Т-72А

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-72А
Т-72А у музейно-меморіальному комплексі «Історія танку Т-34»
Т-72А у музейно-меморіальному комплексі «Історія танку Т-34»
Тип основний бойовий танк
Походження СРСР
Історія виробництва
Розроблено 1976—1979
Виробник Уралвагонзавод
Виготовлення 1979—1985
Характеристики
Вага 41 т
Довжина 9,53 м
Ширина 3,46 м
Висота 2,190 м

Броня комбінована
Головне
озброєння
125-мм 2А46
Другорядне
озброєння
1 × 7,62-мм ПКТ
1 × 12,7-мм НСВТ
Двигун дизель В-46-6
780 кс
Операційна
дальність
500-700 км
Швидкість 45-50 км/год

Т-72А (Об'єкт 176) — радянський основний бойовий танк, подальша модернізація Т-72. Прийнятий на озброєння радянської армії 22 червня 1979 року. Випускався Т-72А до 1985 року.

Опис[ред. | ред. код]

Підсилено броньовий захист башти. Комбінована броня покращена додаванням нових неметалевих матеріалів.

На Т-72А встановлена 125-мм гармата 2А46, яка мала більш плавний відкот при пострілі за рахунок компенсатору рідини у відкатному гальмі, що допомогло покращити точність та дальність пострілу. Версії з 1981 року оснащувалися модернізованою гарматою 2А46М. Нововедення у прицільному комплексі заключалися у встановленні лазерного прицілу-далекоміру ТПД-К1 і активно-пасивного прицілу ТПН-3-49. У механіка-водія було встановлено нічний активно-пасивний пристрій ТВНЕ-4Б.

Т-72А мав новий V-подібний 12-циліндровий дизель В-46-6 потужністю 780 к. с.

У процесі виробництва танк продовжували вдосконалювати. З 1981 року на нього встановлювалася модернізована 125-мм гармата 2А46М. З 1982 року ставився прицільний комплекс 1А40, який включав у себе лазерний приціл-далекомір ТПД-К1. У 1984 році було встановлено новий двигун В-84 потужністю 840 к. с. З 1985 року танк обладнувався ефективним очищувачем повітря та системою підігріву повітря, що впускалося (ПВВ)

Основні модифікації[ред. | ред. код]

  • Т-72А — базовий варіант.
  • Т-72АК — командирський танк зі зменшеним боєкомплектом та додатковими засобами зв'язку.
  • Т-72М — експортний варіант танку Т-72А 1980 року. Він мав іншу броньову конструкцію башти, комплектацію боєприпасів та системою колективного захисту.
  • Т-72М1 — модернізація танку Т-72М 1982 року. Він відрізнявся додатковим 16-мм броньовим листом на верхній лобовій деталі корпусу і комбінованою бронею башти з піщаними стрижнями як наповнювачем.
  • Т-72М1М — експортна модернізація танку Т-72М1 обладнана ДЗ, новою системою керування вогнем, супутниковою навігаційною системою поєднаною з ТІКС. Спочатку встановлювалась КАЗТ «Арена» та змішаним комплексом ДЗ, «Контакт 5» на ВЛД та «Релікт» на башті, пізніше було встановлено повний комплекс ДЗ «Релікт» та прибрано КАЗТ «Арена». Встановлено також автомат супроводження цілі. Встановлено ККО 9К119 «Рефлекс». Двигун замінено на В92С2 потужністю 1000 к. с.
  • Т-72АВ — версія 1985 року з навісним динамічним захистом.
  • Т-72АМТ — сучасна українська модернізація

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]