Фасівський район
| Фасівський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР— УРСР
|
| Округа/Область: | Коростенська округа, Житомирська округа |
| Утворений: | 7 березня 1923 року |
| Ліквідований: | 23 вересня 1925 року |
| Населення: | 32 180 (1923) |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | с. Фасова |
| Кількість сільських рад: | 19 |
| Кількість сіл: | 31 |
| Кількість селищ: | 19 |
| Кількість хуторів: | 1 |
| Районна влада | |
Фа́сівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існувала з 1923 по 1925 роки в складі Коростенської та Житомирської округ. Районний центр — село Фасова.
Територія та населення[ред. | ред. код]
На час створення району площа його території становила 448,2 кв. версти, кількість населення — 32 180 осіб, щільність населення — 66 осіб на кв. версту. Загальна кількість населених пунктів — 51, з них: 31 село, 19 колоній та хутір; за кількістю домогосподарств: до 50 дворів — 19 населених пунктів, від 51 до 100 дворів — 18 населених пунктів, від 101 до 200 — 8, від 201 до 300 — 2 і від 301 до 500 дворів — 4[1].
Історія та адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район було утворено 7 березня 1923 року, у складі Коростенської округи Волинської губернії УСРР з Бражинської, Буківської, Гацьківської, Добринської, Емілівської, Ісаківської, Кам'янобрідської, Ковалівської, Красноріченської, Кропивенської, Лісівщинської, Салівської, Селецької, Топорищенської, Турчинської, Фасівської сільських рад Фасівської та Ушомирської волостей Коростенського повіту, з адміністративним центром у селах Кам'яний Брід і Топорище.
24 серпня 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК «Про зміни границь в межах округів, районів і сільрад», в районі створено Коритищенську сільську раду, з центром в селі Коритище; районний центр перенесено до с. Фасова. 30 жовтня 1924 року утворено Руднє-Фасівську і Мойсіївську німецькі сільські ради та Старобобрицьку польську національну сільраду[2].
Відповідно до постанови ВУЦВК від 17 червня 1925 року «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», район було передано до складу Житомирської округи[3].
Район ліквідований 23 вересня 1925 року постановою Президії ВУЦВК. Лісівщинську, Ковалівську, Мойсіївську сільські ради передано до складу Ушомирського району, Бражинську, Буківську, Добринську, Емілівську, Салівську, Селецьку сільські ради — до складу Потіївського району, Гацьківську, Ісаківську, Кам'янобрідську, Коритищенську, Красноріченську, Кропивнянську, Руднє-Фасівську, Топорищенську, Турчинську, Фасівську сільські ради — до складу Володарського району[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 43, 132-133. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 41, 515, 520. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ Цей день в історії. 17 червня 1925 (середа). Інститут історії України. Процитовано 24 серпня 2020.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |