Федоровський Микола Михайлович
| Федоровський Микола Михайлович | |
|---|---|
| рос. Николай Михайлович Фёдоровский | |
 | |
| Народився |
30 листопада (12 грудня) 1886 або 1886[1] Курськ, Російська імперія[2] |
| Помер |
27 серпня 1956[2] або 1956[1] Москва, РРФСР, СРСР[2] |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | геолог, мінералог, науковець |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
| Галузь | мінералогія, геологія[1], applied geologyd[1] і невідновний ресурс[1] |
| Заклад | Московська гірнича академіяd |
| Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
| Членство | Академія наук СРСР |
 Федоровський Микола Михайлович у Вікісховищі | |
Мико́ла Миха́йлович Федоро́вський (30 листопада [12 грудня] 1886, Курськ — 27 серпня 1956, Москва) — російський геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (від 25 квітня 1935 року). Член-кореспондент АН СРСР (від 1 лютого 1933 року).
Закінчив мінералогічне відділення фізико-математичного факультету Московського університету (1914).
У квітня 1918 року призначений Головою Гірничої Ради при Вищій раді народного господарства, підготував два декрети Раднаркому про заснування Московської гірничої академії та Ільменського заповідника. Був ініціатором створення Інституту прикладної мінералогії, довгий час керував ним. Значний внесок з підборі граніту для постійного мавзолею Леніна (1933) належить Федоровському.
У 1937 році заарештований та засуджений на 15 років. Спочатку висланий у Воркуту. 1942 року переведений до Москви, де працював в Інституті добрив. У 1945 році відправлений до Норильська, де викладав мінералогію в геологічному технікумі. Там організовував мінералогічний кабінет та музеї, готував шосте видання підручника з мінералогії, пізніше працював на Норильському комбінаті.
1954 року, коли Федоровський був уже важко хворий, його повністю реабілітували.
На честь Федоровського названо один із мінералів — федоровськіт.
Основні праці[ред. | ред. код]
- Курс минералогии. — 5-ое издание. — Москва — Ленинград, 1934.
- Генетическая минералогия. — Петроград, 1920.
- Экономическая минералогия СССР. — Выпуск 1. — Москва — Ленинград, 1936.
- Классификация полезных ископаемых по энергетическим показателям. — Москва — Ленинград, 1935.
Література[ред. | ред. код]
- Сыромятников Ф. В. Николай Михайлович Федоровский: Некролог // Записки Всесоюзного минералогического общества. — 1957. — Т. 86. — № 1. (рос.)
- Парамонов И. В. Человек редкой судьбы. — Москва, 1973. (рос.)
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б в Федоровский Николай Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.