Область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
 Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Цей термін має також інше значення: область евклідового простору.

О́бласть (від старослов. облада — володіння) — місцевість, земля, край; частина якоїсь території (країни, держави, материка, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.), а також географічний простір (район, зона), в межах якого щось знаходиться або поширене (зоогеографічна, флористична, геосинклинальна область тощо). Областю також називаються адміністративно-територіальні одиниці в Україні, Росії (а також в СРСР і Російській імперії), Білорусі, а також у низці зарубіжних країн, які виділяються з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортного сполучення тощо.

Області поділяються на райони і міськради (в Україні, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані), тумани і міськради (в Узбекистані), етрапи (в Туркменістані), общини (в Болгарії і Вірменії), провінції (в Італії), округи (в Танзанії)

Зміст

[ред.] Україна

Докладніше у статті: Області України
Мапа України

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь та 24 області[1]:

  1. Вінницька; центр — Вінниця
  2. Волинська; центр — Луцьк
  3. Дніпропетровська; центр — Дніпропетровськ
  4. Донецька; центр — Донецьк
  5. Житомирська; центр — Житомир
  6. Закарпатська; центр — Ужгород
  7. Запорізька; центр — Запоріжжя
  8. Івано-Франківська; центр — Івано-Франківськ
  9. Київська; центр — Київ
  10. Кіровоградська; центр — Кіровоград
  11. Луганська; центр — Луганськ
  12. Львівська; центр — Львів
  13. Миколаївська; центр — Миколаїв
  14. Одеська; центр — Одеса
  15. Полтавська; центр — Полтава
  16. Рівненська; центр — Рівне
  17. Сумська; центр — Суми
  18. Тернопільська; центр — Тернопіль
  19. Харківська; центр — Харків
  20. Херсонська; центр — Херсон
  21. Хмельницька; центр — Хмельницький (до 1944 року — Кам'янець-Подільський)
  22. Черкаська; центр — Черкаси
  23. Чернівецька; центр — Чернівці
  24. Чернігівська; центр — Чернігів

[ред.] Білорусь

До складу Білорусі входять 6 областей (біл. вобласць):

  1. Берестейська: утворена 4.12.1939[2] з територій, що відійшли від Польщі; частини передані до Гродненської області і Польщі (1944), приєднані частина Барановицької області і Пінська (1954); центр — Берестя
  2. Вітебська: утворена 15.01.1938; частина входила до Полоцької (1944—1954), приєднана частина Молодечненської (1960); центр — Вітебськ
  3. Гомельська: утворена 15.01.1938; приєднані частини Бобруйської та Поліської (1954); центр — Гомель
  4. Гродненська: утворена 20.09.1944 з частин Барановицької, Берестейської і Білостоцької; приєднані частини Барановицької (1954) і Молодечненської (1960); центр — Гродно
  5. Мінська: утворена 15.01.1938; частина передана до Бобруйської (1944), приєднані частини Барановицької і Бобруйської (1954), Молодечненської (1960); центр — Мінськ
  6. Могильовська: утворена 15.01.1938; частина входила до Бобруйської (1944—1954); центр — Могильов

[ред.] Болгарія

Болгарія поділена на 28 областей, утворених 1999 року:

  1. Благоєвградська (центр — Благоєвград)
  2. Бургаська (Бургас)
  3. Варненська (Варна)
  4. Великотирновська (Велико-Тирново)
  5. Видинська (Видин)
  6. Врацька (Враца)
  7. Добрицька (Добрич)
  8. Габровська (Габрово)
  9. Кирджалійська (Кирджалі)
  10. Кюстендилська (Кюстендил)
  11. Ловецька (Ловеч)
  12. Монтанська (Монтана)
  13. Пазарджицька (Пазарджик)
  14. Перницька (Перник)
  15. Плевенська (Плевен)
  16. Пловдивська (Пловдив)
  17. Разградська (Разград)
  18. Русенська (Русе)
  19. Силистринська (Силистра)
  20. Сливенська (Сливен)
  21. Смолянська (Смолян)
  22. Софійська (Софія)
  23. Місто Софія (Софія)
  24. Старозагорська (Стара Загора)
  25. Тирговиштська (Тирговиште)
  26. Хасковська (Хасково)
  27. Шуменська (Шумен)
  28. Ямболська (Ямбол)

Області, які були перейменовані або скасовані: Нижче перераховані області, які існували в 1987—1999 роках (у дужках зазначені області, які утворилися в 1999 році):

[ред.] Вірменія

Вірменія поділена на 11 областей (марзів), утворених в липні 1995 року:

  1. Арагацотн (марз утворений на території Апаранського, Арагацького, Аштаракського і Талінського районів), центр — Аштарак
  2. Арарат (утворений на території Араратського, Арташатського і Масіського районів), центр — Арташат
  3. Армавір (утворений на території Армавірського, Баграмянського і Ечміадзінського районів), центр — Армавір
  4. Вайоцдзор (утворений на території Вайкського і Єхегнадзорського районів), центр — Єхегнадзор
  5. Гегаркунік (утворений на території району імені Камо, Варденіського, Красносєльського, Мартунінського і Севанського районів), центр — Гавар
  6. Єреван (утворений на території Єреванської міськради), центр — Єреван
  7. Котайк (утворений на території Котайкського, Наїрійського і Разданського районів), центр — Раздан
  8. Лорі (утворений на території Гугаркського, Спітакського, Степанаванського, Таширського і Туманянського районів), центр — Ванадзор
  9. Сюнік (утворений на території Горіського, Капанського, Мегрінського і Сісіанського районів), центр — Капан
  10. Тавуш (утворений на території Іджеванського, Ноємберянського і Таушського районів), центр — Іджеван
  11. Ширак (утворений на території Амасійського, Анійського, Артікського, Ахурянського і Ашоцького районів), центр — Гюмрі

[ред.] Італія

Італія поділена на 20 областей (із них 5 автономних, позначені зірочкою) (іт. regione):

  1. Абруцці (центр — Л'Акуїла)
  2. Апулія (Барі)
  3. Базиліката (Потенца)
  4. Валле-д'Аоста* (Аоста)
  5. Венеція (Венеція)
  6. Емілія-Романья (Болонья)
  7. Калабрія (Катандзаро)
  8. Кампанія (Неаполь)
  9. Лаціо (Рим)
  10. Лігурія (Генуя)
  11. Ломбардія (Мілан)
  12. Марке (Анкона)
  13. Молізе (Кампобассо)
  14. П'ємонт (Турін)
  15. Сардинія* (Кальярі)
  16. Сицилія* (Палермо)
  17. Тоскана (Флоренція)
  18. Трентіно-Альто-Адідже* (Тренто)
  19. Умбрія (Перуджа)
  20. Фріулі-Венеція-Джулія* (Трієст)

[ред.] Казахстан

До складу Казахстану входять 14 областей (каз. облысы):

  1. Акмолінська: утворена 24.04.1961 в складі Цілинного краю, з 19.10.1965 самостійна; частини ввійшли до Кокчетавської (1944), Тургайської областей (1970, 1990), Астанинської міськради (1998), приєднані частини Тургайської (1988, 1997) і Північно-Казахстанської (1999); раніше існувала 14.10.1939—26.12.1960; з 24.04.1961 по 6.07.1992 — Цілиноградська; центр — Кокшетау (до 22.04.1999 — Астана)
  2. Актюбінська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Кустанайської (1936), Кзил-Ординської (1938); центр — Актобе
  3. Алматинська: утворена 10.03.1932 з частини території колишньої Джетисуйської губернії; частини ввійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939); з частини була утворена Талди-Курганська область (1944—1959, 1967—1997); до 28.01.1993 — Алма-Атинська; центр — Талдикорган (до 22.09.2001 — Алмати)
  4. Атирауська: утворена 15.01.1938 з частини Західно-Казахстанської; з частини була утворена Мангишлацька (1973—1988, 1990); до 21.02.1992 — Гур'євська; центр — Атирау
  5. Жамбилська: утворена 14.10.1939 з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської; до 4.05.1993 — Джамбулська; центр — Тараз
  6. Західно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; з частини утворена Гур'євська (1938); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Уральська; центр — Уральськ
  7. Карагандинська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Північно-Казахстанської (1936), Павлодарської (1938), Акмолінської (1939) і Джезказганської (1939); приєднані Каркаралінський округ (1937); Жезказганська область (1997); центр — Караганда (до 29.07.1936 — Петропавловськ)
  8. Кизилординська: утворена 15.01.1938 з частин Актюбінської та Південно-Казахстанської; до 17.06.1997 — Кзил-Ординська; центр — Кизилорда
  9. Костанайська: утворена 29.07.1936 з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); до 17.06.1997 — Кустанайська; центр — Костанай
  10. Мангістауська: утворена 1990 року з частини Гур'євської; раніше існувала 20.03.1973—2.06.1988; до 1991 року — Мангишлацька; центр — Актау
  11. Павлодарська: утворена 15.01.1938 з частин Карагандинської і Східно-Казахстанської; центр — Павлодар
  12. Південно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; частина ввійшла до Джамбульської (1939), приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Чимкентська; центр — Шимкент
  13. Північно-Казахстанська: утворена 29.07.1936 з частини Карагандинської; частини ввійшли до Акмолінської (1939, 1999) і Кокчетавської (1944), приєднана Кокшетауська область (1997); центр — Петропавловськ
  14. Східно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Павлодарської (1938) та Семипалатинської (1939), приєднана Семипалатинська (1997); центр — Усть-Каменогорськ (до 14.10.1939 — Семипалатинськ)

Області, які були скасовані в 1997 році:

Області, які існували до 1991 року, див. у розділі Казахська РСР

[ред.] Киргизстан

До Киргизстану входять 7 областей:

  1. Баткенська (13.10.1999), центр — Баткен
  2. Жалалабатська (14.12.1990, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр — Жалалабат
  3. Іссик-Кульська (11.12.1970, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр — Каракол (в 1989—1991 роках — Іссик-Куль)
  4. Наринська (14.12.1990, раніше існувала 11.12.1970—5.10.1988), центр — Нарин
  5. Ошська (21.11.1939), центр — Ош
  6. Таласька (14.12.1990, раніше існувала 22.06.1944—18.02.1956 і 3.09.1980—5.10.1988), центр — Талас
  7. Чуйська (14.12.1990), центр — Бішкек (5.03.2003—3.08.2006 — Токмок)

[ред.] Радянський Союз

У Радянському Союзі областю називалася адміністративно-територіальна одиниця, частина територіального ряду радянських республік; виділялася з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортних шляхів, а також таяжіння населених пунктів до крупних промислових центрів.

