Квінт Лутацій Церкон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Лутацій Церкон
Народився 274 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 236 до н. е.[1][2]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов латина
Посада цензор Стародавнього Риму[2], давньоримський сенатор[d][3] і консул[3][2]
Батько невідомо
Мати невідомо
Брати, сестри Гай Лутацій Катул[2][1][1]

Квінт Лутацій Катул Церкон (285/282 — 235 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 241 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Лутаціїв. Син Гая Лутація Катула.

У 241 році до н. е. його було обрано консулом разом з Авлом Манлієм Торкватом Аттіком. Брав участь у завершенні Першої пунічної війни. Формально завершив бойові дії на Сицилії, уклавши остаточний мир на умовах, затверджених його братом Гаєм. Після цього слідкував на відходом карфагенян з Сицилії. Того ж року вирушив проти міста Фаліски, яке намагалося скинути владу Риму. Швидко переміг ворогів й отримав за це від сенату тріумф.

У 236 році до н. е. обрано цензором разом з Луцієм Корнелієм Лентулом Кавдіном. Втім чогось суттєво на цій посаді не зміг зробити, тому що ще до завершення своєї каденції помер.

Джерела[ред. | ред. код]

  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Quintus Lutatius Catulus Cerco (1), v. 1, page 672. (англ.)
  • Fasti triumphales (лат.)
  1. а б в г д Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б в г д Любкер Ф. Lutatii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 793–794.
  3. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3