Уваров Олексій Сергійович

Уваров Олексій Сергійович
Народився	28 лютого 1824(1824-02-28) Петербург
Помер	29 грудня 1884(1884-12-29) (60 років) Москва, Російська імперія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи
Відомий завдяки	археолог
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов	російська
Титул	дворянин
Рід	Уваровиd
Батько	Уваров Сергій Семенович
Мати	Yekaterina Uvarovad
Родичі	Уваров Сергій Семенович (1786—1855) Катерина Кирилівна Розумовська (1783—1848)
У шлюбі з	Уварова Прасковія Сергіївна
Діти	Igor Uvarovd, Уваров Федір Олексійовичd і Aleksey Uvarovd
Медіафайли у Вікісховищі

Уваров Олексій Сергійович (рос. Уваров Алексей Сергеевич; *28 лютого 1824, Петербург — †29 грудня 1884), граф, російський археолог, онук гетьмана Розумовського, організував археологічні з'їзди (сім з них відбулися в Україні). Розкопував Херсонес, Ольвію та багато могил на території сучасної України.

Життєпис

Олексій Сергійович Уваров народився 28 лютого 1824 року в Петербурзі в сім'ї російського дворянина. Його батько Уваров Сергій Семенович почесний член та президент Російської Академії Наук.

В 1845 Олексій, пройшовши курс навчання в Санкт-Петербурзькому державному університеті, закінчив своє навчання в Берліні та Гейдельберзі.

В 1848 провів дослідження старожитностей в Україні та видав результати російською та французькою мовами — праця «Исследования древностей Южной России и берегов Черного моря» принесла йому визнання.

В 1851 брав участь у розкопках на території Суздальського князівства, де відкрив понад 7729 курганів. На основі результатів розкопок написав дослідницьку роботу «Меряне и их быт по курганным раскопкам».

В 1853 та 1854 займався розкопками в Тавричній губернії.

В 1857 запровадив Уваровські премії при Академії наук, названі так в честь його батька Уварова Сергія Семеновича. В цей же час Уваров був вибраний керівником відділу російської та слов'янської археології.

В 1864 в Москві було створено Московське археологічне товариство, яке граф Уваров очолював до своєї смерті 1884 р.. Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця.

В 1874 брав участь в Третьому Археологічному з'їзді, був його головою та очолював секцію «Первісні древності».

Праці

• «Исследования древностей Южной России и берегов Черного моря» (Вип. 1 — Вип. 2, 1851–1856)(рос.).
• «Собрание карт и рисунков к исследованиям о древностях Южной России и берегов Чёрного моря графа Алексея Уварова» (1851) (рос.)
• «Меряне и их быт по курганным раскопкам» (1872) (рос.)

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Григор´єва Т. Ф. Уваров Олексій Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 199. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Уваров Олексій Сергійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 354.
• Уваров Олексій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1945. — 1000 екз.
• Уваров Алексей Сергеевич, Энциклопедический Словарь Брокгауза и Ефрона (рос.)