування скрапленого газу із заводу використовуватимуться танкери, що вміщають від 18 до 145 тисяч кубічних метрів газу.

Посилання[ред.ред. код]