Свято-Макаріївський кафедральний собор (Полтава)
| Свято-Макарівський кафедральний собор | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 49°34′17″ пн. ш. 34°31′56″ сх. д. / 49.571417° пн. ш. 34.532222° сх. д.Координати: 49°34′17″ пн. ш. 34°31′56″ сх. д. / 49.571417° пн. ш. 34.532222° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | Полтава | |||
| Конфесія | Українська православна церква Московського патріархату | |||
| Єпископство | Полтавська єпархія | |||
| Тип | собор[d] і кафедральний собор[d] | |||
| Тип будівлі | церква | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Стиль | візантійсько-російський | |||
| Засновник | Лев і Анастасія Колесникові | |||
| Побудовано | 1903 | |||
|
Основні дати: 1904 (освячення) | ||||
| Стан | чинний | |||
  Свято-Макарівський кафедральний собор Свято-Макарівський кафедральний собор (Україна)  Свято-Макарівський кафедральний собор Свято-Макарівський кафедральний собор (Полтавська область) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Свято-Макаріївський кафедральний собор — чинна церква у Полтаві, кафедральний собор Полтавської єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
Історія[ред. | ред. код]
Засновником храму був полтавський купець 2-ї гільдії Лев Колесников та його дружина Анастасія. Церкву збудовано 1903 року, через два роки після смерті фундатора, з коштів, виділених на ці цілі в його заповіті. 1904 року готову споруду освятив єпископ Полтавський і Переяславський Іларіон. У 1907 році до храму прибудовано другий вівтар, присвячений св. Іллі.
У 1930-х роках сталінська влада закрила всі православні церкви Полтави, за винятком Свято-Макарівської. Але в ній часто змінювалися священнослужителі, оскільки як «вороги народу» вони час від часу безвісти зникали. Перед Великою Суботою 1937 року заарештували чергового настоятеля. Проте церкву влада не відбирала, лицемірно заявляючи, що дозволить служити відправи за умови появи нового священника. Ще пізніше храм перетворили на цукровий склад, але, на щастя, це не зашкодило, оскільки мішки зберігали на підлозі, не зачіпаючи вівтар.
У вересні 1941 року Полтаву окупували німці, проголосивши свободу релігії, а 14 жовтня, на свято Покрови Божої Матері, після тривалої перерви відбулося перше довгоочікуване святкове богослужіння.
Хвиля руйнувань храмів за часів так званої хрущовської відлиги оминула Макаріївську церкву — навпаки, після знесення у 1962 році Преображенського собору вона набула статусу собору, ставши кафедральним храмом Полтавської єпархії Українського екзархату Російської православної церкви.
Декілька реставрацій храму не змінили його початкового вигляду. Всередині є дворядний іконостас.
Джерела[ред. | ред. код]
- Свято-Макариевский кафедральный собор – Полтава. pravoslavie.poltava.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2013. (рос.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свято-Макаріївський кафедральний собор (Полтава) |