Курськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Курськ
Курск
Coat of Arms of Kursk.png Flag of Kursk.png
Герб Курська Прапор Курська
Red Square in Kursk.JPG
Розташування міста Курськ
Розташування міста Курськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Центральний федеральний округ
Муніципальний район Курська область
Код ЗКАТУ: 38 401
Основні дані
Час заснування: 1032
Статус міста з 1779 року
Поділ міста 3 округи
Населення 428 000 тис. мешканців (2013)
Площа 190 км²
Поштові індекси 305000
Телефонний код +7-4712
Географічні координати: 51°43′00″ пн. ш. 36°11′00″ сх. д. / 51.71667° пн. ш. 36.18333° сх. д. / 51.71667; 36.18333Координати: 51°43′00″ пн. ш. 36°11′00″ сх. д. / 51.71667° пн. ш. 36.18333° сх. д. / 51.71667; 36.18333
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 250 м
Водойма Тускарь
Влада
Веб-сторінка http://www.kurskadmin.ru/
Голова адміністрації Овчаров Миколай Іванович

Ку́рськ (рос. Ку́рск) — місто в Росії, адміністративний центр Курської області. Центр українсько-російського етноісторичного краю Курщина. Населення — 428 000 тис. мешканців (2013).

Походження назви[ред.ред. код]

Сучасний вигляд Курська

Назване за розташуванням при впаданні струмка Кур в річку Тускарь. Кур, можливо, пов'язаний з народним терміном кур'я — «річкова затока, вузька протока річки, затон». Крім того, є декілька альтернативних версій, що пояснюють назву міста. Зокрема, назва зв'язується з куріпками, які мешкали в даній місцевості. Три куріпки у польоті зображені і на міському гербі Курська.

Історія[ред.ред. код]

Курськ вперше згадується в Житії Феодосія Печерського (не раніше 1032, коли Дніпровське лівобережжя перейшло у володіння Ярослава Мудрого).

Російська Імперія[ред.ред. код]

  • До Курська були переселені мешканці з Орла і інших південноросійських міст (у 1678 році в Курську вже налічувалося 2 800 мешканців). Місто розвивалося завдяки вигідному географічному положенню (дорога на Київ, найкоротший шлях з Москви в Крим). Був організований ливарний двір, розвивалися квасний і соляний промисли. Велася активна торгівля (головним чином, хлібна) з українськими землями (в середині 17 століття побудований Гостинний двір)
  • Іван Мазепа неодноразово був у місті. З 1703 року він отримав у приватну власність землі у Льговському, Рильському і Путивльському повітах. В Курську збереглися палати Івана Мазепи
Герб міста Курськ (1780)
Докладніше: Курська губернія
  • В 1797 — центр Курської губернії (першим губернатором був С. Бурнашов)
  • У 1785, в рік утворення міської Думи, в Курську налічувалося 7590 мешканців
  • До 18 століття Курськ стає крупним торговим містом і остаточно втрачає прикордонне значення. Отримали розвиток шкіряна, цегляна, вапняна промисловість. Будувалися численні кам'яні споруди (торгові ряди і ін). У Курську діяла судноплавна компанія (управляв нею сам губернатор), — торгові судна відправлялися вниз по Сейму у бік Києва.

Головною подією міста був (і досі проводиться) щорічний хресний хід із Знаменського монастиря (заснований в 1612) в Корінної пустелі, поряд з якою виник Корінний ярмарок, одна з найбільших в Росії (у 1878 переведена до Курська).

Після великої пожежі, що спустошила Курськ в 1781, був прийнятий новий генеральний план міста, згідно з яким центральне положення повинні були зайняти торгові ряди (які і були зведені на центральній площі, що отримала назву Червоної). У 1768 з'явилася кам'яна Ільінська церква (була відома своїм хором півчих), в 1788 був побудований кафедральний Казанський собор в стилі бароко; до 1778 був завершений Троїце-Сергіївський собор з багатим внутрішнім убранням.

У 1780 в місті була відкрита перша школа, в 1783 — Шляхетне училище. У 1808 була організована чоловіча гімназія, в 1817 духовна семінарія. Жіноча гімназія відкрилася в Курську лише в 1870 році.

У 1797 в Курську запрацювала друкарня. Спочатку видавалася переважно художня література. У 1792 в місті з'явився театр (приватний, братів Барсових).

На початку 19 сторіччя Курськ — не тільки торговий, але і промисловий центр. У 1846 в місті налічувалося 70 фабрик і заводів. Вже на початку 19 століття в місті був готель (містилася полковничихою Полторацькою). На згадку про події 1812 в місті був зведений Знаменський собор (освячений в 1826).

