Бакунька
Бакунька | |
---|---|
Витік | с. Селище |
Гирло | Рось |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | Україна |
Прирічкові країни: |
Україна Черкаська область |
Регіон | Черкаська область |
Довжина | 16,9 км |
Площа басейну: | 83,6 км² |
Баку́нька (Тиха, Саковиця[1]) — річка в Україні, у Селищенській сільській та Стеблівській селищній громадах Звенигородського району Черкаської області. Права притока Росі (басейн Дніпра).
Довжина 15 км, похил річки — 4,3 м/км. Площа басейну 80,3 км².
Назва[ред. | ред. код]
Існує припущення, за яким назва річки походить від рослини бакун (Nicotina rustica L.), за аналогією з річкою Тютюнкою в басейні Тетерева[2]. За іншим, вірогіднішим тлумаченням, назву Бакунька пов'язують з тюркською дієслівною основою *bak — «дивитися, спостерігати», *bakun «сторожа». Назва зумовлена тим, що в давньоруський період, коли на лівому березі середньої і нижньої течії Росі будувалися оборонні фортеці, на правому березі біля Стеблева було збудовано сторожу (бакун), неподалік від якої протікала річка. Гадають, що від цієї сторожі і виникла назва річки Бакун(ька)[3].
Населені пункти[ред. | ред. код]
Бере початок біля села Селище, тече переважно на північ, впадає у Рось за 72 км від її гирла.
Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Селище, Тараща, Прутильці, Дацьки, Яблунівка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Daćki, wieś, pow. kaniowski, nad rz. Sokowicą, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 891. (пол.)
- ↑ (рос.) Рогович А. С. Опыт словаря народных названий растений Юго-Западной России с некоторыми поверьями и рассказами о них // Записки Юго-Западного отделения Императорского Русского географического общества. — Киев, 1874. — Том 1.
- ↑ Железняк І. М. Рось і етнолінгвістичні процеси середньопридніпровського Правобережжя. — К., 1987.
Джерела[ред. | ред. код]
- Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957 С. 104. — (№ 1764).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 31 (Бакунька), С. 483 (Соковиця), С. 565 (Тиха № 1)
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР. — Л.: Гидрометиздат, 1967.
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |