Основний бойовий танк

Основний бойовий танк Т-84У Збройних сил України

Основний бойовий танк, ОБТ (англ. main battle tank, MBT) — танк багатоцільового призначення, що суміщає високу вогневу потужність, захист і рухливість. В цьому типі танків поєднується рухливість і пристосованість до масового виробництва середніх танків з високим рівнем захисту і вогневою потужністю важких танків.

Історична довідка

Після Другої світової війни з накопиченням досвіду і новими конструкторськими розробками різниця між важким танком та середнім почала дуже швидко зменшуватись. Практично в 60-х роках попередній поділ втратив сенс. Відбувається перехід до другого післявоєнного покоління танків, при якому зникає важкий і середній танки замінюються на основний бойовий танк.

Ці танки стають основою збройних сил більшості технічно-розвинутих країн світу.

Існує доволі різноманітний арсенал методів для обґрунтування оперативних вимог до спроможностей бойових танків майбутнього. Серед них, наприклад, оригінальним став проект, започаткований TARDEC (США) щодо ідентифікації критичних вимог до основного бойового танку НАТО (Main Battle Tank, MBT), здатного протистояти загрозам на європейському театрі бойових дій.

Основна бойова система (Франція-Німеччина)

В квітні 2020 року Німеччина та Франція підписали дві угоди про початок розробки нової основної бойової системи (MGCS) призначеної для заміни танків Leopard 2 та Leclerc у 2030-х роках.

Міністр оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер та її французька колега Флоренс Парлі підписали рамкові та імплементаційні угоди щодо створення франко-німецької основної бойової системи наземного бою (англ. Main Ground Combat System — MGCS).

Фінансове навантаження на країну становить приблизно 75 млн євро на 18-місячне дослідження архітектури системи (System Architecture Definition Study (SADS) Part 1). Кінцевою метою якого є створення нового сучасного бойового танка та поставки перших машин до 2035 року, коли основні танки (Leopard 2 та Leclerc) будуть виведені з експлуатації.

Німеччину представлятимуть Rheinmetall та Krauss-Maffei Wegmann (KMW) від імені французької сторони робочу команду сформує Nexter. До 2024 року триватиме фаза демонстрації технологій — визначення архітектури системи та створення «демонстраторів технологічних систем» (англ. technology system demonstrators — GSDs).

У період з 2024 по 2027 рік — створення прототипу, перевірка всіх компонентів на продуктивність та сумісність, що послужить основою для початку серійного виробництва, яке планується на 2028 рік, ймовірно, перша буде тестова партія, що перевірятиметься органами закупівель та військами на відповідність встановленим вимогам та заявленим характеристикам.

Перша серійна машина має бути поставлена в 2035 році. Після надходження танків, навчання екіпажів та технічного персоналу, початкова експлуатаційна готовність має бути досягнута в 2040 р.

Виробництво

Станом на вересень 2018 року в Україні уже було два підприємства, які опанували виробництво танкових гармат калібру 120- і 125 мм. Було налагоджене виробництво критичних складових танкових двигунів 5ТДФ.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Основні бойові танки відіграли важливу роль у російсько-українській війні, що розпочалась у 2014 році. Зокрема, в період з 2014 по 2018-й рік до Збройних Сил України на комплектацію додатково сформованих танкових підрозділів, включаючи танкову бригаду Корпусу резерву, було додатково поставлено понад 500 танків. Танкові роти у бригадах Десантно-штурмових військ ЗС України почали формувати у 2015 році (тоді — Високомобільні десантні війська), їх озброєння тривало до 2017 року.

З початком повномасштабного Російського вторгнення в Україну, танки почали відігравати важливу роль у наступах та оборонах населених пунктів та міст. На сьогоднішній день 11.01.23 більше 1800(?) танків знищено з кожної сторони^{[джерело?]}. На сьогоднішній день^[коли?] Збройні Сили України захопили більше 750 танків ворога (це майже весь танковий кулак України до повномасштабного вторгнення) які становлять ±15 % відсотків від дієздатної танкової армії РФ. Захоплено танки таких моделей як:Т-64БВ,Т-64Б, Т-80 різних модифікацій, Т-90^{[джерело?]}.

Від початку повномасштабного російського вторгнення з лютого 2022 року тактика застосування танків російськими загарбниками зазнавала істотних змін. Якщо на початку батальйонні-тактичні групи застосовували бронетанкові роти для прориву української оборони та виходу на оперативну глибину, то після великих втрат застосування танків звелось до трьох основних сценаріїв:

• доповнення артилерії, ведення ураження цілей непрямим наведенням,
• вогнева підтримка піхоти з відстані від 2 км. Тут особливе значення мають кращі оптичні прилади та бронезахист. Повернуті в стрій Т-55 та Т-62 виконують роль, по суті, бойових машин піхоти але з потужнішим озброєнням та захистом.
• вогневі нальоти на позиції Сил Оборони України, особливо під час ротацій.

Російські військові також почали застосовувати спеціальні покриття та вносити зміни у вихлопну систему для зменшення інфрачервоної сигнатури танків, застосовувати їх рано у сутінках, коли температура корпусу мало відрізняється від температури навколишнього середовища, тощо. Деякі з цих заходів виявились ефективними проти ПТРК з інфрачервоним наведенням.

Системи динамічного захисту виявились доволі ефективними. А танкові битви (танки проти танків) — вкрай нечастими.

Головні тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків

Тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків $M$ Бойова маса (загальна вага танка в бойовому стані) в тоннах $V$ Максимальна швидкість (по шосе) в кілометрах на годину $L$ Довжина (загальна довжина танка з гарматою вперед) в міліметрах $L_{k}$ Запас ходу по шосе (без встановлення додаткових баків) в кілометрах $L^{w}$ Ширина (від гусениці до гусениці, без бортових екранів) в міліметрах $B$ Кількість пострілів з основної гармати $H$ Висота (по даху башти) в міліметрах $C$ Калібр основної гармати в міліметрах $W$ Потужність силової установки (двигуна) танка в кінській силі На озброєнні Рік прийняття на озброєння першої моделі $N$ Питома потужність (відношення потужності $W$ до маси $M$ танка) Активний захист Відсутність чи наявність систем активного захисту (APS) $E$ Екіпаж танка (чоловік) Динамічний захист Відсутність чи наявність систем динамічного захисту (ERA, NxRA, SLERA) Порівняння ТТХ сучасних основних бойових танків Список можна сортувати. Натисніть назву колонки яку потрібно відсортувати. Клацніть знову, щоб змінити порядок сортування. Оновіть сторінку щоб відновити до початкового виду. Танк $M$ $L$ $L^{w}$ $H$ $W$ $N$ $E$ $V$ $L_{k}$ $B$ $C$ На озброєнні Динамічний захист Активний захист Джерела БМ «Оплот»  Україна 51 9720 3400 2285 1200 24,7 3 70 400 46 125 2009 «Дуплет» «Варта» 12 Т-84У «Оплот»  Україна 48 9664 3775 2215 1200 26,08 3 65 450 40 125 2000 «Ніж» «Варта» 1 2 Т-90С  Росія 46,5 9530 3370 2280 1000 21,5 3 60 450 42 125 2005 так «Штора-1» 1 2 М-95 Degman  Хорватія 44,5 10140 3590 2200 1000 22,47 3 70 450 42 125 1996 так так 1 2 3 Leopard 2A6M  Німеччина 62,5 10970 3030 2640 1500 24,0 4 68 500 42 120 2004 так «MUSS» 1 2 Merkava Mark IV  Ізраїль 65 9040 3720 2660 1500 23,0 4 64 500 48 120 2003 «LAHAT» «Trophy» 1 2 Abrams M1A2SEP  США 63 9830 3650 2370 1500 23,8 4 68 426 48 120 2000 «ARAT» «AN/VLQ-6 MCD» 1 2 3 РТ-91А  Польща 45,3 9670 3600 2200 1000 21,8 3 60 480 42 125 2010 «ERAWA» «OBRA-3» 1 2 3 4 Leclerc  Франція 54,5 9870 3710 2530 1500 27,52 3 72 500 40 120 1992 так н/д 1 2 Challenger 2  Велика Британія 62,5 11500 3500 2490 1200 19,2 4 56 450 52 120 2002 так н/д 1 2 K1А1 (тип 88)  Південна Корея 53,1 9710 3600 2250 1200 22 4 65 500 32 120 2000 н/д ні 1 2 3 тип 99А2  КНР 58 11000 3400 2250 1500 27,8 3 65 450 32 125 2000 FY-4 JD-3 1 2 Arjun Mk.1  Індія 57,6 10638 3864 2320 1400 23,9 4 70 450 39 120 2011 ні ні 12 C1 Ariete  Італія 54 9670 3420 2510 1247 23 4 65 550 42 120 1995 ні так 1 2 Al-Khalid  Пакистан 48 10070 3500 2400 1200 26 3 72 500 39 125 2001 так «Варта» 1 2 Тип 10 Японія 44 9485 3240 2300 1200 27 3 70 н\д н\д 120 2010 н\д н\д 1 2 Zulfiqar  Іран 36 7000 3600 2400 780 21,7 3 70 450 н\д 125 1996 ні ні 1

Див. також

• Класифікація танків

Література

• И. В. Цебрюк. Сравнительный анализ плотности компоновки отечественных и зарубежных танков разработки 50-х – 60-х годов ХХ в // Системи озброєння і військова техніка. — 2015. — Вип. 43. — С. 152-154. — ISSN 2518-1580.

Посилання

• Основний бойовий танк. Понятійно - історичні аспекти, досвід застосування, перспективи (рос.)
• Alan K. Russell: Moderne Kampfpanzer. Waffen und Gerät Band 3, Motorbuch Verlag, ISBN 3-613-01792-X.
• Lamontagne, J.G. Pierre (2003). Are the Days of the Main Battle Tank Over?. North York, Ontario: Canadian Forces College. (PDF)