Курськ

місто Курськ
Курск
Герб міста Прапор міста
Розташування міста Курськ
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Центральний федеральний округ
Муніципальний район	Курська область
Код ЗКАТУ:	38 401
Основні дані
Час заснування:	1032
Статус міста	з 1779 року
Поділ міста	3 округи
Населення	406,4 тис. мешканців (2005)
Площа	190 км²
Поштові індекси	305000
Телефонний код	+7-4712
Географічні координати:	051.717 0036.18351°43′00″ пн. ш. 36°11′00″ сх. д.51.716667° пн. ш. 36.183333° сх. д. 51.716667, 36.183333
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря	250 м
Водойма	Тускарь
Влада
Веб-сторінка	http://www.kurskadmin.ru/
Голова адміністрації	Овчаров Миколай Іванович

Ку́рськ (рос. Ку́рск) — місто в Росії, адміністративний центр Курської області. Центр українсько-російського етноісторичного краю Курщина. Населення — 406,4 тис. мешканців (2005).

Походження назви

Вид на Курськ

Назване за розташуванням при впаданні струмка Кур в річку Тускарь. Кур, можливо, пов'язаний з народним терміном кур'я — «річкова затока, вузька протока річки, затон». Крім того, є декілька альтернативних версій, що пояснюють назву міста. Зокрема, назва зв'язується з куріпками, які мешкали в даній місцевості.

Історія

Курськ вперше згадується в Житії Феодосія Печерського (не раніше 1032, коли Дніпровське лівобережжя перейшло у володіння Ярослава Мудрого)

• Перша згадка в Лаврентіївському літописі — під 1095 роком. Тоді курським князем Ізяславом Володимировичем була зведена фортеця
• З кінця 11 століття Курськ — один з щонайпотужніших форпостів на межі Київської Русі; первинна курська фортеця розібрана в середині 17 століття
• У 1185 князь Всеволод направив дружину проти половців; цей невдалий похід руських князів описаний в «Слові о полку Ігоревим»
• У 1238 місто було повністю зруйновано татаро-монголами
• З 1360 по кінець XV століття Курськ був в складі Великого князівства Литовського
• У 16-17 століттях Курськ — важливий оборонний пункт Московської держави (увійшов до його складу в 1508) на межі з Річчю Посполитою і Диким полем
• Відомі згадки про Курськ в «Книге Великого Креслення» (1517), в указі Івана IV Грозного (1582; цар наказував засилати «кромешників, бунтівників, бунтарів» «в околичні міста Севськ і Курськ»)
• В 1596 була зведена нова фортеця
• На початку 17 століття на Курськ неодноразово нападали українсько-польські війська (у 1612 1616 1617 1634), кримські татари, ногайці, але при цьому курська фортеця так і не була узята
• У 1616 в курському гарнізоні налічувалося понад 1 300 душ

Російська Імперія

• До Курська були переселені мешканці з Орла і інших південноросійських міст (у 1678 році в Курську вже налічувалося 2 800 мешканців). Місто розвивалося завдяки вигідному географічному положенню (дорога на Київ, найкоротший шлях з Москви в Крим). Був організований ливарний двір, розвивалися квасний і соляний промисли. Велася активна торгівля (головним чином, хлібна) з українськими землями (в середині 17 століття побудований Гостиний двір)
• Іван Мазепа неодноразово був у місті. З 1703 року він отримав у приватну власність землі у Льговському, Рильському і Путивльському повітах. В Курську збереглися палати Івана Мазепи

Герб міста Курськ (1780)

• У 1708 у складі Київської губернії
• В 1727 — у складі Бєлгородської губернії
• З 1779 — центр Курського намісництва (першим намісником Курська був генерал-фельдмаршал П. О. Рум'янцев)

• В 1797 — центр Курської губернії (першим губернатором був С. Д. Бурнашов)
• У 1785, в рік утворення міської Думи, в Курську налічувалося 7590 мешканців
• До 18 століття Курськ стає крупним торговим містом і остаточно втрачає прикордонне значення. Отримали розвиток шкіряна, цегляна, вапняна промисловість. Будувалися численні кам'яні споруди (торгові ряди і ін). У Курську діяла судноплавна компанія (управляв нею сам губернатор), — торгові судна відправлялися вниз по Сейму у бік Києва.

