Тамус звичайний
| Тамус звичайний | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
| Dioscorea communis (L.) Caddick & Wilkin |
||||||||||||
|
|
||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||
| Tamus communis (L.) |
Тамус звичайний (Tamus communis)) (Адамовий корінь).
Зміст |
Морфологічна характеристика [ред.]
Багаторічна трав'яниста ліана з лазячими і кучерявими стеблами, що досягають 4 м довжини, і овально-серцеподібними голими листями. Квітки непоказні, зеленуваті, роздільностатеві, дводольні, зібрані в суцвіття-кисті, з яких чоловічі — багатоквіткові, на довгих ніжках; жіночі — малоквіткові, на коротких ніжках. Плід — куляста одногніздна ягода червоного кольору, до 1 см в діаметрі, має кулясту, злегка довгасту форму. Ягоди, як і вся рослина — отруйні. Кореневище подовжене, клубневидне, досить потужно розвинене, зовні рожево-коричневе, на зламі — жовтувато-біле.
Поширення [ред.]
Росте в лісах і чагарниках в передгірних і гірських районах. Зустрічається часто, переважно в букових, буково-дубових та грабово-ясенево-дубових лісах. Тамус широко поширений як на Північному Кавказі, так і в Закавказзі. Ареал тамуса займає велику територію в Європі і в Азії (Туреччина та Іран), поширений в гірському Криму.
Сировина [ред.]
Лікарською сировиною є кореневища, рідше листя, верхівки молодих гілок і насіння.
Хімічний склад [ред.]
У соку тамуса містяться ще не вивчені сильнодіючі та роз'їдаючі речовини. Корені містять мурашину і щавлеву кислоти, глікозиди, сапоніни, дубильні та інші речовини.
Застосування [ред.]
Адамовий корінь — знаменита лікарська рослина народної медицини Кавказу. Найбільш широко його застосовують зовнішньо — при ревматизмі, радикуліті, запаленні суглобів і ішіасі. Для цього натираються свіжим коренем або використовують для розтирання відвар кореня або настоянку на горілці. Вживають зовнішньо для розсмоктування синців, при невеликих ранах — як загоюючий засіб. Відвар коренів має кровоспинну, болезаспокійливу та протикашльовим дію.
У народній медицині Болгарії застосовується сік і відвар рослини як ревульсивний засіб для змащування хворих суглобів при ревматизмі, артриті та ін. При прийомі всередину подразнює травний канал, проносна дія, а в більш високих дозах — викликає блювоту і пронос.
Посилання [ред.]
- Flora Europaea: Tamus communis distribution Royal Botanic Garden Edinburgh, Inverleith Row, Edinburgh, EH3 5LR, United Kingdom(2008).
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2011) |
