Сіґніфер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сіґніфер Legio XXX Ulpia Victrix

Сіґніфер (лат. Signa — знак, лат. for — нести) — у давньоримської армії молодший офіцер, що ніс емблему когорти або легіону — Сіґнум. Носили спеціальний шолом, який прикривався маскою та до якого була причеплена голова хижого звіра — вовка, лева, ведмедя. Кожна центурія в легіоні мала свого Сіґніфера (тому їх було 59). Сігніфером когорти був сігніфер її першої центурії. Сіґнум являв собою довгу дерев'яну жердину, увінчану фігурою відкритої людської долоні — манусом (manus), що означає клятву вірності, принесеної солдатами. Часто Сіґнум був прикрашений дисками і медальйонами.

Сіґніфер центурії також був скарбником, який відповідав за виплату платні солдатам, збереження їх заощаджень і фінансове управління підрозділу. Сіґніфери отримували подвійну платню звичайного легіонера.

Див. також[ред.ред. код]