Головною подією міста був (і до цих пір проводиться) щорічний хресний хід із Знаменського монастиря (заснований в 1612) в Корінної пустелі, поряд з якою виник Корінний ярмарок, одна з найбільших в Росії (у 1878 переведена до Курська).

Після великої пожежі, що спустошила Курськ в 1781, був прийнятий новий генеральний план міста, згідно з яким центральне положення повинні були зайняти торгові ряди (які і були зведені на центральній площі, що отримала назву Червоної). У 1768 з'явилася кам'яна Ільінська церква (була відома своїм хором півчих), в 1788 був побудований кафедральний Казанський собор в стилі бароко; до 1778 був завершений Троїце-Сергіївський собор з багатим внутрішнім убранням.

У 1780 в місті була відкрита перша школа, в 1783 — Шляхетне училище. У 1808 була організована чоловіча гімназія, в 1817 духовна семінарія. Жіноча гімназія відкрилася в Курську лише в 1870 році.

У 1797 в Курську запрацювала друкарня. Спочатку видавалася переважно художня література. У 1792 в місті з'явився театр (приватний, братів Барсових).

На початку 19 сторіччя Курськ — не тільки торговий, але і промисловий центр. У 1846 в місті налічувалося 70 фабрик і заводів. Вже на початку 19 століття в місті був готель (містилася полковничихою Полторацькою). На згадку про події 1812 в місті був зведений Знаменський собор (освячений в 1826).

Знаменівський собор

З кінця 1860-х років Курськ — вузлова станція залізниць (у 1869 в місто по залізниці приїхав російський імператор
Олександр II). В кінці XIX століття Курськ стає важливим центром харчової промисловості (мукомельною і цукровою); у 1883 був введений в експлуатацію завод свічки (з 1935 — хімфармзавод). Швидко розвивалося міське впорядкування: 1874 роком датується поява водопроводу, 1897 — трамвайного руху (організованого бельгійською компанією «Курські трамваї», яка також проводила роботи по освітленню вулиць). Після викупної реформи 1861 в місті стали відкриватися банки — філіал Міжнародного комерційного, міський суспільний і ін.

У 1903 прийняв перших відвідувачів курський краєзнавчий музей. Незабаром в Курську з'явилися перші кінотеатри («Ілюзіон», «Міраж», «Гігант» і ін.), крупна бібліотека з читальним залом. На початку XX століття в місті діяли 21 православна і одна єдиновірчеська церква, католицький костьол, дві синагоги, лютеранські церкви, чоловічий і жіночий монастирі. Городяни відпочивали в суспільних садах. Таких в Курську в 1900-і роки було два — Лазаревський і «Лівадія»; у останньому діяв літній театр.

На початку 20 сторіччя за домінуючої ролі харчової промисловості (у Курську діяв пивоварний Завод, один з найбільших в Росії, що належав А. Квіліцу) отримали розвиток і інші галузі промисловості; так, в 1900-і роки в місті з'явилися 4 ситопробійні майстерні (з них найбільшою була майстерня Тихонова, продукція якої відправлялася на зовнішній ринок — в Німеччину, Австро-Угорщину і ін). Було організовано декілька машинобудівних підприємств (у 1914 їх налічувалося 7, з них одне — залізничне). Умови роботи на курських підприємствах були важкими, нерідко піднімалися страйки (наприклад, в 1901—1903 страйкували робочі курських цукрових заводів). Курські робочі брали участь в загальному політичному страйку під час революції 1905—1907 років; проведення страйку було організоване курськими залізничниками.

Союз Радянських Соціалістичних Республік

26 листопада (9 грудня) 1917 у місті була проголошена радянська влада. 20 вересня 1919 до міста увійшли Добровольча армія під командуванням генерала A. Денікіна. 19 листопада 1919 Курськ узяла Червона армія. Курськ був центром прикордонної області з УНР, за Берестейською угодою 1918 року.

На початку Великої Вітчизняної війни Курськ обороняла не тільки Червона армія, але і народне ополчення. На початку листопада німецькі війська підступили до міста; у ніч на 3 листопада Курськ був зданий німецьким військам. Місто сильно постраждало під час німецької окупації, що продовжувалася до 8 лютого 1943, коли місто звільнила 60-а армія під командуванням генерала І. Д. Черняховського; під час окупації близько трьох тисяч жителів міста було розстріляно, майже десять тисяч — погнано до Німеччини. Відновлення підприємств міста почалося вже в лютому 1944; тоді ж відродилося і культурне життя міста — 19 лютого відкрився кінотеатр, 27 лютого — драматичний театр. До 1950 міське господарство було повністю відновлене.

Червона площа

Ще 1930-х в місті з'явилося декілька крупних освітніх установ: у 1934 — педагогічний інститут, в 1936 — медичний, в 1938 — Будинок піонерів (розвиток системи освітніх установ продовжився і в післявоєнні роки: у 1956 почав роботу сільськогосподарський інститут, в 1964 — політехнічний, в 1994 — інститут безперервної освіти.

Популярність Курську принесли Курська битва і Курська магнітна аномалія. Серед знаменитих курян — композитор Свиридов, художник Дейнека, історики Дружинін і Волгин, олімпійські чемпіони Чаплигін і Солодухин, письменники Костянтин Воробйов і Євгеній Носов, а також багато інших імен.

Сучасний Курськ

Вищу освіту представляють:

• Курський державний університет
• Технічний університет
• Медичний університет
• Сільськогосподарська академія
• Інститут менеджменту, економіки і бізнесу
• Регіональний відкритий соціальний інститут

У 1990-х відкриті духовна академія і гімназія.

На 2006 рік в місті діють 7 готелів; 7 стадіонів, 2 спортивних клубу, спортивна школа, плавальний басейн іподром. Є шаховий клуб.

Курськ багатий пам'ятниками архітектури XIX століття. Найбільш значні — особняк купця Хлопоніна (середина 18 століття), Казанський собор (1778), будівля колишніх Дворянських зборів (кінець 19 століття), будівля колишньої чоловічої гімназії, будівля міської лікарні, палати гетьмана Мазепи (18 століття). У місті — 6 музеїв (краєзнавчий, Музей Курської битви, трамвая, автомобільного транспорта тощо), 3 виставкових зали (картинна галерея знаменитого уродженця Курська О. О. Дейнеки, виставковий зал Художнього фонду, Галерея сучасного мистецтва). Планетарій, 8 бібліотек, 3 театри (обласний драматичний імені О. С. Пушкіна, театр юного глядача і театр ляльок), філармонія, цирк. 14 будинків культури, 89 кінотеатрів. 27 храмів (з них один католицький, один старообрядницький і один баптистський).

Адміністративні округи

• Центральний
• Залізничний
• Сеймський

До 1 березня 1994 вони відповідно називалися:

• Ленінський район
• Кіровській район
• Промисловий район

Освіта

Вища освіта міста представлена такими вишами:

• Курський державний університет;
• Курський державний медичний університет.

Економіка

• Курськгумотехніка — підприємство з виробництва і реалізації гумотехнічних виробів.

