Т-72
Танк Т-72 в канадському військовому музеї |
|||||||||||||||||||||||||||||||
| Т-72 | |||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Загальні дані
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
| класифікація | основний бойовий танк | ||||||||||||||||||||||||||||||
| компонувальна схема | класична | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Виробництво та застосування
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
| країна-виробник | |||||||||||||||||||||||||||||||
| розробник | УралВагонЗавод | ||||||||||||||||||||||||||||||
| роки виробництва | 1967 - 1973 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| кількість виробів, од. | близько 30 000[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||
| роки експлуатації | з 1974 по сьогодні | ||||||||||||||||||||||||||||||
| основні країни-оператори | |||||||||||||||||||||||||||||||
|
Основні параметри
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
| бойова маса, т | 41,0 (44,5) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| екіпаж, чол. | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| довжина, мм | 6860-9530 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ширина, мм | 3460 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| висота, мм | 2190 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| кліренс, мм | 470 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| база, мм | 4270 | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Броня
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
| лоб корпусу (верх), мм/град. | 205 / 68°, комбінована | ||||||||||||||||||||||||||||||
| лоб корпусу (низ), мм/град. | 85 / 60° | ||||||||||||||||||||||||||||||
| борт корпусу, мм/град. | 70—80 / 0° | ||||||||||||||||||||||||||||||
| лоб башти, мм/град. | 410 / 0° | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Озброєння
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
| калібр, марка та тип гармати | 125-мм 2А46, гладкоствольна гармата | ||||||||||||||||||||||||||||||
| довжина ствола, кал. | 48 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| скорострільність, постр/хв. | 8 постр.\хв. | ||||||||||||||||||||||||||||||
| кути ВН, ° | −6°13'..16°47' | ||||||||||||||||||||||||||||||
| кути ГН ° | 360° | ||||||||||||||||||||||||||||||
| дальність стрільби, км | до 10 км | ||||||||||||||||||||||||||||||
| боєкомплект гармати | 39 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| кулемети | 1 × 12,7 НСВТ 1 × 7,62-мм ККТ |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Силова установка, маневреність та мобільність
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
| тип, марка двигуна |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
| потужність двигуна, к.с. (кВт) | 780 (840) к.с. | ||||||||||||||||||||||||||||||
| швидкість по шосе, км/год. | до 60 км/год | ||||||||||||||||||||||||||||||
| швидкість по перетятій місцевості, км/год. | 35 км/год | ||||||||||||||||||||||||||||||
| запас ходу по шосе, км | 500 (700 із зовнішніми баками) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| питома потужність, к.с./т | 18,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| подоланний підйом, ° | 30 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| подоланна стінка, м | 0,85 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| подоланний рів, м | 2,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| подоланний брід, м | 1,2 (1,8 з попередньою підготовкою, 5 з обланднанням для підводної їзди танків) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Т-72 — основний бойовий танк прийнятий на озброєння СРСР в 1973 р. За 30 років виробництва виконано 14 основних модифікацій.
Танк перебуває на озброєнні країн СНД, експортувався в країни Варшавського Договору, Фінляндію, Індію, Іран, Ірак, Сірію. Модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині і Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.
Зміст |
Характеристики [ред.]
Т-72 призначений для вирішення бойових завдань військ, перш за все в наступі і обороні, як масовий ефективний засіб ведення активних, рішучих і динамічних бойових дій на суші в умовах як звичайної, так і ядерної війни.
Технічні характеристики Т-72 відображають розвиток танкобудування кінця 60-х - 80-х років, тобто перехідного періоду від танків другого до танків третього післявоєнного покоління. При збереженні основних бойових і технічних характеристик на рівні свого попередника, легшого танка Т-64А (різниця ваги 4 т), потужність двигуна танка Т-72 стала більша на 80 к.с., а гусениці - ширше на 40 мм. Характерні для Т-64А значення максимальної швидкості, запасу ходу, прохідності для важчих Т-72 залишилися тим самим за рахунок збільшення місткості паливних баків.
Двигун - 4х-тактний багатопаливний дизель В-46 максимальною потужністю 780 л. з. Трансмісія — механічна.
Основне озброєння Т-72 - модернізована танкова 125-мм гладкоствольна гармата 2А26М2 - пускова установка. Стрільба ведеться артпострілами роздільно-гільзового заряджання з бронебійними, підкаліберними, кумулятивними, уламково-фугасними снарядами і пострілами з керованою ракетою, яка має бойову кумулятивну частину.
