Стелла Блох
| Стелла Блох | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Coomaraswamy, Mrs. Ananda Kentish і Eliscu, Mrs. Edward |
| Народилася |
18 грудня 1897[1] Тарнів, Австро-Угорщина |
| Померла |
20 січня 1999 (101 рік) Бетел |
| Країна |
 США |
| Діяльність | журналістка, письменниця |
| У шлюбі з | Ананда Кумарасвамі і Едвард Еліскуd |
Стелла Блох (англ. Stella Bloch) або Стелла Кумарасвамі (англ. Stella Coomaraswamy; 18 грудня 1897, Тарнів — 20 січня 1999) — американська художниця, танцівниця та журналістка єврейського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Стелла Блох народилася в місті Тарнів (Австро-Угорщина, нині — Польща), 18 грудня 1897 року, куди її мати Шарлотта повернулася з Нью-Йорка, аби народити дочку[2]. У Мангеттені на 54-й Східній вулиці Стеллу виховували мати, тітка і дядько, Бернард і Поліна Оффнери та її двоюрідні брати Річард і Мортімер Оффнери[3]
.jpg)
Кажуть, що Стелла була першою з шести учениць Ісідори Дункан, американських танцівниць, відомих як «Isadorables»[4]. У віці 17 років дівчина зустріла Ананду Кумарасвамі, з яким поїхала до Індії[5]. Там вона провела деякий час. У Суракарті на Яві в палаці принца Соло, рік вивчала яванські танці[5]. Також почала використовувати свої журналістські й художні навички, перемальовуючи танцівників, в Лізі студентів-художників Нью-Йорка[2].
Блох продемонструвала свої танці Америці. Виступала в Істманському театрі[en] в Рочестері (штат Нью-Йорк)[5]. 1922 року стала третьою дружиною Кумарасвама[5]. Того ж року опублікувала книгу «Танці і драма Сходу й Заходу» (англ. Dancing and the Drama East and West), яка включала деякі з її малюнків, а вступ написав її чоловік[6]. У книзі порівняно танцювальні спадщини різних східних і західних культур, які дівчина вивчала під час гастролей і не тільки в Яві, але й в Індії, Балі, Камбоджі, Китаї і Японії. Протягом 1920-их років змальовувала епізоди з Гарлемського відродження, серед яких були портрети Бессі Сміт, Жозефіни Бейкер і Телоніуса Монка[7]. 1930 року Стелла та її перший чоловік, Ананд Кумарасуомі, розлучилися. Проживала в Нью-Йорку, а Анада працював у Бостонському музеї мистецтва, тому вони жили в різних містах.
Блох переїхала до Голлівуду після чого, 1931 року, одружилася з поетом Едвардом Еліску[en]. Він був успішним письменником, автором пісень для фільмів[5]. Стелла все ще танцювала і відвідувала різні місця, наприклад, Cotton Club[en]. Від Еліди Вебб вона навчилася танцю чарльстон і її виступи були добре сприйняті[2]. Свої мистецькі роботи виставляла в Нью-Йорку, також була виставка в Каліфорнії[7]. Блох та її чоловік, обоє працювали в кіноіндустрії допоки Комісія з розслідування антиамериканської діяльності не занесла її чоловіка до чорного списку. Зрештою Блох покінчила з кар'єрою в кіно, а потім і в телевізійній індустрії[5]. Також до чорного списку потрапив її двоюрідний брат Мортімер Оффнер. Мортімер написав «Маленькі круті хлопці в суспільстві[en]". Після того, як її чоловік потрапив у чорний список, вона, Мортімер та інші мали покинути Голлівуд і повернутися в Нью-Йорк[8].
Стелла Блох мала два сини, Девіда і Пітера. Проживаючи в Коннектикуті, Стелла написала п'єсу про Ісідору Дункан, але невідомо чи її десь поставлено[2]. 1989 року вона створила логотип для бродвейського мюзиклу «Чорний і Блакитний[en]»[7].
В 1998 році помер чоловік Стелли[9]. 20 січня 1999 в Бетелі, штаті Коннектикут, у віці 101 року Стелла Блох померла[5].
Спадщина[ред. | ред. код]
1932 році малюнки і фотографії Блох її колишній чоловік Ананда Кумарасвамі передав у Музей витончених мистецтв у Бостон[10]. Великі колекції Стелли зберігаються в Нью-Йоркській публічній бібліотеці[4] і Гарвардській театральній колекції[2]. Роботи Стелли Блох колекціонували Кетрін Гепберн та Джордж К'юкор[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б в г д Bloch, Stella. Stella Bloch papers, 1914–1991: Guide [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.], Бібліотека Гоутона, Бібліотека Гарвардського коледжу, отримано 21 жовтня 2015
- ↑ а б Ananda Coomaraswamy [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.], Прінстон, отримано 22 жовтня 2015.
- ↑ а б Guide to the Stella Bloch papers 1907—1999 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Jerome Robbins Dance Division, Публічна бібліотека Нью-Йорка, отримано 21 жовтня 2015
- ↑ а б в г д е ж «Historical/Biographical Information» [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] — документи Стелли Блох у Нью-Йоркській публічній бібліотеці, отримано 19 жовтня 2015
- ↑ Dancing and the Drama East and West [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.], Stella Bloch, ISBN 9781161882605
- ↑ а б в Stella Bloch [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.], Virginia.edu, отримано 19 жовтня 2015
- ↑ Larry Ceplair; Steven Englund (January 1983). The Inquisition in Hollywood: Politics in the Film Community, 1930-1960. University of California Press. с. 399—400. ISBN 978-0-520-04886-7. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
- ↑ Songwriters Hall of Fame [Архівовано 1 жовтня 2006 у Wayback Machine.], отримано 19 жовтня 2015
- ↑ Stella Bloch [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.], Музей витончених мистецтв, Бостон, отримано 19 жовтня 2015
Посилання[ред. | ред. код]
- Стелла Блох: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
- Stella Bloch papers at Houghton Library, Harvard University
|