За Конституцією СРСР 1936 року питання утворення областей і внесення змін в обласний поділ знаходилися у компетенції Союзу РСР, законом від 11 лютого 1957 року віднесенні до відання союзних республік. Органами державної влади в областях Союзу були обласна Рада депутатів трудящих, яка обиралася населенням на 2 роки, виконавчим і розпорядким рганом — Виконком, який утворювався обласною Радою. Області в СРСР введені адміністартивно-територіальною реформою 1923—1930 років замість раніше існуючих губерній. Ця реформа, в основі якої лежали принципи економічного районування, була підготовлена реорганізацією у перші роки радянської влади (1917—1922) дореволюційного адміністративно-територіального поділу (створення національних автономій, дроблення колишніх губерній і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, переважно навколо великих промислових центрів)

Нижче наведено список областей, які були утворені в 1922—1991 роках і на даний час не існують:

[ред.] Азербайджанська РСР

  • Бакинська (3.04.1952—23.04.1953), центр — Баку
  • Гяндинська (3.04.1952—23.04.1953), центр — Кіровабад

[ред.] Білоруська РСР

[ред.] Грузинська РСР

  • Кутаїська (5.11.1951—23.04.1953), центр — Кутаїсі
  • Тбіліська (5.11.1951—23.04.1953), центр — Тбілісі

[ред.] Естонська РСР

  • Пярнуська (10.05.1952—28.04.1953), центр — Пярну
  • Таллінська (10.05.1952—28.04.1953), центр — Таллін
  • Тартуська (10.05.1952—28.04.1953), центр — Тарту

[ред.] Казахська РСР

  • Акмолінська: 14.10.1939—26.12.1960; утворена з частин Карагандинської і Північно-Казахстанської; частина передана до Кокчетавської (1944); увійшла до Цілинного краю; центр — Акмолінськ
  • Алма-Атинська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—28.01.1993; частини увійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939), Талди-Курганської (1944—1959, 1967); перейменована на Алматинську; центр — Алма-Ата
  • Гур'євська: 15.01.1938—21.02.1992; утворена з частини Західно-Казахстанської; з частини області утворена Мангишлацька (1973—1988), Мангістауська (1990); перейменована на Атирауську; центр — Гур'єв
  • Джамбульська: 14.10.1939—4.05.1993; утворена з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської, перейменована на Жамбилську; центр — Джамбул
  • Джезказганська: 20.03.1973—1995; утворена з частини Карагандинської, перейменована на Жезказганську; центр — Джезказган
  • Західно-Казахстанська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Гур'євської (1938); перейменована на Уральську; центр — Уральськ
  • Кзил-Ординська: 15.01.1938—17.06.1997; утворена з частин Актюбінської і Південно-Казахстанської, перейменована на Кизилординську; центр — Кзил-Орда
  • Кокчетавська: 16.03.1944—1993; утворена з частин Акмолінської і Північно-Казахстанської, перейменована на Кокшетауську; центр — Кокчетав
  • Кустанайська: 29.07.1936—17.06.1997 (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР); утворена з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); перейменована на Костанайську; центр — Кустанай
  • Мангишлацька: 20.03.1973—2.06.1988; утворена з частини Гур'євської, увійшла до Гур'євської; 1990—1991; утворена з частини Гур'євської, перейменована на Мангістауську; центр — Шевченко
  • Південно-Казахстанська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Джамбульської (1939); перейменована на Чимкентську; центр — Чимкент
  • Семипалатинська: 14.10.1939—3.05.1997; утворена з частин Алма-Атинської і Східно-Казахстанської, увійшла до Східно-Казахстанської; центр — Семипалатинськ
  • Талди-Курганська: 16.03.1944—6.06.1959; утворена з частини Алма-Атинської, увійшла до Алма-Атинської; 23.12.1967—1993; утворена з частини Алма-Атинської, перейменована на Талдикорганську; центр — Талди-Курган
  • Тургайська: 23.11.1970—2.06.1988; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Кустанайської і Цілиноградської; 17.08.1990—22.04.1997; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Акмолінської і Кустанайської; центр — Аркалик
  • Уральська: 3.05.1962—6.07.1992; утворена із Західно-Казахстанської, перейменована на Західно-Казахстанську; центр — Уральськ
  • Цілиноградська: 24.04.1961—6.07.1992; утворена з частини Цілинного краю; частина входила до Тургайської (1970—1988, з 1990); перейменована на Акмолінську; центр — Цілиноград
  • Чимкентська: 3.05.1962—6.07.1992; утворена з Південно-Казахстанської; приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); перейменована на Південно-Казахстанську; центр — Чимкент

