Умінгмакток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умінгмакток

Координати 67°41′56″ пн. ш. 107°55′26″ зх. д. / 67.69890000002777697° пн. ш. 107.92400000002778881° зх. д. / 67.69890000002777697; -107.92400000002778881Координати: 67°41′56″ пн. ш. 107°55′26″ зх. д. / 67.69890000002777697° пн. ш. 107.92400000002778881° зх. д. / 67.69890000002777697; -107.92400000002778881

Країна  Канада
Адмінодиниця Нунавут
Площа 100,29 км²
Висота центру 0 ± 1 м
Офіційна мова англійська мова, французька мова, інуктитут, інуїннактун (Нунавут)
Часовий пояс Гірський час, Центральний час, Північноамериканський східний час, UTC−5 (Нунавут)
GeoNames 6171811
OSM 390840 ·R (Нунавут)
Умінгмакток. Карта розташування: Канада
Умінгмакток
Умінгмакток
Умінгмакток (Канада)
Мапа

Умінгмакток (англ. Umingmaktok, інук. Umingmaktuuq, раніше — затока Чаймо, англ. Bay Chimo) — нині скасоване поселення в Канаді, розташоване в бухті Батерст[en], регіону Кітікмеот (Нунавут). «Умінгмакток» перекладається з ескімоського діалекту інуіннактун як «він/вона піймав(ла) вівцебика».

Традиційною мовою цього району є інуїннактун, але латинський алфавіт при цьому використовується частіше, ніж інуктитутська писемність, яка застосовується переважно в офіційних документах Уряду Нунавуту.

Поселення утворено на місці занедбаного поста «Компанії Гудзонової затоки» як табір для інуїтських сімей, які прагнули більш традиційного способу життя. Місцевість навколо Умінгмактока багата на диких тварин, таких як песець, морський котик, північний олень, палія арктична і вівцебик.

За переписом 1996 року населення Умінгмактока становило 51 особу, але лиш один із них був інуїтом. За переписом 2016 року поселення вважалося занедбаним, хоча 2011 року тут проживало 5 осіб[1].

Умінгмакток — одне з нечисленних невоєнізованих поселень у Нунавуті. Колись тут була школа, яка забезпечувала освіту до 6 класу середньої школи. Пізніше школярів почали відправляти на навчання до Кеймбридж-Бей.

У поселенні немає електропостачання, тому населення використовувало портативні генератори. Комунікація забезпечувалася у вигляді супутникового зв'язку. Єдиний спосіб дістатися до Умінгмактока — літак.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Census Profile, 2016 Census Umingmaktok. Statistics Canada. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 апреля 2017.

Література[ред. | ред. код]

  • Lee, John. Wolverine Harvest and Carcass Collection Coppermine, Bay Chimo and Bathurst Inlet, 1992/93 . Yellowknife, NWT: Dept. of Renewable Resources, Govt. of Northwest Territories, 1994.

Посилання[ред. | ред. код]