Телеангіектазія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Телеангіектазія
Спеціальність ревматологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 G11.3, I78.0, M34.1
МКХ-9

362.15

, 448.0
DiseasesDB 27395
MedlinePlus 003284
MeSH D013684
CMNS: Telangiectasia у Вікісховищі

Телеангіектазія (телеангіоектазія, «судинні зірочки», angioectasias) — стійке розширення дрібних кровоносних судин шкіри та слизових оболонок (артеріол, венул, капілярів) незапальної природи, що проявляється судинними зірочками або сіточками. Діаметр розширених судин становить 0,5-1 мм[1]. Розрізняють вроджені та набуті телеангіектазії[2].

Причини виникнення[ред. | ред. код]

Вроджена телеангіектазія може спостерігатися при таких захворюваннях, як хвороба Рандю — Ослера, синдром Луї-Бар (атаксія-телеангіектазія), енцефалотригемінальний ангіоматоз, синдром Кліппеля-Треноне та ін.

Телеангіектазія може бути симптомом розацеа, системних захворювань сполучної тканини (системна склеродермія, дерматоміозит, системний червоний вовчак), хронічної венозної недостатності, розвиватися під впливом високих і низьких температур, патології печінки, ендокринних порушеннях (прийом гормональних контрацептивів, місцевий вплив кортикостероїдів, вагітність)[3][4] і т. д.

Часто телеангіектазія спостерігається в рамках симптомокомплексу пойкілодермії (поряд з сітчастою гіпо- або гіпер- пігментацією, а також атрофією епідермісу)[3].

Ознаки[ред. | ред. код]

Телеангіектазія може спостерігатися на обличчі (в ділянці крил носа, підборіддя, щік), сідницях, на шкірі ніг. Вони можуть бути будь-якого кольору — від блідо-червоного до синювато-червоного, тому різко виділяються на тлі здорової шкіри.

Лікування[ред. | ред. код]

Склеротерапія — «золотий стандарт» усунення телеангіектазії та дрібних варикозних розширень вен, вважається більш кращим методом лікування, ніж лазеротерапія[5]. Проте, існують свідчення емболізації пінним склерозантом судин легень і головного мозку (при дефекті овального отвору), з розвитком в деяких випадках транзиторної ішемічної атаки та ішемічного інсульту[6]. За наявності варикозного розширення вен і ретикулярного варикозу доцільне їхнє усунення до впливу на телеангіектазії. Крім склеротерапії, для усунення варикозного розширення вен можуть застосовуватися ендовазальна лазерна коагуляція, радіочастотна абляція або відкрите хірургічне втручання.

Для усунення телеангіектазії на обличчі часто використовується лазерна коагуляція, після якої телеангіектазія може рецидивувати[4] ; Лікування може ускладнитися руйнуванням потових залоз, ризик якого зростає при повторних сеансах терапії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Goldman, Mitchel P. Sclerotherapy treatment of varicose and telangiectatic leg veins. — 2nd. — St. Louis : Mosby, 1995. — ISBN 0-8151-4011-8.
  2. (рос.)под ред. проф. Александрова А.А. Телеангиэктазия: введение. База знаний по биологии человека. Процитовано 3 березня 2013.
  3. а б (рос.)под ред. проф. Александрова А.А. Телеангиэктазия: типы. База знаний по биологии человека. Процитовано 3 березня 2013.
  4. а б (рос.)Ю.А. Ливандовский, О.Ю. Павлова. Телеангиэктазии (PDF). Московский государственный медико-стоматологический университет. Архів (PDF) оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 3 березня 2013.
  5. Sadick N., Sorhaindo L. 16. Laser Treatment of Telangiectatic and Reticular Veins // The Vein Book / Bergan, John J. — Amsterdam : Elsevier Academic Press, 2007. — С. ?. — ISBN 0-12-369515-5.
  6. Forlee M.V., Grouden M., Moore D.J., Shanik G. Stroke after varicose vein foam injection sclerotherapy // J. Vasc. Surg. : journal. — 2006. — Vol. 43, no. 1 (1). — P. 162—164. — DOI:10.1016/j.jvs.2005.09.032. — PMID 16414404 .

Посилання[ред. | ред. код]