Терезія Вільгельміна Нассауська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терезія Вільгельміна Нассауська
Therese Wilhelmine Friederike Isabelle Charlotte von Oldenburg
Ім'я при народженні Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта Нассауська
Народилася 17 квітня 1815(1815-04-17)
Вайльбург
Померла 8 грудня 1871(1871-12-08) (56 років)
Прага
Діяльність благодійниця
Титул принцеса і Princess of Nassaud
Рід Нассауська династія
Батько Вільгельм I Нассауський
Мати Луїза Саксен-Гільдбурггаузенська
Брати, сестри Олена Нассауська, Софія Нассауська, Марія Нассауська, Prince Nikolaus Wilhelm of Nassaud, Адольф I і Prince Moritz Wilhelm of Nassau-Weilburgd
У шлюбі з Ольденбургський Петро Георгійовичd
Діти Duke Alexander Petrovich of Oldenburgd, Романова Олександра Петрівна, Duke Constantine Petrovich of Oldenburgd, Тереза Петрівна Ольденбурзька, Duke Nikolaus of Oldenburgd, Marie Friederike Cäcilie of Oldenburgd[1], Georg Friedrich Alexander von Holstein-Gottorp, Herzog von Oldenburgd[1] і Ekaterina Petrovna of Oldenburgd[1]
Нагороди
Орден Святої Катерини 1 ступеня
Орден Святої Катерини 1 ступеня

Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта Нассауська, в шлюбі герцогиня Ольденбурзька (нім. Therese Wilhelmine Friederike Isabelle Charlotte von Nassau-Weilburg) ( 17 квітня 1815, Weilburg — 8 грудня 1871, Прага) — за народженням входила до Дому Нассау-Вайльбурга, принцеса Нассау-Вайльбург. Через шлюб з герцогом Петром Ольденбурзьким Тереза також була герцогинею Ольденбурзькою. Родичка Російського Імператорського Дому, благодійниця.

Біографія[ред. | ред. код]

Принцеса Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта (при російському дворі — Терезія Василівна) народилася 17 квітня 1815 року і була старшою дочкою герцога Вільгельма Оранського і його першої дружини Луїзи-Шарлотти Саксен-Альтенбурзької (17941825). Сестра Адольфа Оранського і зведена сестра — Софії, королеви Швеції і принца Вільгельма Миколи.

У десять років її мати померла, тому виховувалася під керівництвом батька і мачухи, принцеси Пауліни Вюртемберзької (1810–1856), яка була старша за неї всього на п'ять років. Терезія отримала гарну освіту, займалася живописом і скульптурою. Велика княжна Ольга Миколаївна (майбутня королева Вюртемберга) так відгукувалася про Терезію: «Вона була велика, тонка, з довгими зубами і чудовими волоссям, дотепна, завжди знає, чого хоче, але недобра»[2]. Граф С. Д. Шереметев писав[3]:

«Жінка великого безсумнівного розуму, зі своєрідним гумором і дотепністю. У неї був живий, свіжий саркастичний розум, натура взагалі багато обдарована, але не задоволена тим, що їй дано було в житті. Вона схильна була до пристрасті, до захоплень».

Своє справжнє покликання принцеса Терезія знайшла у благодійній діяльності: вона «була енергійною помічницею чоловіка у справах благодійності». У 1841 році принцеса Терезія отримала від свого чоловіка, відомого благодійника і мецената принца Ольденбурзького, у своє відання засновану на Петроградській Стороні школу для бідних дівчаток, на основі якої пізніше виник «Інститут Ї. І. В. принцеси Терезії Ольденбурзької». У 1843 році вона взяла під заступництво два нічних притулки і зайнялася їх перебудовою. У тому ж році Терезія побувала в дитячій лікарні Варшави, де існувала община сестер милосердя, і вирішила перенести цей досвід в Росію.

9 березня 1844 року в палаці принца Петра Георгійовича Ольденбурзького (Палацова набережна, буд. № 2) відбулося перше засідання «Громади сестер милосердя». У ньому брали участь і дочки імператора Миколи I великі княгині Марія та Олександра. Пізніше Терезія входила до Комітету громади. Також захоплювалася живописом і ліпниною. У Остаф'єво знаходиться бюст її доброго знайомого Вяземського, який присвятив їй вірші, відлитий з гіпсового оригіналу, створеного принцесою в 1855 році[4].

Померла Терезія-Вільгельміна 8 грудня 1871 року в Празі.

Шлюб і діти[ред. | ред. код]

11 (23) квітня 1837 року стала дружиною герцога Петра Георгійовича Ольденбурзького (1812—1881). сина великої княгині Катерини Павлівни і герцога Георга Ольденбурзького. У шлюбі народила 8 дітей, чотири сини і чотири дочки.

  1. Олександра Фредеріка Вільгельміна (велика княгиня Олександра Петрівна) (1838—1900) — дружина великого князя Миколи Миколайовича;
  2. Микола Фрідріх Август (Микола Петрович (1840—1886) — чоловік графині Марії Іллівни Остернбург, уродженої Булацель;
  3. Марія Фредеріка Цецилія (1842—1843);
  4. Олександр Фрідріх Костянтин (Олександр Петрович) (1844—1932) — чоловік княжни Євгенії Максиміліанівни Романівської герцогині Лейхтенберзької;
  5. Катерина Фредеріка Пауліна (Катерина Петрівна) (1846—1866);
  6. Георг Фрідріх Олександр (Георгій Петрович) (1848—1871);
  7. Костянтин Фрідріх Петро (Костянтин Петрович) (1850—1906) — чоловік графині Агрипини Костянтинівни Зарнекау, уродженої Джапарідзе, в першому шлюбі — княгиня Дадіані;
  8. Терезія Фредеріка Ольга (Терезія Петрівна) (1852—1883) — дружина князя Георгія Максиміліановича Романовського, 6-го герцога Лейхтенберзького.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Воспоминания в. кн. Ольги Николаевны «Сон юности» (1825—1846). Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2020.
  3. Мемуары графа С. Д. Шереметева: Т. 1. — 2004. — 736 с.
  4. Памятник П.А. Вяземскому. Музей-усадьба «Остафьево». Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 13 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]