Фаустин Кульчицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фаустин Кульчицький
Народився 15 лютого 1894(1894-02-15)
Середня Деражня, Новоград-Волинський район, СРСР
Помер 19 січня 1960(1960-01-19) (65 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність диригент, композитор, капельмейстер
Науковий ступінь професор
Знання мов польська
Заклад Музична академія (Катовиці) і Музичний університет Фридерика Шопена
Учасник Польсько-радянська війна 1920 і Друга світова війна
Військове звання капітан
Нагороди
золотий хрест Заслуги срібний Хрест заслуги Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»

Фаусти́н Кульчи́цький (нар. 15 лютого 1894(18940215), с. Середина, Волинь — пом. 19 січня 1960, Варшава) — польський композитор, диригент і педагог. Ректор Музичної академії імені Кароля Шимановського в Катовицях (1945—1956).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Волині 1894 року.

З 1911 — навчався грі на кларнеті в Музичному інституті у Варшаві (клас професора кларнету барона Лессера).

Згодом навчався у Києві та від 1915[1] року — у Петербурзі. Серед його вчителів був Олександр Глазунов.

1921 — повернувся до Варшавської консерваторії. 1923 року отримав диплом цієї консерваторії, де він вивчав композицію у Романа Статковського, диригування у Еміля Млинарського та гру на фортепіано у Генрика Мельцера-Щавінського.

Згодом був диригентом 8 піхотного полку легіонів у званні капітана.

Керував філармонією в Любліні.

1930 року заснував єдину в Польщі Військову музичну школу при Сілезькій музичній консерваторії в Катовицях.

1934 року став ректором цієї консерваторії, наступником Вітольда Фрімана.

При консерваторії він створив симфонічний оркестр.

1937 року Кульчицький ініціював створення видання «Сілезькі музичні новини» (Śląskie Wiadomości Muzyczne) та заснував і став першим директором Музичного ліцею імені Кароля Шимановського у Катовицях (1937—1939).

Період Другої світової війни він провів у Варшаві. Брав участь у підпільній просвітницькій роботі, офіційно працюючи у власному овочевому магазині в районі Жолібож. Був активним учасником Варшавського повстання, діючи в районі Середмістя, де командував зенітною обороною.[2]

Після закінчення бойових дій повернувся до Катовиць, де 1945—1946 року був ректором Музичної академії імені Кароля Шимановського.

1947—1953 — професор і проректор Музичного університету Фридерика Шопена у Варшаві.

Також був директором департаменту Міністерства культури і мистецтв, організатором Об'єднаного музичного товариства.

Примітки[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

  • 1948 — Варіації для флейти та оркестру
  • 1951 — Концерт для кларнету
  • хорові твори, пісні, аранжування народної музики

Посилання[ред. | ред. код]