Трактрак темний
| Трактрак темний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![Темний трактрак (підвид P. s. sordida, гори Бале[en])](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hedskv%C3%A4tta.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pinarochroa sordida (Rüppell, 1837) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Saxicola sordida Cercomela sordida | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трактра́к темний[3] (Pinarochroa sordida) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Африці[4]. Раніше цей вид відносили до роду Трактрак (Cercomela), однак за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень 2010 і 2012 років він був переведений до відновленого роду Pinarochroa[5][6].
Опис[ред. | ред. код]
_composite.jpg)
Темний трактрак — невеликий птах з кремезною будовою тіла, коротким хвостом і довгими лапами, середня довжина якого становить 14—15 см. Верхня частина тіла переважно сірувато-коричнева, крила темно-коричневі. Хвіст має білі краї, що формують Т-подібний візерунок, помітний в польоті. Горло білувате, решта нижньої частини тіла сіра. Голос — приглушене цвірінькання, цокання і писк.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[7]
- P. s. sordida (Rüppell, 1837) — Ефіопське нагір'я;
- P. s. ernesti Sharpe, 1900 — крайній схід Уганди, захід і центр Кенії (хребет Абердер, гори Кенія і Елгон);
- P. s. olimotiensis Elliott, HFI, 1945 — Кратерне нагір'я[en] (північна Танзанія);
- P. s. hypospodia Shelley, 1885 — гора Кіліманджаро (північна Танзанія).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Темні трактраки мешкають в Еритреї, Ефіопії, Уганді, Кенії і Танзанії. Вони живуть на високогірних луках і пустищах та на кам'янистих схилах. Зустрічаються на висоті від 2100 до 4400 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 3400 м над рівнем моря[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pinarochroa sordida: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 жовтня 2022
- ↑ Sundevall, Carl Jakob (1872). Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung (Swedish, French та Latin) . Т. 1. Stockholm: Samson & Wallin. с. 4.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clement, Peter; Rose, Chris (2015). Helm Identification Guides: Robins and Chats. London: Christopher Helm. с. 632. ISBN 978-1-4081-5597-4.
- ↑ Outlaw, R.K.; Voelker, G.; Bowie, R.C.K. (2010). Shall we chat? Evolutionary relationships in the genus Cercomela (Muscicapidae) and its relation to Oenanthe reveals extensive polyphyly among chats distributed in Africa, India and the Palearctic. Molecular Phylogenetics and Evolution. 55 (1): 284—292. doi:10.1016/j.ympev.2009.09.023. PMID 19772925.
- ↑ Aliabadian, M.; Kaboli, M.; Förschler, M.I.; Nijman, V.; Chamani, A.; Tillier, A.; Prodon, R.; Pasquet, E.; Ericson, P.G.P.; Zuccon, D. (2012). Convergent evolution of morphological and ecological traits in the open-habitat chat complex (Aves, Muscicapidae: Saxicolinae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 65 (1): 35—45. doi:10.1016/j.ympev.2012.05.011. PMID 22634240.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.
- ↑ Mackinder, H.J. та ін. (1900). A journey to the summit of Mount Kenya, British East Africa: Discussion. The Geographical Journal. 15 (5): 453–486 [479]. doi:10.2307/1774261. JSTOR 1774261.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |