Фаленопсис Люддеманна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фаленопсис Люддеманна
Малюнок Phalaenopsis lueddemanniana Rchb.f 1862
Малюнок Phalaenopsis lueddemanniana Rchb.f 1862
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Триба: Вандові
Підтриба: Aeridinae
Рід: Фаленопсис (Phalaenopsis)
Підрід: Polychilos
Sectio: Amboinenses
Вид: Фаленопсис Люддеманна
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Phalaenopsis lueddemanniana
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phalaenopsis lueddemanniana

Фаленопсис Люддеманна[1] (лат. Phalaenopsis lueddemanniana) — епіфітна трав'яниста рослина родини Орхідні.
Вид не має усталеної української назви, в українськомовних джерелах частіше використовується наукова назва Phalaenopsis lueddemanniana.

Синоніми[ред.ред. код]

Природничі варіації[ред.ред. код]

Біологічний опис[ред.ред. код]

Phalaenopsis lueddemanniana HabitusFlowers BotGardBln0906a.jpg

Моноподіальний епіфіт середніх розмірів.

Стебло укорочене, пряме, висотою до 10-15 см повністю приховане листям.

Коренева система добре розвинена, коріння гладкі, довгі, розгалужені.

Листків 5-8. Листя овальне або еліптичне, довгасте, парне, жорстке, звисаюче, м'ясисте, жовто-зелене, довжиною 10-25 см, шириною 5-10 см.

Квітконіс довжиною до 35 см, з'являється від основи стебла, поникнули, несе 2-7 квіток одночасно.

Квіти діаметром 4,5-6 см, мають приємний сильним ароматом [2], воскові, білого кольору з красивими поперечними фіолетово-пурпуровими або каштановими рисками в нижній частині, і з коричневими кінчиками. Губа біла з пурпурним нальотом і яскраво-жовтими позначками. Суцвіття - звисаюча малоквіткова (2-7 квіток) китиця.

Квіти сильно мінливі в деталях забарвлення і форми окремих частин. Розкриваються по черзі протягом тривалого часу, кожна квітка тримається 25-30 днів. Сезон цвітіння — з весни до початку осені.

Поширення, екологічні особливості[ред.ред. код]

Філіппіни.

Епіфіт на гілках і стовбурах дерев у вологих тропічних лісах на висотах від 0 до 100 метрів над рівнем моря.

Мінімальна і максимальна температура повітря (день \ ніч) в Манілі:
Січень 23-30\14-22°С
Лютий 23-30\14-22°С
Березень 23-31\17-23°С
Квітень 23-33\18-23°С
Травень 24-34\18-24°С
Червень 25-34\18-25°С
Липень 25-33\18-25°С
Серпень 25-31\18-25°С
Вересень 25-31\18-25°С
Жовтень 25-31\18-25°C
Листопад 24-31\16-24°С
Грудень 23-31\15-23°С

Відносна вологість повітря 60-93%.

Історія[ред.ред. код]

Названий на честь французького селекціонера Ф. Люддемана отримав перше цвітіння цього виду в культурі в 1865 році. Вперше введено в культуру садівничої фермою Лоу і К° у 1864 р., власник якої, Е. Клептон, прийняв рослину за Phalaenopsis equestris.

У культурі[ред.ред. код]

Температурна група — тепла [3]. Влітку середня денна температура 31-34 ° С, вночі 23-24 ° C, з перепадом в 7-10 ° С. Взимку-навесні денна температура 30-33 ° С, вночі 21-22 ° С [4].

Освітлення — тінь, півтінь (10000-12000 люксів [4]). Добре росте й цвіте під цілком штучним освітленням.

Відносна вологість повітря — 65-80%.

У період активної вегетації полив рясний. Субстрат завжди повинен бути завжди злегка вологим. Надлишок води викликає бактеріальні та грибкові захворювання.
Взимку має слабо виражений період спокою. У цей час підгодівлі припиняють, полив значно скорочують.

Посадка в горщик або кошик. Як субстрат використовують суміш з шматочків кори хвойних дерев середньої фракції (1-3 см), сфагнум, перліт, деревне вугілля. При утриманні в умовах високої відносної вологості повітря можлива посадка на блок [2].
Пересаджують раз на 2-3 роки, після закінчення цвітіння, коли субстрат починає розкладатися. Після пересадки Ратенов не поливають кілька днів.
Часто дає «діток» на старих квітконосах (особливо при відносно високих нічних температурах). Коли корені «дітки» досягають понад 5 см, її відрізають разом зі шматочком цветоноса і відкидають.
Відцвілі квітконоси не слід видаляти поки вони не засохнуть, тому що на них може відбуватися повторне цвітіння.

