Тетерів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тетерів
Тетерів біля Житомира
Тетерів біля Житомира
Витік на південь від села Носівки
Гирло Дніпро
Країни басейну Україна Україна
Житомирська область Житомирська область
Київська область Київська область
Довжина 385 км
Висота витоку 299 м
Середньорічний стік 15,3 тис. км³
Площа басейну 15 300 км
Dnepr basin-Ukr.png
Тетерів в околиці Коростишева, сутінки на початку весни, 4 квітня 2009 року
Тетерів навесні. Гребля в Житомирі, біля «Голови Чацького»
Тетерів в районі Коростишева
Тетерів (Teretenia), поряд з містом Житомиром (Shytomirs) на карті Себастьяна Мюнстера, 1554 рік

Те́терів — річка в Україні, на Придніпровській височині і Поліссі, права притока Дніпра.

Загальні дані[ред.ред. код]

Довжина 385 км, площа басейну — 15300 км². Протікає в межах Чуднівського, Романівського, Житомирського, Коростишівського і Радомишльського районів Житомирської та Іванківського району Київської області.

Витоки розташовані неподалік від кордону Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівки, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже з берегів Тетерева починається Волинська височина, яка на півдні поступово переходить у Карпатські гори, що входять в єдину Альпійську гірську систему.

Геологічна будова[ред.ред. код]

Геологічна будова берегів Тетерева досить різностороння. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лісом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишля і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївки серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У регіоні Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».

У районі Житомира та Коростишева річка має скелясті береги. У Житомирі завдяки скелястим берегам побудовано водосховище та електростанцію. Від Козіївки Коростишівського району до Радомишля річка протікає вузькою долиною з крутими схилами та в'юнким руслом у межах Українського кристалічного масиву. Річище порожисте. У пониззі, в межах Полісся, долина Тетерева розширюється до 4 км, ширина річища 40—90 м, впадає в Київське водосховище.

Основне живлення — снігове і дощове. Тетерів творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави влітку пересихають, а головне русло часто змінює своє розташування.

Притоки[ред.ред. код]

Басейн річки Тетерів на гідрографічній мапі України

Праві: Коща, Тетерівка, Гнилоп'ять, Гуйва, Ів'янка, Вилія, або Дубовець, Білка, Кодра, Таль, Здвиж.

Ліві: Лісова, Бобровка, Шийка, Лісова Кам'янка, Мика з Свинолужкою і Бистриївкою, Видра, Ірша з Візнею, Здривлею і Різнею, Кропивня, Жерева, Любша і Болотна.

Окрім приток, підживлюють Тетерів водою рівчаки та джерела, які у великій кількості витікають із розколин скель і вносять у річку мінеральну цілющу воду, яка містить у собі мінерали заліза. На протязі течії русла Тетерева трапляються озера. Зокрема, біля Радомишля розташовується комплекс з п'яти озер, який називається Кам'яне озеро. Замерзає річка приблизно 20 листопада і звільняється від криги в середині березня. Весняна повінь підвищує рівень річки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями на декілька кілометрів, затоплюючи низинні береги. Період повновіддя досить довгий — до 1 червня. У цей час річка стає сплавною від села Вишевичі до гирла протягом 150 км. За архівними свідченнями, по ній сплавляли до 800 плотів за сезон.

Відстані (вздовж річки)[ред.ред. код]

Житомир — Коростишів — 48 км
Коростишів — Радомишль — 32 км
Радомишль — станція Тетерів — 45 км

Населені пункти[ред.ред. код]

Важливі міста та села на шляху Тетерева: Житомир, Коростишів, Радомишль, Чуднів, Іванків та Левків.

Господарське використання[ред.ред. код]

Рибальство на Тетереві не має великого поширення, місцеве населення ловить рибу лише для особистого вжитку. Окрім звичайних порід риб у річці водяться сом, йорж-носар, марена, синець, підуст. Постійного судноплавства та пристаней на Тетереві немає. Економічне значення річки Тетерів досить велике. Вироблення електроенергії, водний туризм, будинки відпочинків, засоби питної і поливної води, риболовля, заготівля сіна, пасіння худоби та домашньої птиці. Раніше на річці Тетерів були водяні млини, які мали велике значення для розвитку регіону. Північна частина басейну Тетерева частково забруднена радіонуклідами після Чорнобильської катастрофи на Чорнобильській АЕС 1986. Для захисту малих річок споруджено фільтрувальні греблі.

Гідрохімічний стан[ред.ред. код]

Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю дещо погіршується за всіма показниками. Різко зріс вміст:

  • сольового амонію 0,68 мг/дм³ (в створі вище смт Чуднова) до 1,94 мг/дм³,
  • фосфатів з 0,11 мг/дм³ до 0,34 мг/дм³.

До кордону з Київською областю (створ с. Вишевичі) вода Тетерева не в змозі очиститись до фонових значень показників (створ вище смт Чуднова, с.Волосівка).[1]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]