Сенна
| Касія гостролиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Сенна (Cassia acutifolia, інші назви — касія, александрійський лист) — рослина родини бобових.
Життєва форма: напівчагарник.
В колишньому СРСР вирощувався як однорічна рослина в Туркменській РСР. Як лікарська сировина використовувався лист сенни або александрійський лист (лат. Folium Sennae) — зібрані у декілька разів протягом літа окремі листочки складного парноперистого листа. Лікувальна дія обумовлена алое-емодіном, діантронамі рєїна — сеннозидами A і B. Смолянисті речовини, що містяться також в листі при неправильному приготуванні настоїв можуть викликати болі в кишечнику.
Також застосовуються плоди сенни — лат. Fructus Sennae(Cassiae). Це насіння і стулки різного ступеня зрілості. Застосовуються для отримання екстракта і кафіола.
Застосування [ред.]
Листя і екстракти рослини відвіку використовувалися як проносне, а також при захворюваннях печінки і жовчного міхура. Проте в наш час[Коли?] лікарські форми сенни поступово вилучають з національних фармакопей унаслідок недостатньо доброго співвідношення ефективності і безпеки препаратів.
Література [ред.]
- Ботанико-фармакогностический словарь: Справочное пособие / К. Ф. Блинова, Н. А. Борисова, Г. Б. Гортинский и др; под редакцией К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. М.: Высш. шк., 1990. ISBN 5-06-000085-0