[ред.] Киргизька РСР

  • Джалал-Абадська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Джелал-Абадського округу, ввійшла до Ошської; центр — Джалал-Абад
  • Іссик-Кульська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Іссик-Кульського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Пржевальськ
  • Наринська: 11.12.1970—5.10.1988; утворена з Ак-Талинського, Ат-Башинського, Джумгарського, Кочкорського, Тогуз-Тороуського, Тянь-Шаньського районів і міста Нарина; територія ввійшла до Іссик-Кульської області і районів республіканського підпорядкування; центр — Нарин
  • Таласька: 22.06.1944—18.02.1956; утворена з частин Фрунзенської та Джалал-Абадської обалстей; ввійшла до Фрунзенської обалсті; 3.09.1980—5.10.1988; утворена з Кіровського, Ленінпольського, Манаського, Таласького, Чаткальского районів, міста Таласа і частини Ошської області; частина передана до Ошської області (1980-ті); територія ввійшла до Ошської області і районів республіканського підпорядкування; центр — Талас
  • Тянь-Шаньська: 22.11.1939—30.12.1962; утворена з Тянь-Шаньського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Нарин
  • Фрунзенська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Фрунзенського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Фрунзе

[ред.] Латвійська РСР

  • Даугавпілська (8.04.1952—25.04.1953), центр — Даугавпілс
  • Лієпайська (8.04.1952—25.04.1953), центр — Лієпая
  • Ризька (8.04.1952—25.04.1953), центр — Рига

[ред.] Литовська РСР

  • Вільнюська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Вільнюс
  • Каунаська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Каунас
  • Клайпедська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Клайпеда
  • Шяуляйська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Шяуляй

[ред.] РРФСР

Нижче перераховані області РРФСР, які були утворені у 1918—1991 роках:

  • Амудар'їнська (1918—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр — Чимбай
  • Арзамаська (7.01.1954—23.04.1957), центр — Арзамас
  • Балашовська (6.01.1954—19.11.1957), центр — Балашов
  • Великолуцька (22.08.1944—2.10.1957), центр — Великі Луки
  • Горьківська (5.12.1936—22.10.1990; перейменована на Нижегородську), центр — Горький
  • Грозненська (22.03.1944—10.04.1957), центр — Грозний
  • Джетисуйська (12.10.1922—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр — Алма-Ата
  • Донська (20.03.1920—13.02.1924), центр — Ростов-на-Дону
  • Західна (14.01.1929—27.09.1937), центр — Смоленськ
  • Івановська Промислова (14.01.1929—11.03.1936), центр — Іваново
  • Калінінська (29.01.1935—1990; перейменована на Тверську), центр — Калінін
  • Каменська (6.01.1954—19.11.1957), центр — Каменськ-Шахтинський
  • Камчатська[3] (20.10.1932—1.07.2007; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—23.01.1956 в складі Хабаровського краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Кенігсберзька (7.04.—4.07.1946; перейменована на Калінінградську), центр — Кенігсберг
  • Кримська (30.06.1945—12.02.1991; з 19.02.1954 у складі УРСР), центр — Сімферополь
  • Кубано-Чорноморська (7.12.1920—13.02.1924), центр — Краснодар
  • Куйбишевська (5.12.1936—25.01.1991; перейменована на Самарську), центр — Куйбишев
  • Молотовська[4] (8.03.1940—2.10.1957; перейменована на Пермську), центр — Молотов
  • Нижегородська (14.01.—15.07.1929), центр — Нижній Новгород
  • Нижньоволзька[5] (21.05.—11.06.1928), центр — Саратов
  • Об-Іртиська[6] (17.01.—7.12.1934), центр — Тюмень
  • Оренбурзька (7.12.1934—26.12.1938; перейменована на Чкаловську), центр — Оренбург
  • Пермська[4] (3.10.1938—1.12.2005; з 8.03.1940 по 2.10.1957 — Молотовська), центр — Перм
  • Південно-Східна (13.02.—17.10.1924), центр — Ростов-на-Дону
  • Північна (5.12.1936—23.09.1937), центр — Архангельськ
  • Середньоволзька (14.05.1928—20.10.1929), центр — Самара
  • Сталінградська (5.12.1936—10.11.1961; перейменована на Волгоградську), центр — Сталінград
  • Східно-Сибірська (5.12.1936—26.09.1937), центр — Іркутськ
  • Туркменська (7.08.1921—27.10.1924; утворена із Закаспійської), центр — Полторацьк
  • Уральська[7] (3.11.1923—17.01.1934), центр — Свердловськ
  • Центральнопромислова (14.01.—3.06.1929; перейменована на Московську), центр — Москва
  • Центральночорноземна (14.05.1928—13.06.1934), центр — Воронеж
  • Чкаловська (26.12.1938—4.12.1957; перейменована на Оренбурзьку), центр — Чкалов
  • Читинська[8] (5.03.—7.12.1934 в складі Східно-Сибірського краю; 26.09.1937—1.03.2008); центр — Чита