Практична скорострільність гармати - 8 пострілів в хвилину. З гарматою спарений кулемет ПКТ, на башті встановлено зенітний 12,7-мм кулемет НСВ, а з її боків - димові гранатомети. Бронювання в лобових деталях корпусу і башти - комбіноване.
Модифікації [ред.]
- Т-72К — командирський танк
- Т-72А (1979 р.) — модернізація танка Т-72. Основні відмінності: лазерний приціл-далекомір ТПДК-1, нічний приціл навідника ТПН-3-49 з освітлювачем Л-4, суцільні бортові протикумулятивні екрани, гармата 2А46 (замість гармати 2А26М2), система 902Б запуску димових гранат, система захисту від напалму, система дорожньої сигналізації, нічний прилад ТВНЕ-4Б механіка-водія, збільшений динамічний хід катків, двигун В-46-6.
- Т-72АК — командирський варіант Т-72А
- Т-72М (1980 р.) — експортний варіант танка Т-72А. Він відрізнявся броньовою конструкцією башти, комплектацією боєприпасів і системою колективного захисту.
- Т-72М1 (1982 р.) — модернізація танка Т-72М. Він відрізнявся додатковим 16-мм броньовим листом на верхній лобовій деталі корпусу і комбінованою бронею башти з піщаними стрижнями як наповнювач.
- Т-72АВ (1985 р.) — варіант танка Т-72А з навісним динамічним захистом.
Т-72Б — модернізований варіант танка Т-72А з комплексом керованого озброєння. Оснащений навісною ДЗ, тому індекс Т-72БВ не застосовується. Встановлена гладкоствольна гармата додана можливість пострілів ракетами.
- Т-72Б1 — варіант танка Т-72Б без монтажу деяких елементів комплексу керованого озброєння.
- Т-72С (1987 р.) — експортний варіант танка Т-72Б. Первинне найменування — танк Т-72М1М. Основні відмінності: 155 контейнерів навісного динамічного захисту (замість 227), бронювання корпусу і башти збережене на рівні танка Т-72М1, інша комплектація боєприпасів до гармати.
Т-72М2 «Модерн» [ред.]
Т-72М2 «Модерн» — словацька модифікація Т-72 із залученням бельгійських та французьких фахівців[2]. Зокрема, модернізації була піддана система управління вогнем. Так, замість штатного нічного прицілу, встановлений тепловізор, який раніше був розроблений для модернізації бельгійських танків «Леопард-1». Командир танка отримав панорамний приціл VS580 від танка «Леклерк», в результаті він дублює функції навідника, а також може вести вогонь з автоматичних гармат. На танку встановили комплект динамічного захисту вагою в 1.5 тонни, який значно посилив протикумулятивну стійкість у фронтальній проекції. В результаті всіх нововведень вага танку збільшилась до 43.5 тонни. Аби не погіршити характеристики рухливості, на «Модерн» встановили двигун потужністю 850 к.с. Запас ходу — до 650 км.
Попри ґрунтовну модернізацію, даний танк так і не знайшов покупців. На озброєння словацької армії надійшли більш прості варіанти модернізації, у яких були відсутні малокаліберні гармати.
Історія [ред.]
Т-72 розроблений і вироблявся Уралвагонзаводом в Нижньому Тагілі. Головний конструктор машини — В. Н. Венедиктов.
Розробка Т-72 почалася в 1967 році, коли перший досвід експлуатації Т-64 виявив недостатню надійність двигуна, ходової частини і механізму заряджання. В ході подальшої роботи, в 1968-69 роках, були проведені порівняльні випробування танків Т-64А з двигуном В-45 і ежекційною системою охолоджування (розробка конструкторського бюро в Харкові) і зразків з двигуном В-45, автоматом заряджання гармати на 22 постріли і системою вентилятора охолоджування (розробка конструкторського бюро в Нижньому Тагілі). Останні показали вищі результати. У листопаді 1969 року на ці машини стали встановлювати двигуни В-46 потужністю 573 кВт (780 к.с.) і ходову частину нової конструкції. Виготовленому з вказаними змінами зразку був присвоєний індекс «об'єкт 172М». У 1973 році, після військових випробувань, він був прийнятий на озброєння під маркою Т-72 і незабаром отримав найменування «Урал».
Література [ред.]
- М.Барятинский. Советская бронетанковая техника 1945—1995. — М.: Бронеколлекция, выпуск № 3, 2000.
|
|||||||||||||||||||||||
Джерела [ред.]
- ↑ Военный паритет: Основные боевые танки
- ↑ «Т-72М2 «Модерн»: як у Словаччині схрестили танк із зенітною самохідкою». Військова панорама. 24 грудня 2012.

