Тодор Радев
| Тодор Радев | |
|---|---|
| болг. Тодор Радев | |
 | |
| Народження |
27 лютого 1887 Дупниця, Болгарія |
| Смерть |
3 листопада 1957 (70 років) Софія |
| Країна |
 Болгарія |
| Освіта |
Військове училище (Софія) Миколаївська Академія Генерального Штабу |
| Роки служби | 1900–1935 |
| Звання | генерал-майор |
| Командування |
5-та піхотна дивізія 18-та піхотна дивізія 2-га піхотна дивізія |
| Війни / битви |
Перша Балканська війна Перша світова війна |
Тодор Димитров Радев (болг. Тодор Димитров Радев; 27 лютого 1887, Дупниця, Болгарія — 3 листопада 1957, Софія) — болгарський військовий діяч, політик, генерал-майор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 27 лютого 1887 в Дупниці. У 1906 закінчив Військове училище в Софії, а в 1915 — Миколаївську академію Генерального Штабу в Санкт-Петербурзі. У 1906 отримав звання лейтенанта і служив у 7-му артилерійському полку в Самокові. 22 вересня 1909 був призначений старшим лейтенантом.
Брав участь у Першій Балканській війні (1912—1913) командиром батареї. 8 серпня 1913 отримав звання капітана. У тому ж році він був нагороджений медаллю «За відвагу» IV ступеня ІІ класу.
Під час Першої світової війни служив в штабі Планинської дивізії, в штаб-квартирі 2-ї піхотної дивізії. 30 травня 1917 року отримав чин майора і в тому ж році був нагороджений медаллю «За відвагу» IV ступеня І класу і орденом «Залізного хреста» II ступеня. У 1918 був нагороджений військовим орденом «Австрійського хреста» III ступеня.
У період 1922–1928 був викладачем у військовому училищі, потім — начальником відділу штабу армії. З 1920 — підполковник, а з 1926 — полковник.
У 1930 Радев був директором школи для офіцерів запасу, а в 1931-1932 — військовим аташе в Берліні, Бухаресті та Лондоні.
У відставці[ред. | ред. код]
Після звільнення з армії займається економікою. У 1942–1944 був керівником тютюнової компанії ВАТ «Златолист» в Дупниці.
Після перевороту неодноразово репресований.
Помер у злиднях 3 листопада 1957 в Софії.
У 1998 посмертно став почесним громадянином Дупниці.
Військові звання[ред. | ред. код]
- Лейтенант (22 вересня 1909)
- Капітан (5 серпня 1913)
- Майор (30 травня 1917)
- Підполковник (5 квітня 1920)
- Полковник (6 травня 1926)
- Генерал-майор (26 серпня 1934)
Джерела[ред. | ред. код]
- Хаджийски, И. — «Генерал Тодор Радев», Военноисторически сборник, 1/1998, с. 71-77
- Пулова, Н., Пулов, Й. — «18 пехотен Етърски на Н. В. цар Фердинанд I полк в дати и събития 1889—1944», Велико Търново, 1997, Издателство «ПИК»
- Ташев, Ташо. Министрите на България 1879—1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.