[ред.] Башкірська АРСР

  • Стерлітамацька (29.05.1952—30.04.1953), центр — Стерлітамак
  • Уфимська (29.05.1952—30.04.1953), центр — Уфа

[ред.] Казахська АРСР

[ред.] Татарська АРСР

  • Бугульминська (21.02.—30.04.1953), центр — Бугульма
  • Казанська (8.05.1952—30.04.1953), центр — Казань
  • Чистопольська (8.05.1952—30.04.1953), центр — Чистополь

[ред.] Далекосхідний край

  • Амурська (20.10.1932—2.08.1948; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Благовєщенськ
  • Зейська (22.07.1934—26.09.1937), центр — Рухлово
  • Камчатська (20.10.1932—23.01.1956; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Нижньоамурська (22.07.1934—23.01.1956; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Ніколаєвськ-на-Амурі
  • Приморська (22.07.1934—20.10.1938), центр — Владивосток
  • Сахалінська (20.10.1932—2.01.1947; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Олександрівськ-Сахалінський
  • Уссурійська (22.07.1934—18.09.1943; з 20.10.1938 в складі Приморського краю), центр — Ворошилов
  • Хабаровська (22.07.1934—20.10.1938), центр — Хабаровськ

[ред.] Північнокавказький (Азово-Чорноморський) край

  • Північна (20.11.1933—5.07.1934), центр — Міллерово

[ред.] Приморський край

  • Уссурійська (22.07.1934—18.09.1943; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Ворошилов

[ред.] Східно-Сибірський край

  • Читинська (5.03.—7.12.1934), центр — Чита

[ред.] Хабаровський край

  • Амурська (20.10.1932—2.08.1948; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Благовєщенськ
  • Камчатська (20.10.1932—23.01.1956; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Нижньоамурська (22.07.1934—23.01.1956; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Ніколаєвськ-на-Амурі
  • Південно-Сахалінська (2.02.1946—2.01.1947), центр — Южно-Сахалінськ
  • Сахалінська (20.10.1932—2.01.1947; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Олександрівськ-Сахалінський

[ред.] Таджицька РСР

  • Гармська (27.10.1939—24.08.1955), центр — Гарм (1939—1950), Новабад (1950—1955)
  • Кулябська (27.10.1939—24.08.1955, 29.12.1973—1988, 1990—1992), центр — Куляб
  • Курган-Тюбинська (7.01.1944—23.01.1947, 4.04.1977—1988, 1990—1992), центр — Курган-Тюбе
  • Ленінабадська (27.10.1939—28.03.1962, 23.12.1970—10.11.2000; перейменована на Согдійську), центр — Худжанд (Ленінабад)
  • Памірська (січень—грудень 1925), центр — Хорог
  • Сталінабадська (27.10.1939—10.04.1951), центр — Сталінабад
  • Ура-Тюбинська (19.01.1945—23.01.1947), центр — Ура-Тюбе
  • Хатлонська (1988—1990), центр — Курган-Тюбе

[ред.] Туркменська РСР

  • Ашхабадська (21.11.1939—25.05.1959, 27.12.1973—1988), центр — Ашхабад
  • Балканська[9] (1991—18.05.1992; перейменована на Балканський велаят), центр — Небітдаг
  • Керкинська (29.12.1943—23.01.1947), центр — Керкі
  • Красноводська (21.11.1939—23.01.1947, 4.04.1952—9.12.1955, 27.12.1973—1988), центр — Красноводськ
  • Марийська (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Марийський велаят), центр — Мари
  • Ташаузька (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Дашогузький велаят), центр — Ташауз
  • Чарджоуська (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Лебапський велаят), центр — Чарджоу

[ред.] Узбецька РСР

  • Джизацька (29.12.1973—1988), центр — Джизак
  • Зеравшанська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Стара Бухара
  • Кашка-Дар'їнська (29.01.1925—29.09.1926, 20.01.1943—25.01.1960), центр — Карші (Бек-Буді)
  • Навоїйська (20.04.1982—1988), центр — Навої
  • Наманганська (6.03.1941—25.01.1960), центр — Наманган
  • Самаркандська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Самарканд
  • Сурхан-Дар'їнська (29.01.1925—29.09.1926, 6.03.1941—1963; перейменована на Сурхандар'їнську), центр — Ширабад (1925—1926), Термез (1941—1963)
  • Ташкентська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Ташкент
  • Ферганська (29.01.1925—8.02.1927), центр — Коканд
  • Хорезмська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Хіва

[ред.] Українська РСР

[ред.] Російська імперія[11]

У дореволюційній Росії областю називали деякі адміністративно-територіальні одиниці, які відповідали губерніям, але управлялися особливим положенням. Спочатку (остання чверть XVIII століття) областями називали провінції, на які ділилися намісництва з великою кількістю населення. З кінця XVIII століття областями називали знову приєднані території на околицях держави, а також землі козацьких військ (Донського, Кубанського, Терського). Області не мали органів самоврядування (міської думи, земства), були обмежені в низці інших прав, управлялись воєнними губернаторами і, як правило, входили до складу генерал-губернаторств.

Кількість областей не залишалася постійною. Протягом XIX—початку XX ст. утворено 34 області і скасовано 14. Деякі області були перетворені на губернії (Каспійська — на Шемахинську, 1846; Кавказька — на Ставропольську, 1847; Бессарабська — на Бессарабську губернію, 1873), розділені (Туркестанська — на Семиріченську і Сирдар'їнську, 1867), приєднані до губерній (Омська — до Тобольської, 1839; Білостоцька — до Гродненської, 1842). До 1917 року в Російській імперії була 21 область (18 з них у складі Іркутського, Приамурського, Степового і Туркестанського генерал-гебернаторств; 3 області — Війська Донського, Тургайська і Уральська до генерал-губернаторств не входили). Після революції 1917 року нерівноправність областей була ліквідована і багато з них називались губерніями.

[ред.] Росія 1917—1919

У 1917—1919 роках областями називалися тимчасові об'єднання низки губерній навколо великих промислових центрів (Московська, Уральська, Північна, Північно-Західна (Західна), Західно-Сибірська, Сибірська та ін.), створені за ініціативою Всеросійської наради Рад (березень 1917 року) для укріплення впливу центральної влади на місцях і посилення пролетарського керівництва місцевими Радами. Обласні (міжгубернську) Ради після Жовтневої революції 1917 року отримали функції державної влади, їх виконавчі органи назвиалися облвиконкомами або раднаркомами. Із розвитком і укріпленням апарату радянської влади обласні об'єднання були скасовані.

На початку 20-их років XX століття областями називалис також об'єднання низки губерній на чолі з Ревкомами і Бюро ЦК РКП(б) (Сибірська, Уральська, Далекосхідна, Південно-Східна).

Нижче перераховані області, які були утворені в 1917—1919 роках:

[ред.] Росія

 Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

До складу Російської Федерації входять 46 областей:

