Курськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Див. Курськ (значення).
Курськ
Курск
Coat of Arms of Kursk.png Flag of Kursk.gif
Розташування міста {{{назва}}}
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Центральний федеральний округ
Район/міськрада: Курська область
Код ЗКАТУ: 38 401
Засноване/перша згадка: 1032
Статус міста з 1779 року
Поділ міста 3 округи
Населення 406,4 тис. мешканців (2005)
Площа: 190 км²
Густота населення:  осіб/км²
Поштові індекси: 305000
Телефонний код: +7-4712
Географічні координати: 51°43′00″ пн. ш. 36°11′00″ сх. д.
Часовий пояс: UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 250 м
Водойма Тускарь
Міська влада
Веб-сторінка: http://www.kurskadmin.ru/
Міський голова: Овчаров Миколай Іванович

Ку́рськ (рос. Ку́рск) — місто в Росії, адміністративний центр Курської області. Центр українсько-російського етноісторичного краю Курщина. Населення — 406,4 тис мешканців (2005).

Зміст

[ред.] Походження назви

General view of Kursk city.JPG

Назване за розташуванням при впаданні струмка Кур в річку Тускарь. Кур, можливо, пов'язаний з народним терміном кур'я — «річкова затока, вузька протока річки, затон». Крім того, є декілька альтернативних версій, що пояснюють назву міста. Зокрема, назва зв'язується з куріпками, які мешкали в даній місцевості.

[ред.] Історія

Курськ вперше згадується в Житії Феодосія Печерського (не раніше 1032, коли Дніпровське лівобережжя перейшло у володіння Ярослава Мудрого)

[ред.] Російська Імперія

  • До Курська були переселені мешканці з Орла і інших південноросійських міст (у 1678 році в Курську вже налічувалося 2 800 мешканців). Місто розвивалося завдяки вигідному географічному положенню (дорога на Київ, найкоротший шлях з Москви в Крим). Був організований ливарний двір, розвивалися квасний і соляний промисли. Велася активна торгівля (головним чином, хлібна) з українськими землями (в середині 17 століття побудований Гостиний двір)
  • Іван Мазепа неодноразово був у місті. З 1703 року він отримав у приватну власність землі у Льговському, Рильському і Путивльському повітах. В Курську збереглися палати Івана Мазепи
Герб міста Курськ (1780)
Докладніше у статті: Курська губернія
  • В 1797 — центр Курської губернії (першим губернатором був С. Д. Бурнашов)
  • У 1785, в рік утворення міської Думи, в Курську налічувалося 7590 мешканців
  • До 18 століття Курськ стає крупним торговим містом і остаточно втрачає прикордонне значення. Отримали розвиток шкіряна, цегляна, вапняна промисловість. Будувалися численні кам'яні споруди (торгові ряди і ін). У Курську діяла судноплавна компанія (управляв нею сам губернатор), — торгові судна відправлялися вниз по Сейму у бік Києва.

Головною подією міста був (і до цих пір проводиться) щорічний хресний хід із Знаменського монастиря (заснований в 1612) в Корінної пустелі, поряд з якою виник Корінний ярмарок, одна з найбільших в Росії (у 1878 переведена до Курська).

Після великої пожежі, що спустошила Курськ в 1781, був прийнятий новий генеральний план міста, згідно якому центральне положення повинні були зайняти торгові ряди (які і були зведені на центральній площі, що отримала назву Червоної). У 1768 з'явилася кам'яна Ільінська церква (була відома своїм хором півчих), в 1788 був побудований кафедральний Казанський собор в стилі бароко; до 1778 був завершений Троїце-Сергіївський собор з багатим внутрішнім убранням.

У 1780 в місті була відкрита перша школа, в 1783 - Шляхетне училище. У 1808 була організована чоловіча гімназія, в 1817 духовна семінарія. Жіноча гімназія відкрилася в Курську лише в 1870 році.

У 1797 в Курську запрацювала друкарня. Спочатку видавалася переважно художня література. У 1792 в місті з'явився театр (приватний, братів Барсових).

На початку 19 сторіччя Курськ — не тільки торговий, але і промисловий центр. У 1846 в місті налічувалося 70 фабрик і заводів. Вже на початку 19 століття в місті був готель (містилася полковничихою Полторацькою). На згадку про події 1812 в місті був зведений Знаменський собор (освячений в 1826).

Знаменівський собор

З кінця 1860-х років Курськ — вузлова станція залізниць (у 1869 в місто по залізниці приїхав російський імператор
Олександр II). В кінці XIX століття Курськ стає важливим центром харчової промисловості (мукомельною і цукровою); у 1883 був введений в експлуатацію завод свічки (з 1935 — хімфармзавод). Швидко розвивалося міське впорядкування: 1874 роком датується поява водопроводу, 1897 — трамвайного руху (організованого бельгійською компанією «Курські трамваї», яка також проводила роботи по освітленню вулиць). Після викупної реформи 1861 в місті стали відкриватися банки — філіал Міжнародного комерційного, міський суспільний і ін.

У 1903 прийняв перших відвідувачів курський краєзнавчий музей. Незабаром в Курську з'явилися перші кінотеатри («Ілюзіон», «Міраж», «Гігант» і ін.), крупна бібліотека з читальним залом. На початку XX століття в місті діяли 21 православна і одна єдиновірчеська церква, католицький костьол, дві синагоги, лютеранські церкви, чоловічий і жіночий монастирі. Городяни відпочивали в суспільних садах. Таких в Курську в 1900-і роки було два — Лазаревський і «Лівадія»; у останньому діяв літній театр.


На початку 20 сторіччя за домінуючої ролі харчової промисловості (у Курську діяв пивоварний Завод, один з найбільших в Росії, що належав А. Квіліцу) отримали розвиток і інші галузі промисловості; так, в 1900-і роки в місті з'явилися 4 ситопробійні майстерні (з них найбільшою була майстерня Тихонова, продукція якої відправлялася на зовнішній ринок — в Німеччину, Австро-Угорщину і ін). Було організовано декілька машинобудівних підприємств (у 1914 їх налічувалося 7, з них одне — залізничне). Умови роботи на курських підприємствах були важкими, нерідко піднімалися страйки (наприклад, в 1901-1903 страйкували робочі курських цукрових заводів). Курські робочі брали участь в загальному політичному страйку під час революції 1905-1907 років; проведення страйку було організоване курськими залізничниками.

[ред.] Союз Радянських Соціалістичних Республік

26 листопада (9 грудня) 1917 у місті була проголошена радянська влада. 20 вересня 1919 до міста увійшли Добровольча армія під командуванням генерала A. Денікіна. 19 листопада 1919 Курськ узяла Червона армія. Курськ був центром прикордонної області з УНР, за Берестейською угодою 1918 року.

На початку Великої Вітчизняної війни Курськ обороняла не тільки Червона армія, але і народне ополчення. На початку листопада німецькі війська підступили до міста; у ніч на 3 листопада Курськ був зданий німецьким військам. Місто сильно постраждало під час німецької окупації, що продовжувалася до 8 лютого 1943, коли місто звільнила 60-а армія під командуванням генерала І. Д. Черняховського; під час окупації близько трьох тисяч жителів міста було розстріляно, майже десять тисяч — погнано до Німеччини. Відновлення підприємств міста почалося вже в лютому 1944; тоді ж відродилося і культурне життя міста — 19 лютого відкрився кінотеатр, 27 лютого — драматичний театр. До 1950 міське господарство було повністю відновлене.

Червона площа

Ще 1930-х в місті з'явилося декілька крупних освітніх установ: у 1934 — педагогічний інститут, в 1936 — медичний, в 1938 — Будинок піонерів (розвиток системи освітніх установ продовжився і в післявоєнні роки: у 1956 почав роботу сільськогосподарський інститут, в 1964 — політехнічний, в 1994 — інститут безперервної освіти.

Популярність Курську принесли Курська битва і Курська магнітна аномалія. Серед знаменитих курян — композитор Свиридов, художник Дейнека, історики Дружинін і Волгин, олімпійські чемпіони Чаплигин і Солодухин, письменники Костянтин Воробйов і Євгеній Носов, а також багато інших імен.

[ред.] Сучасний Курськ

Вищу освіту представляють:

У 1990-х відкриті духовна академія і гімназія.

На 2006 рік в місті діють 7 готелів; 7 стадіонів, 2 спортивних клубу, спортивна школа, плавальний басейн іподром. Є шаховий клуб.

Курськ багатий пам'ятниками архітектури XIX століття. Найбільш значні — особняк купця Хлопоніна (середина 18 століття), Казанський собор (1778), будівля колишніх Дворянських зборів (кінець 19 століття), будівля колишньої чоловічої гімназії, будівля міської лікарні, палати гетьмана Мазепи (18 століття). У місті — 6 музеїв (краєзнавчий, Музей Курської битви, трамвая, автомобільного транспорта тощо), 3 виставкових зали (картинна галерея знаменитого уродженця Курська О. О. Дейнеки, виставковий зал Художнього фонду, Галерея сучасного мистецтва). Планетарій, 8 бібліотек, 3 театри (обласний драматичний імені О. С. Пушкіна, театр юного глядача і театр ляльок), філармонія, цирк. 14 будинків культури, 89 кінотеатрів. 27 храмів (з них один католицький, один старообрядницький і один баптиський).

[ред.] Адміністративні округи

  • Центральний
  • Залізничний
  • Сеймський

До 1 березня 1994 вони відповідно називалися:

  • Ленінський район
  • Кіровській район
  • Промисловий район

[ред.] Література

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA
Особисті інструменти