Критична температура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ізотерми реального назу із відзначеною критичною точкою

Крит́ична температ́ура — така температура, при якій густина і тиск насиченої пари стає максимальною, а густина рідини, що знаходиться у динамічній рівновазі з парою, стає мінімальною. При температурі, вищій за критичну температуру газу, його неможливо сконденсувати при жодному тиску.

Зазвичай критична температура позначається T_к або T_c.

На малюнку праворуч ізотерма реального газу, яка відповідає критичній термпературі, відзначена жирнішою лінією. На критичній ізотермі область, в якій тиск в газі при конденсації не змінюється зі зменшеннями об'єму (модуль всебічного стиску дорівнює нулю), зводиться до однієї точки. Ця точка називається критичною точкою. Критичній точці відповідає крім критичної термператури також критичний об'єм V_к та критичний тиск P_к, які, проте, залежать від маси газу. Зазвичай критичні ізотерми проводяться для моля газу.

[ред.] Критична температура деяких речовин