Т-72

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
T72 cfb borden 1.JPG

Танк Т-72 в канадському військовому музеї

Т-72
Загальні дані
класифікація основний бойовий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР Росія Росія Індія Індія
Іран Іран Польща Польща
Flag of Czechoslovakia.svgЧехословаччина
розробник УралВагонЗавод
роки виробництва 1967 - 1973
кількість виробів, од. близько 30 000[1]
роки експлуатації з 1974 по сьогодні
основні країни-оператори СРСР СРСР, Росія Росія,
Білорусь Білорусь, Індія Індія,
Сирія Сирія, Україна Україна
Основні параметри
бойова маса, т 41,0 (44,5)
екіпаж, чол. 3
довжина, мм 6860-9530
ширина, мм 3460
висота, мм 2190
кліренс, мм 470
база, мм 4270
Броня
  лоб корпусу (верх), мм/град. 205 / 68°, комбінована
  лоб корпусу (низ), мм/град. 85 / 60°
  борт корпусу, мм/град. 70—80 / 0°
  лоб башти, мм/град. 410 / 0°
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 125-мм 2А46, гладкоствольна гармата
довжина ствола, кал. 48
скорострільність, постр/хв. 8 постр.\хв.
кути ВН, ° −6°13'..16°47'
кути ГН ° 360°
дальність стрільби, км до 10 км
боєкомплект гармати 39
кулемети 1 × 12,7 НСВТ
1 × 7,62-мм ККТ
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
потужність двигуна, к.с. (кВт) 780 (840) к.с.
швидкість по шосе, км/год. до 60 км/год
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 35 км/год
запас ходу по шосе, км 500 (700 із зовнішніми баками)
питома потужність, к.с./т 18,8
подоланний підйом, ° 30
подоланна стінка, м 0,85
подоланний рів, м 2,8
подоланний брід, м 1,2 (1,8 з попередньою підготовкою, 5 з обланднанням для підводної їзди танків)

Т-72  — основний бойовий танк прийнятий на озброєння СРСР в 1973 р. За 30 років виробництва виконано 14 основних модифікацій.

Танк перебуває на озброєнні країн СНД, експортувався в країни Варшавського Договору, Фінляндію, Індію, Іран, Ірак, Сірію. Модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині і Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.

Зміст

Характеристики [ред.]

Т-72 призначений для вирішення бойових завдань військ, перш за все в наступі і обороні, як масовий ефективний засіб ведення активних, рішучих і динамічних бойових дій на суші в умовах як звичайної, так і ядерної війни.

Технічні характеристики Т-72 відображають розвиток танкобудування кінця 60-х - 80-х років, тобто перехідного періоду від танків другого до танків третього післявоєнного покоління. При збереженні основних бойових і технічних характеристик на рівні свого попередника, легшого танка Т-64А (різниця ваги 4 т), потужність двигуна танка Т-72 стала більша на 80 к.с., а гусениці - ширше на 40 мм. Характерні для Т-64А значення максимальної швидкості, запасу ходу, прохідності для важчих Т-72 залишилися тим самим за рахунок збільшення місткості паливних баків.

Двигун - 4х-тактний багатопаливний дизель В-46 максимальною потужністю 780 л. з. Трансмісія — механічна.

Основне озброєння Т-72 - модернізована танкова 125-мм гладкоствольна гармата 2А26М2 - пускова установка. Стрільба ведеться артпострілами роздільно-гільзового заряджання з бронебійними, підкаліберними, кумулятивними, уламково-фугасними снарядами і пострілами з керованою ракетою, яка має бойову кумулятивну частину.

Практична скорострільність гармати - 8 пострілів в хвилину. З гарматою спарений кулемет ПКТ, на башті встановлено зенітний 12,7-мм кулемет НСВ, а з її боків - димові гранатомети. Бронювання в лобових деталях корпусу і башти - комбіноване.

Модифікації [ред.]