  1. Амурська: утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.08.1948 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Читинської області (1948); раніше існувала в 1858—1920; центр — Благовєщенськ
  2. Архангельська: утворена 23.09.1937 з частини Північної; включає Ненецький автономний округ; центр — Архангельськ
  3. Астраханська: утворена 27.12.1943 з частини Сталінградської області і Калмицької АРСР; центр — Астрахань
  4. Бєлгородська: утворена 6.01.1954 з частин Воронезької та Курської, центр — Бєлгород
  5. Брянська: утворена 5.07.1944 з частини Орловської, центр — Брянськ
  6. Владимирська: утворена 14.08.1944 з частин Горьківської, Івановської та Московської; центр — Владимир
  7. Волгоградська: утворена 5.12.1936 зі Сталінградського краю; з частини області утворена Астраханська (1943), частина тимчасово передавалася до Балашовської і Каменської (1954—1957), приєднані частини АРСР Німців Поволжя (1941), Калмицької АРСР (1943); до 10.11.1961 — Сталінградська; центр — Волгоград
  8. Вологодська: утворена 23.09.1937 з частин Ленінградської та Північної, частина передана до Костромської (1944), центр — Вологда
  9. Воронезька: утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Рязанської, Тамбовської (1937), Балашовської, Бєлгородської, Каменської і Липецької (1954), приєднані частини Балашовської та Каменської (1957); центр — Воронеж
  10. Івановська: утворена 11.03.1936 з частини Івановської Промислової; частини передані до Костромської, Владимирської (1944) і Нижегородської (1994); центр — Іваново
  11. Іркутська: утворена 26.09.1937 з частини Східно-Сибірської; 1.01.2008 приєднано Усть-Ординський Бурятський автономний округ; центр — Іркутськ
  12. Калінінградська: утворена 7.04.1946 з міста Кенігсберга і прилеглих районів; до 4.07.1946 — Кенігсберзька; центр — Калінінград
  13. Калузька: утворена 5.07.1944 з частин Московської, Орловської, Смоленської і Тульської; центр — Калуга
  14. Кемеровська: утворена 26.01.1943 з частини Новосибірської; частина приєднана до Томської (1944); центр — Кемерово
  15. Кіровська: утворена 5.12.1936 з Кіровського краю; центр — Кіров
  16. Костромська: утворена 13.08.1944 з частин Вологодської, Горьківської, Івановської та Ярославської; центр — Кострома
  17. Курганська: утворена 6.02.1943 з частин Омської та Челябінської; частина передана до Тюменської (1944); центр — Курган
  18. Курська: утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Орловської (1937), Бєлгородської та Липецької (1954); центр — Курськ
  19. Ленінградська: утворена 1.08.1927 з Ленінградської, Мурманської, Новгородської, Псковської і Череповецької губерній; частини передані до Західної (1929), Калінінської (1935), Вологодської (1937), Мурманської (1938), Новгородської, Великолуцької і Псковської (1944) областей; центр — Санкт-Петербург
  20. Липецька: утворена 6.01.1954 з частин Воронезької, Курської, Орловської та Рязанської; центр — Липецьк
  21. Магаданська: утворена 3.12.1953 з частини Хабаровського краю; до 1991 року включала Чукотський автономний округ; центр — Магадан
  22. Московська: утворена 14.01.1929 з Московської, Рязанської, Тверської і Тульської губерній; частини передані до Калінінської (1935), Рязанської і Тульської (1937), Калузької і Владимирської (1944) областей і Московської міськради (1990); до 3.06.1929 — Центральнопромислова; центр — Москва
  23. Мурманська: утворена 28.05.1938 з частин Ленінградської області і Карельської АРСР; центр — Мурманськ
  24. Нижегородська: утворена 5.12.1936 з Горьківського краю; частини передані до Костромської, Владимирської (1944), Арзамаської (1954), приєднана Арзамаська (1957); раніше існувала 14.01.—15.07.1929; з 5.12.1936 по 22.10.1990 — Горьківська; центр — Нижній Новгород
  25. Новгородська: утворена 5.07.1944 з частин Калінінської і Ленінградської; частина передана до Великолуцької (1944); центр — Великий Новгород
  26. Новосибірська: утворена 28.09.1937 з частини Західно-Сибірського краю; частини передані до Кемеровської (1943) і Томської (1944); центр — Новосибірськ
  27. Омська: утворена 7.12.1934 з Об-Іртиської і частин Челябінської області та Західно-Сибірського краю; частини передані до Курганської (1943) і Тюменської (1944); центр — Омськ
  28. Оренбурзька: утворена 7.12.1934 з частини Середньоволзького краю; з 26.12.1938 по 4.12.1957 — Чкаловська; центр — Оренбург
  29. Орловська: утворена 27.09.1937 з частин Західної та Курської; частини передані до Брянської, Калузької (1944) і Липецької (1954); центр — Орел
  30. Пензенська: утворена 4.02.1939 з частин Куйбишевської, Саратовської і Тамбовської; частина передана до Ульяновської (1943).
  31. Псковська: утворена 23.08.1944 з частин Калінінської і Ленінградської областей, частин Естонської і Латвійської РСР; приєднана частина Великолуцької (1957); центр — Псков
  32. Ростовська: утворена 13.09.1937 з частини Азово-Чорноморського краю; частина передавалася до Каменської (1954—1957), приєднана частина Калмицької АРСР (1943); центр — Ростов-на-Дону
  33. Рязанська: утворена 26.09.1937 з частин Воронезької та Московської; частина передана до Липецької (1954); центр — Рязань
  34. Самарська: утворена 5.12.1936 з Куйбишевського краю; частина передана до Тамбовської (1937), Пензенської (1939) і Ульяновської (1943); до 25.01.1991 — Куйбишевська; центр — Самара
  35. Саратовська: утворена 5.12.1936 із Саратовського краю; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957), приєднана частина АРСР Німців Поволжя (1941); центр — Саратов
  36. Сахалінська: утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.01.1947 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Південно-Сахалінської (1947); центр — Южно-Сахалінськ (до 2.01.1947 — Олександрівськ-Сахалінський)
  37. Свердловська: утворена 17.01.1934 з частини Уральської; частина передана до Пермської (1938); до 3.10.1938 до складу області входив Комі-Пермяцький національний округ; центр — Єкатеринбург (Свердловськ)
  38. Смоленська: утворена 27.09.1937 з частини Західної; частини передані до Калузької та Великолуцької (1944); центр — Смоленськ
  39. Тамбовська: утворена 27.09.1937 з частин Воронезької і Куйбишевської; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957); центр — Тамбов
  40. Тверська: утворена 29.01.1935 з частин Західної, Ленінградської та Московської; частини передані до Новгородської, Великолуцької та Псковської (1944), приєднана частина Великолуцької (1957); до 1990 — Калінінська; центр — Твер
  41. Томська: утворена 13.08.1944 з частин Кемеровської, Новосибірської областей і Алтайського краю; центр — Томськ
  42. Тульська: утворена 26.09.1937 з частини Московської; частина передана до Калузької (1944); центр — Тула
  43. Тюменська: утворена 14.08.1944 з частин Курганської та Омської; включає Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи; центр — Тюмень
  44. Ульяновська: утворена 19.01.1943 з частин Куйбишевської та Пензенської; центр — Ульяновськ
  45. Челябінська: утворена 17.01.1934 з частини Уральської; частини передані до Омської (1934) та Курганської (1943); центр — Челябінськ
  46. Ярославська: утворена 11.03.1936 з частини Івановської Промислової; частина передана до Костромської (1944), центр — Ярославль

[ред.] Таджикистан

До складу Таджикистану входять 2 області (тадж. вилояти):

  1. Согдійська (утворена 23.12.1970; до 10.11.2000 — Ленінабадська, Ленінабадська область раніше існувала 27.10.1939—28.03.1962), центр — Худжанд
  2. Хатлонська (утворена в 1992 році з територій Кулябської і Курган-Тюбинської, раніше існувала в 1988—1991 роках), центр — Курган-Тюбе

[ред.] Танзанія

 Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Танзанія поділена на 26 областей:

