Відносини Ісландія — НАТО
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Тарас Самборський (внесок, журнали) о 16:20 UTC (5101286 хвилин тому). |
Відносини між Ісландією та НАТО (англ. NATO's relations with Iceland або Iceland–NATO relations) почалися 4 квітня 1949 року, коли ця країна стала однією з 12 країн-засновників НАТО, які підписали Північноатлантичний договір.
Історія відносин
1950-ті роки
1951 року у зв'язку з Холодною війною на прохання НАТО[1] між Ісландією та США була укладений договір про оборону, що закріпив статус аеропорту Кеплавік як військової бази США[2][3]. В середині 1950-х років в Ісландії розгорнувся рух за виведення іноземних військ з території країни. 1 червня 1956 року уряд Ісландії пред'явив відповідну ноту уряду США, проте через посилення міжнародних непорозумінь дана вимога в грудні цього ж року була скасована[4].
1960-1970-ті роки
Через присутність американських військових в аеропорту Кеплавік велася прискіплива перевірка пасажирів, що породило рух громадянського протесту. В 1960–1970-ті роки постійно організовувалися марші протесту проти військової присутності США в Ісландії. Колони демонстрантів щороку проходили 50 кілометрів від Рейк'явіка до аеропорту, скандуючи гасло «Island ur NATO, herinn burt» (укр. «Ісландію геть з НАТО, військових додому!»)[2].
1980-ті роки
В 1985 році парламент Ісландії одностайно ухвалив рішення про оголошення країни «без'ядерною зоною», заборонивши НАТО розміщувати будь-яку ядерну зброю на острові[4].
1990-ті роки
У 1998 році був затверджений план організації командування альянсом, за умовами якого Ісландії відводиться роль запасної штаб-квартири НАТО[4].
2000-ні роки
У 2006 році з аеропорту Кеплавік були виведені американські війська[5], проте договір про оборону 1951 року досі діє. Закриття бази було розцінено урядом Ісландії як акт зневаги[3]. Крім цього у Ісландії існують домовленості про збройний захист з Данією, Норвегією та іншими членами НАТО. Держава проводить щорічні навчання НАТО під кодовою назвою «Північний Вікінг». Останні такі навчання відбулися 2011 року[4].
Сучасний стан
В даний час Ісландія представлена в усіх основних комітетах НАТО. Вона робить внески в військовий і цивільний бюджети альянсу, а також до Програми інвестицій щодо забезпечення безпеки. Ісландія направляє цивільних миротворців для участі в операціях під керівництвом НАТО. Також країна служить важливою дозаправочная базою для операцій НАТО в континентальній Європі і на півночі Америки[4].
Примітки
- ↑ Армия Исландии(рос.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
- ↑ а б Опасное соседство — Турбизнес(рос.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
- ↑ а б В Исландии закрылась крупнейшая база американской армии(рос.) — Переглянуто: 15 серпня 2014
- ↑ а б в г д Взаимодействие Исландии и НАТО(рос.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
- ↑ American pullout leaves Iceland defenceless(англ.) — Переглянуто: 14 серпня 2014
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