Відомі уродженці та мешканці

• Александрюк Віктор Ілліч (1922—1991) — Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач
• Алексапольскій Микола Михайлович (1887—1955) — відомий російський радянський вчений-геодезист, фахівець в області аерофотознімання і фотограмметрії. Брігінженер. Професор. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1948).
• Бєлоусов Євген Вікторович (1964—1997) — поп-співак, популярний в СРСР і Росії наприкінці 1980-х — початку 1990-х років
• Богданов Віктор Костянтинович (нар. 1981) — телеведучий, продюсер, маг та астролог.
• Богданович Іполит Федорович (1743—1803) — російський поет
• Бороздін Олексій Іванович (нар. 1937) — відомий російський педагог-новатор
• Брежнєв Леонід Ілліч (1906—1982) — Генеральний секретар ЦК КПРС, Маршал Радянського Союзу, чотири рази Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці. Працював і навчався в Курську в 1921—1927 роках
• Винокур Володимир Натанович (нар. 1948) — народний артист Росії
• Воробйов Костянтин Дмитрович (1919—1975) — радянський письменник
• Герман Гольд Мойсейович (род.1933) — єврейський художник, заслужений художник України
• Герман Юрій Павлович (1910—1967) — радянський письменник, драматург, кіносценарист. Закінчив школу в Курську
• Годнік Симон Мойсейович — російський вчений в галузі педагогіки, доктор педагогічних наук, академік, професор
• Дейнека Олександр Олександрович (1899—1969) — радянський живописець, графік і скульптор, народний художник СРСР (1963)
• Длуська Яніна (1899—1932) — польська художниця
• Дружинін Микола Михайлович (1886—1986) — історик, академік АН СРСР
• Зайцев Євген Митрофанович (нар. 1935) — радянський художник
• Кликов В'ячеслав Михайлович (1939—2006) — скульптор
• Коротков Микола Сергійович (1874—1920) — російський хірург
• Котельников Володимир Якович (нар. 1939) — вчений, заслужений винахідник РРФСР, професор
• Малевич Казимир Северинович (1878—1935) — російський і радянський художник-авангардист, засновник супрематизму — напрямку в абстрактному мистецтві. Жив в Курську
• Носов Євген Іванович (1925—2002) — радянський письменник
• Плевицька Надія Василівна (1884—1940) — російська співачка, виконавиця російських народних пісень і романсів
• Повєткін Олександр Володимирович (нар. 1979) — олімпійський чемпіон з боксу (Афіни 2004)
• Райт-Ковальова Рита Яківна (1898—1989) — російська радянська письменниця і перекладачка
• Руцькой Олександр Володимирович (нар. 1947) — колишній віце-президент Росії, перший губернатор Курської області
• Саровський Серафим (1754—1833) — православний святий, преподобний
• Свєтловидов Микола Опанасович (1889—1970) — актор театру і кіно, народний артист СРСР (1965)
• Свиридов Георгій Васильович (1915—1998) — композитор, народний артист СРСР (1970)
• Семеніхін Віктор Петрович (нар. 1930) — курський архітектор і художник, член Спілки архітекторів (з 1962), почесний архітектор Росії (2001), нагороджений золотою медаллю «За відданість співдружності зодчих».
• Семенов Федір Олексійович (1794—1860) — російський астроном-любитель
• Сергєєв Олександр Семенович (1871—1904) — командир ескадреного міноносця «Стерегущий»
• Скляр Ігор Борисович (нар. 1957) — радянський і російський актор
• Солодухін Микола Іванович (нар. 1955) — олімпійський чемпіон з дзюдо (Москва 1980)
• Теплицький Марк Львович — Заслужений архітектор РСФСР, автор проектів багатьох споруд Курська
• Уфімцев Анатолій Георгійович (1880—1936) — радянський винахідник і авіаційний конструктор
• Феодосій Печерський (бл. 1008—1074) — православний монах, преподобний. Жив в Курську в дитинстві і юнацтві
• Чаплигін Валерій Андрійович (нар. 1952) — олімпійський чемпіон з велоспорту (Монреаль 1976), чемпіон світу (1977)
• Чернікова Лариса Володимирівна (нар. 1977) співачка російської естради
• Шеїн Олексій Семенович (1662—1700) — курський воєвода в 1683—1685 рр.., Перший російський генералісимус
• Шеховцев Михайло Петрович (1786-після 1869) — герой Вітчизняної війни 1812 року, командир 3-го Уланського Смоленського Імператора Олександра III полку, генерал
• Шуров Олександр Іванович — чемпіон світу і 7-разовий чемпіон СРСР з дзюдо
• Щепкін Михайло Семенович (1788—1863) — великий російський артист, один з основоположників російської акторської школи

Література

• А. А. Танків, Путівник по Курську, Курськ, 1902 (рос.)
• Володимир Степанов. Путівник по Курську, Курськ, 2002 (рос.)
• Л.С. Полнера. Курський край в історії вітчизни, Курськ, 1996 (рос.)
• Т. Н. Арцибашева. Курський край і монастирська культура , Курськ, 1996 (рос.)
• З історії Курського краю. Збірка документів і матеріалів, Вороніж, 1965
• Курськ. Нариси історії міста. Вороніж, 1975
• Бондарів А. Н., Травина А. С. «Курський цукор» (З історії виникнення і розвитку цукрової промисловості Курського краю 1816—1980 рр), Курськ, 1991 (рос.)
• Левченко В. В., Грива Т. А. «Музеї і пам'ятники Курської області»: Путівник-довідник, Курськ, 1996(рос.)

Посилання

• Адміністрація м. Курська — офіційний сайт (рос.)
• Весь Інтернет-Курськ (рос.)
• Карта міста Курська (рос.)
• Історія герба Курська (рос.)
• Курськ в XI-XIX століттях (найповніший сайт по історії Курська) (рос.)