  1. Аруша (центр — Аруша)
  2. Дар-ес-Салам (Дар-ес-Салам)
  3. Додома (Додома)
  4. Західна Озерна [Кагера] (Букоба)
  5. Занзібар Західний (Занзібар)
  6. Занзібар Північний (Мкокотоні)
  7. Занзібар Центр.-Півд. (Коані)
  8. Ірінга (Ірінга)
  9. Кігома (Кігома)
  10. Кіліманджаро (Моші)
  11. Лінді (Лінді)
  12. Маньяра (Бабаті)
  13. Мара (Мусома)
  14. Мбея (Мбея)
  15. Морогоро (Морогоро)
  16. Мтвара (Мтвара)
  17. Мванза (Мванза)
  18. Пемба Південна (Мкоані)
  19. Пемба Північна (Вете)
  20. Прибережна [Пвані] (Кібаха)
  21. Руква (Сумбаванга)
  22. Рувума (Сонгеа)
  23. Сінгіда (Сінгіда)
  24. Табора (Табора)
  25. Танга (Танга)
  26. Шиньянга (Шиньянга)

[ред.] Туркменістан

У Туркменістані виділяють 5 областей (велаятів, туркм.: welayat):

  1. Ахалський велаят: утворений 18.05.1992 з районів республіканського підпорядкування; центр — Енев
  2. Балканський велаят:утворений 18.05.1992 з Балканської області; центр — Балканабат (Небітдаг)
  3. Дашогузький велаят: утворений 18.05.1992 з Ташаузької області; центр — Дашогуз (Дашховуз)
  4. Лебапський велаят: утворений 18.05.1992 з Чарджоуської області; центр — Туркменабат (Чарджев)
  5. Марийський велаят: утворений 18.05.1992 з Марийської області; центр — Мари

[ред.] Узбекистан

До складу Узбекистану входять 12 областей[14] (узб. viloyat):

  1. Андижанська (утворена 6.03.1941 з частини Ферганської), центр — Андижан
  2. Бухарська (15.01.1938), центр — Бухара
  3. Джиззацька (16.02.1990 з частини Сирдар'їнської, раніше існувала 29.12.1973—6.09.1988), центр — Джиззак
  4. Кашкадар'їнська (7.02.1964 з частини Сурхандар'їнської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926, 20.01.1943—25.01.1960), центр — Карші
  5. Навоїйська (27.01.1992 з частин Бухарської та Самаркандської, раніше існувала 20.04.1982—6.09.1988), центр — Навої
  6. Наманганська (18.12.1967 з частин Андижанської та Ферганської, раніше існувала 6.03.1941—25.01.1960), центр — Наманган
  7. Самаркандська (15.01.1938, раніше існувала 1.01.1887—27.10.1924, 29.01.1925—29.09.1926), центр — Самарканд
  8. Сирдар'їнська[15] (16.02.1963 з частин Самаркандської і Ташкентської), центр — Гулістан (в 60-х роках XX ст. — Янгієр, у 1988—1990 — Джизак)
  9. Сурхандар'їнська (6.03.1941 з частини Бухарської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Термез (в 1925—1926 — Ширабад)
  10. Ташкентська (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Ташкент
  11. Ферганська (15.01.1938, раніше існувала 19.02.1876—27.10.1924, 29.01.1925—8.02.1927), центр — Фергана (у 1924—1927 — Коканд)
  12. Хорезмська (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Ургенч (у 1925—1926 — Хіва)

Стаття написана за матеріалами Великої радянської енциклопедії

[ред.] Примітки

  1. ↑ http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0 Конституція України, Стаття 133.
  2. ↑ а б в г За іншими даними область утворена 2.11.1939
  3. ↑ До складу області входив Коряцький автономний округ
  4. ↑ а б До складу області входив Комі-Пермяцький автономний округ.
  5. ↑ До складу області входила Калмицька АО, область перейменована на Нижньоволзький край.
  6. ↑ До складу області входили Остяко-Вогульський і Ямальський національні округи.
  7. ↑ До складу області входив Комі-Пермяцький національний округ (з 26.02.1925).
  8. ↑ До складу області входив Агінський Бурятський автономний округ
  9. ↑ Область утворена на території колишньої Красноводської області, яка існувала у 1939—1947, 1952—1955, 1973—1988 роках.
  10. ↑ У березні 1945 року до Польщі відійшли Бірчанський, Лиськівський райони і частина Перемишльського, у травні 1948 — Медиківський, в 1951 — Нижньо-Устрицький
  11. ↑ Дати вказані за старим стилем. У XVIII столітті слід додати 11 днів, в XIX ст. — 12, в XX ст. — 13 днів
  12. ↑ Більша частина області відійшла до Туреччини за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша — до Азербайджанської АРСР
  13. ↑ Більша частина області відійшла до Туреччини за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша — до Вірменської АРСР
  14. ↑ За Конституцією, прийнятою 8 грудня 1992 року, адміністративна одиниця називається вілаєтом (узб. viloyat)
  15. ↑ Сирдар'їнська область також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних Жамбилської, Кизилординської, Південно-Казахстанської областей (Казахстан), Ташкентської області і Республіки Каракалпакстан (Узбекистан), центр — Ташкент. У 1924 році частина області відійшла до Узбецької РСР, решта території перетворена на губернію.

[ред.] Дивись також


Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!.

Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C
Особисті інструменти