Добрива вносять у період активної вегетації один раз на тиждень або раз на два тижні 1/4-1/2 рекомендованої дози спеціальних мінеральних добрив для орхідей.

Первинні гібриди[ред.ред. код]

  • Adyah Prapto — lueddemanniana х javanica (Atmo Kolopaking) 1981
  • Ambomanniana — amboinensis х lueddemanniana (Fredk. L. Thornton) 1965
  • Borneo Star — bellina х lueddemanniana (Paul Lippold) 2006
  • Dreieich Star — lueddemanniana х bastianii (P. Lippold) 2006
  • El Tigre — cornu-cervi х lueddemanniana (John H Miller) 1964
  • Elizabeth Todd — sumatrana х lueddemanniana (Fort Caroline Orchids Inc.) 1970
  • Freed's Malibu Fascination — lueddemanniana х pallens (Freed) 2004
  • Hermione — lueddemanniana х stuartiana (Veitch) 1899
  • Hymen — lueddemanniana х mannii (Veitch) 1900
  • Joey — gigantea х lueddemanniana (Fort Caroline Orchids Inc. (Dr Henry M Wallbrunn)) 1973
  • John Seden — amabilis х lueddemanniana (Veitch) 1888
  • Joy Micholitz-Ludde — micholitzii х lueddemanniana (Peter Lin (Wu)) 2007
  • Lucata — lueddemanniana х fuscata (Fredk. L. Thornton) 1967
  • Luedde-violacea — lueddemanniana х violacea (Veitch) 1895
  • Mahinhin — equestris х lueddemanniana (John H Miller) 1957
  • Minuet — lueddemanniana х parishii (Dr Henry M Wallbrunn) 1976
  • Mrs. J. H. Veitch — lueddemanniana х sanderiana (Veitch) 1899
  • Pierrot — aphrodite х lueddemanniana (John H Miller) 1961
  • Philippine Fireworks — philippinensis х lueddemanniana (P. Lippold) 2006
  • Pulcia — pulchra х lueddemanniana (Alain Brochart (Klinge Orch.)) 2004
  • Rasa Veniana — venosa х lueddemanniana (H. Wihardjo) 1985
  • Regnier — lueddemanniana х schilleriana (A. Regnier) 1922
  • Spica — fasciata х lueddemanniana (W Vernon Osgood (L. B. Kuhn)) 1969
  • Sunfire — lindenii х lueddemanniana (John H Miller) 1964
  • Tigerette — lueddemanniana х mariae (Hausermann's Orchids Inc) 1974
  • Triayu Maharani — modesta х lueddemanniana (Atmo Kolopaking) 1984
  • Wössner Luedde-Sin — inscriptiosinensis х lueddemanniana (Franz Glanz) 1991

Хвороби та шкідники[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Christenson, E. A. 2001. Phalaenopsis: a monograph. (Monog Phalaenopsis) 132—134.
  • Fessel H, Luckel E, Roth J, 1999, Phalaenopsis lueddemanniana var. ochracea und ihre gelben, gestrelften Verwandten von den Philippinen. Orchidee 50. (5): 081—085
  • Motte B de, 1994, Phalaenopsis lueddemanniana (Rchb. f.), syn.: P. luddemanni Boxall ex Naves Novis. Orchideeen no.1. 18-19
  • Holle de Raeve A van, 1990, Phalaenopsis lueddemanniana. Schlechteriana 1. (2): 67-70
  • Anon., 1975, petites Orchidees pour le debutant. Orchidophile, no. 20. 460 — 463
  • (Vermeulen P), 1974, Phalaenopsis lueddemanniana Rchb. f. Orchideeen 36. (3): 69
  • Miller J, 1974, Notes on the distribution of Phalaenopsis in the Philippines — with a useful climate summary: part 1. Phalaenopsis lueddemanniana and the miniature species most often confused with it. Orchid Dig. 38. (4): 139—141

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Російська назва цього виду використовується в книзі Черевченко Т. М. Тропічні та субтропічні орхідеї. — Київ: Наукова думка, 1993.
  2. а б Phalaenopsis lueddemanniana в культурі
  3. Фаленопсис Люддеманнана сайті Internet Orchid Species Photo Encyclopedia
  4. а б Видовий нарис на сайті Orchidarium.pl