  • Т-72К — командирський танк
  • Т-72А (1979 р.) — модернізація танка Т-72. Основні відмінності: лазерний приціл-далекомір ТПДК-1, нічний приціл навідника ТПН-3-49 з освітлювачем Л-4, суцільні бортові протикумулятивні екрани, гармата 2А46 (замість гармати 2А26М2), система 902Б запуску димових гранат, система захисту від напалму, система дорожньої сигналізації, нічний прилад ТВНЕ-4Б механіка-водія, збільшений динамічний хід катків, двигун В-46-6.
  • Т-72АК — командирський варіант Т-72А
  • Т-72М (1980 р.) — експортний варіант танка Т-72А. Він відрізнявся броньовою конструкцією башти, комплектацією боєприпасів і системою колективного захисту.
  • Т-72М1 (1982 р.) — модернізація танка Т-72М. Він відрізнявся додатковим 16-мм броньовим листом на верхній лобовій деталі корпусу і комбінованою бронею башти з піщаними стрижнями як наповнювач.
  • Т-72АВ (1985 р.) — варіант танка Т-72А з навісним динамічним захистом.

Т-72Б — модернізований варіант танка Т-72А з комплексом керованого озброєння. Оснащений навісною ДЗ, тому індекс Т-72БВ не застосовується. Встановлена гладкоствольна гармата додана можливість пострілів ракетами.

  • Т-72Б1 — варіант танка Т-72Б без монтажу деяких елементів комплексу керованого озброєння.
  • Т-72С (1987 р.) — експортний варіант танка Т-72Б. Первинне найменування — танк Т-72М1М. Основні відмінності: 155 контейнерів навісного динамічного захисту (замість 227), бронювання корпусу і башти збережене на рівні танка Т-72М1, інша комплектація боєприпасів до гармати.

Т-72М2 «Модерн» [ред.]

Т-72М2 «Модерн» — словацька модифікація Т-72 із залученням бельгійських та французьких фахівців[2]. Зокрема, модернізації була піддана система управління вогнем. Так, замість штатного нічного прицілу, встановлений тепловізор, який раніше був розроблений для модернізації бельгійських танків «Леопард-1». Командир танка отримав панорамний приціл VS580 від танка «Леклерк», в результаті він дублює функції навідника, а також може вести вогонь з автоматичних гармат. На танку встановили комплект динамічного захисту вагою в 1.5 тонни, який значно посилив протикумулятивну стійкість у фронтальній проекції. В результаті всіх нововведень вага танку збільшилась до 43.5 тонни. Аби не погіршити характеристики рухливості, на «Модерн» встановили двигун потужністю 850 к.с. Запас ходу — до 650 км.

Попри ґрунтовну модернізацію, даний танк так і не знайшов покупців. На озброєння словацької армії надійшли більш прості варіанти модернізації, у яких були відсутні малокаліберні гармати.

Історія [ред.]

Т-72 розроблений і вироблявся Уралвагонзаводом в Нижньому Тагілі. Головний конструктор машини — В. Н. Венедиктов.

Розробка Т-72 почалася в 1967 році, коли перший досвід експлуатації Т-64 виявив недостатню надійність двигуна, ходової частини і механізму заряджання. В ході подальшої роботи, в 1968-69 роках, були проведені порівняльні випробування танків Т-64А з двигуном В-45 і ежекційною системою охолоджування (розробка конструкторського бюро в Харкові) і зразків з двигуном В-45, автоматом заряджання гармати на 22 постріли і системою вентилятора охолоджування (розробка конструкторського бюро в Нижньому Тагілі). Останні показали вищі результати. У листопаді 1969 року на ці машини стали встановлювати двигуни В-46 потужністю 573 кВт (780 к.с.) і ходову частину нової конструкції. Виготовленому з вказаними змінами зразку був присвоєний індекс «об'єкт 172М». У 1973 році, після військових випробувань, він був прийнятий на озброєння під маркою Т-72 і незабаром отримав найменування «Урал».

Література [ред.]

  • М.Барятинский. Советская бронетанковая техника 1945—1995. — М.: Бронеколлекция, выпуск № 3, 2000.

Джерела [ред.]

  1. Военный паритет: Основные боевые танки
  2. «Т-72М2 «Модерн»: як у Словаччині схрестили танк із зенітною самохідкою». Військова панорама. 24 грудня 2012.