Томас Севері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томас Севері
Thomas Savery.gif
Народився біля 1650 р.
Англія
Помер 1715
Громадянство Велика Британія
Галузь наукових інтересів Винахідник
Відомий завдяки: винайшов паровий насос

Томас Севері (бл. 1650-1715) був англійським винахідником, народився в Шілстоні поблизу Модбері, Девон, Англія.

Кар'єра[ред.ред. код]

Севері був військовим інженером, отримав підвищення у званні капітана у 1702 році, проводив свій вільний час за експериментами у механіці. У 1696 році він отримав патент на машину для полірування скла та мармуру, а інший для "веслування суден з більшою легкістю ніж досі міг зробити будь-хто інший", і який був відхилений Адміралтейством через негативну доповідь інспектора флоту Едмунда Даммера.[1]

Перший механізм парової машини[ред.ред. код]

Перший насос системи Севері 1698 р.

2 липня 1698 року Севері запатентував перший паровий двигун, «новий винахід для піднімання води для всіх видів млинів за допомогою рухової сили вогню, яка буде мати велике використання та переваги».[2] Він показав його у Лондонському королівському товаристві 14 червня 1699 року. Патент не містив ілюстрації або навіть опису, але у 1702 р. Севері описав машину у своїй книзі Друг шахтаря, або двигун для піднімання води вогнем,[3] в якій він стверджував, що він може відкачувати воду з шахт.

Машина Севері 1698 р.

Машина Севері — це паровий насос, а не двигун: у ньому не було циліндра з поршнем, який при своєму переміщенні приводив би щось у рух. Найважливіше в цьому пристрої було те, що пара, необхідна для роботи насоса, утворювався в окремому котлі. Відбувалося це так. У котлі, який безперервно опалювали, утворювалася пара. Відкриваючи кран на трубі, можна було впускати пару у насосний резервуар. Від нього відходили дві труби: одна (всмоктувальна) опускалася в шахту, інша (нагнітальна) проходила до стічного жолоба.

Коли в резервуар впускали пару, він починав виштовхувати наявну в ньому воду по нагнітальній трубі у стічний жолоб. Потім подачу пари припиняли і по спеціальній трубці впускали в резервуар холодну воду. Пара конденсувалася, перетворюючись на воду, що займала невеликий об'єм, і в резервуарі утворювалося розрідження, тобто знижений тиск. Вода з шахти, що витіснялася атмосферним тиском, спрямовувалася по всмоктувальній трубі у «порожній» резервуар. На всмоктувальній та нагнітальних трубах були встановлені клапани, пропускали воду тільки з шахти в резервуар і з резервуару в стічний жолоб, у зворотному ж напрямку вони воду не пропускали.

Севері досить обережно відносився до того, наскільки потужним був його насос, і був першим, хто використав термін "кінська сила". У насоса Севері були серйозні недоліки: він був малопотужним, «з'їдав» під час роботи дуже багато палива, працював переривчасто — вода відкачувалася окремими порціями. Його не можна було використовувати як універсальний двигун для приводу різних машин і механізмів, так як вони в більшості своїй працюють безперервно. Тим не менш установка Севері допомогла винахідникам сприйняти просту думку, що в парових машинах слід користуватися готовою парою з окремого котла.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Fox, Celina (2007). «The Ingenious Mr Dummer: Rationalizing the Royal Navy in Late Seventeenth-Century England» (PDF). Electronic British Library Journal. с. 25. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-10-06. 
  2. Jenkins, Rhys (1936). Links in the History of Engineering and Technology from Tudor Times. Ayer Publishing. с. 66. ISBN 0836921674. 
  3. Savery, Thomas (1827). The Miner's Friend: Or, an Engine to Raise Water by Fire. S. Crouch. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Конфедератов И. Я., История теплоэнергетики. Начальный период (17—18 вв.), М. — Л., 1954
  • Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.