Микола I (російський імператор)
| Микола I Николай Павлович Романов |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 19 листопада (1 грудня) 1825 — 18 лютого (2 березня) 1855 (де-факто з 13 (25) грудня 1825) |
|||
| Попередник: | Олександр I | ||
| Спадкоємець: | Олександр II | ||
| Віросповідання: | Православ'я | ||
| Народження: | 25 червня (6 липня) 1796 Царське Село, Російська імперія |
||
| Смерть: | 18 лютого (2 березня) 1855 (58 років) Зимовий палац, Санкт-Петербург, Російська імперія |
||
| Похований: | Петропавловський собор | ||
| Династія: | Гольштейн-Готторп-Романовская | ||
| Батько: | Павло I | ||
| Мати: | Марія Федірівна | ||
| Дружина: | Шарлотта Прусска (Олександра Федіровна) | ||
| Діти: | Олександр II, Марія Миколаївна, Ольга Миколаївна, Олександра Миколаївна, Костянтин Миколайович, Миколай Миколайович, Михайло Миколайович. | ||
| Монограма: | |||
| Нагороди: |
|
||
Мико́ла I Рома́нов (Романов Микола Павлович (рос. Романов Николай Павлович); *25 червня (6 липня) 1796 — 18 лютого (2 березня) 1855) — російський імператор (1825-55). Третій син Павла І. Період його правління позначився зміцненням самодержавства та російського шовінізму.
Зайняв престол після раптової смерті свого брата, імператора Олександра І і жорстокого придушення повстання декабристів 1825 року. Микола І, прагнучи зміцнити імперію, встановив у країні режим військово-поліцейської диктатури. При ньому величезну роль в державному управлінні відіграла особиста канцелярія царя і особливо її «Третій відділ» — управління таємної політичної поліції і жандармерія. В 1830-31 придушив національно-визвольне повстання в Польщі, був одним з організаторів розгрому Угорської революції 1848-49.
Політика Миколи І щодо України була спрямована на повну нівеляцію національних особливостей, прав і традицій українського народу — скасування архаїчних Магдебурзького права (1835) та Литовського статуту, ліквідацію греко-католицької церкви на Правобережній Україні, боротьбу проти українського національно-визвольного руху (арешт членів Кирило-Мефодіївського Братства, переслідування і заслання Тараса Шевченка).
Микола Перший заснував перший в місті Києві університет під назвою Імператорський університет Св. Володимира, указ про це він підписав 8 листопада 1833 року.
Основним напрямком зовнішньополітичної діяльності уряду Миколи І стала підтримка реакційних режимів в усій Європі. За Миколи І Росія вела війни за завоювання Кавказу і Середньої Азії, а також російсько-іранську 1826-28 і російсько-турецьку 1828-29 війни. Поразка Росії у Кримській війні 1853-56 стала причиною глибокої кризи всього режиму, встановленого Миколою І і прискорила його смерть.
Література [ред.]
- Корсак Іван Отаман Чайка: роман /І. Ф. Корсак.-К.:Ярославів Вал, 2010.- 187с.

