Таванська переправа
Таванська переправа (Казикерменський перевіз, Бериславський чумацький тракт) — переправа через річку Дніпро, відома з часів, коли ці землі входили до Золотої орди, знаходилась біля побудованої в 14 столітті резиденції Тохтамиша Догангечит[1][2]. А в 15 столітті тут знаходилася «Вітовтова митниця», але наприкінці 15 століття ці землі відійшли до Османської імперії і її васала Кримського Ханства[3].
Надалі протягом тривалого часу місцевість відігравала ключову роль у відносинах між козаками і нехристиянським населенням степу. На переправі через постійні перестрівання козаками (які замість того, аби гонити за суперником по степу, як правило, відразу збиралися зустрічати ворога біля Тавані) татар, які верталися з награбованим до Криму, з наказу османів було збудовано чотири фортеці: Мустридкермен і Мубараккермен, що були розташовані на острові, та Кизикермен і Асланкермен (райони сучасних Берислава та Каховки відповідно).
У 1523 році козацькі загони Семена Полозовича і Криштофа Кмитича цілий тиждень не пропускали татарського війська через Таванську переправу. Гійом-Левассер де Боплан у видрукуваному 1650 році у Франції «Описі України» називає Таванську переправу «найкращою» з-поміж п'яти на Дніпрі. Дана переправа використовувалася аж до 20 століття, остаточно перестала використовуватися після побудови Каховської греблі в 1950-х роках.
Історія[ред. | ред. код]
До затоплення, у 1930-х роках, острів Тавань знаходився між сучасними Новою Каховкою та Бериславом (з XVI століття – османська фортеця Казікермен нині Херсонська область, Україна.) У XVI століття – XVI століттях острів був укріплений і мав важливе стратегічне значення для османів, гарнізон контролював Таванську переправу. Раніше в цьому місці проходив польсько-кримський кордон: правий берег належав Кримському ханству. Турецькі султани та їхні кримські васали неодноразово перегороджували русло річки в цьому місці ланцюгами з бубонцями, щоб перешкоджати вільному плаванню запорізьких козаків у Чорне море.
У червні 1695 року московитські війська взяли в облогу Кизикермен та інші фортеці. Форпост османів у пониззі Дніпра 30 липня був захоплений за допомогою інженерної атаки фортечної стіни. Після неї московити увірвалися у фортецю і захопили її. 1 серпня захоплена фортеця Ескі-кермен, а 3 серпня – Асламкермен. У середині серпня така ж доля спіткала фортеці Мустрит-Кермень (Тавань), Іслам-Кермен та Мубарек-Кермен.
У 1698 року Московським царством відбито спроба османо-кримських військ повернути фортеці Ескі-Кермен і Кизикермен.
За винятком Кизикермена три інші фортеці (Мубеуреккермен, Асламкермен, Мустрит-Кермень (Тавань) не збереглися через затоплення острова Тавань водами водосховища.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Гейко Антоніна. Переправа, переправа…
- ↑ Місто Нова Каховка: коротка історична довідка. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ БЕРИСЛАВ (історична довідка)
Джерела[ред. | ред. код]
- Тимченко В. М. Таванська переправа на Дніпрі у XVI—XVII ст. (за даними археологічних та писемних джерел)/Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. К., 2003 ISBN 966-650-078-7