Знаменівський собор

З кінця 1860-х років Курськ — вузлова станція залізниць (у 1869 в місто по залізниці приїхав російський імператор Олександр II). В кінці XIX століття Курськ стає важливим центром харчової промисловості (мукомельною і цукровою); у 1883 введено в експлуатацію завод свічки (з 1935 — хімфармзавод). Швидко розвивалося міське впорядкування: 1874 роком датується поява водопроводу, 1897 — трамвайного руху (організованого бельгійською компанією «Курські трамваї», яка також проводила роботи по освітленню вулиць). Після викупної реформи 1861 в місті стали відкриватися банки — філія Міжнародного комерційного, міський суспільний і ін.

У 1903 прийняв перших відвідувачів курський краєзнавчий музей. Незабаром в Курську з'явилися перші кінотеатри («Ілюзіон», «Міраж», «Гігант» і ін.), крупна бібліотека з читальним залом. На початку XX століття в місті діяли 21 православна і одна єдиновірська церква, католицький костел, дві синагоги, лютеранські церкви, чоловічий і жіночий монастирі. Городяни відпочивали в громадських садках. Таких у Курську в 1900-і роки було два — Лазаревський і «Лівадія»; в останньому діяв літній театр.

На початку 20 сторіччя за домінантної ролі харчової промисловості (у Курську діяв пивоварний Завод, один з найбільших в Росії, що належав А. Квіліцу) отримали розвиток і інші галузі промисловості; так, в 1900-і роки в місті з'явилися 4 ситопробійні майстерні (з них найбільшою була майстерня Тихонова, продукція якої відправлялася на зовнішній ринок — в Німеччину, Австро-Угорщину і ін). Організовано декілька машинобудівних підприємств (у 1914 їх налічувалося 7, з них одне — залізничне). Умови роботи на курських підприємствах були важкими, нерідко піднімалися страйки (наприклад, у 19011903 страйкували робітники курських цукрових заводів). Курські робітники брали участь у загальному політичному страйку під час революції 1905–1907 років; проведення страйку було організоване курськими залізничниками.

Союз Радянських Соціалістичних Республік[ред.ред. код]

26 листопада (9 грудня) 1917 у місті була проголошена радянська влада. 20 вересня 1919 до міста увійшли Добровольча армія під командуванням генерала A. Денікіна. 19 листопада 1919 Курськ узяла Червона армія. Курськ був центром прикордонної області з УНР, за Берестейською угодою 1918 року.

На початку Німецько-радянської війни Курськ обороняла не тільки Червона армія, але і народне ополчення. На початку листопада німецькі війська підступили до міста; у ніч на 3 листопада Курськ був зданий німецьким військам. Місто сильно постраждало під час німецької окупації, що тривала до 8 лютого 1943, коли місто звільнила 60-а армія під командуванням генерала І. Черняховського; під час окупації близько трьох тисяч жителів міста було розстріляно, майже десять тисяч — погнано до Німеччини. Відновлення підприємств міста почалося вже в лютому 1944; тоді ж відродилося і культурне життя міста — 19 лютого відкрився кінотеатр, 27 лютого — драматичний театр. До 1950 міське господарство було повністю відновлене.

Червона площа

Ще 1930-х в місті з'явилося декілька крупних освітніх установ: у 1934 — педагогічний інститут, в 1936 — медичний, в 1938 — Будинок піонерів (розвиток системи освітніх установ продовжився і в післявоєнні роки: у 1956 почав роботу сільськогосподарський інститут, в 1964 — політехнічний, в 1994 — інститут безперервної освіти.

Популярність Курську принесли Курська битва і Курська магнітна аномалія. Серед знаменитих курян — композитор Свиридов, художник Дейнека, історики Дружинін і Волгин, олімпійські чемпіони Чаплигін і Солодухин, письменники Костянтин Воробйов і Євгеній Носов, а також багато інших імен.

Сучасний Курськ[ред.ред. код]

Вищу освіту представляють:

У 1990-х відкриті духовна академія і гімназія.

На 2006 рік в місті діють 7 готелів; 7 стадіонів, 2 спортивних клубу, спортивна школа, плавальний басейн іподром. Є шаховий клуб.

Курськ багатий на пам'ятки архітектури XIX століття. Найзначніші — опрічник купця Хлопоніна (середина 18 століття), Казанський собор (1778), будівля колишніх Дворянських зборів (кінець 19 століття), будівля колишньої чоловічої гімназії, будівля міської лікарні, палати гетьмана Мазепи (18 століття). У місті — 6 музеїв (краєзнавчий, Музей Курської битви, трамвая, автомобільного транспорта тощо), 3 виставкових зали (картинна галерея знаменитого уродженця Курська О. Дейнеки, виставковий зал Художнього фонду, Галерея сучасного мистецтва). Планетарій, 8 бібліотек, 3 театри (обласний драматичний імені О. С. Пушкіна, театр юного глядача і театр ляльок), філармонія, цирк. 14 будинків культури, 89 кінотеатрів. 27 храмів (з них один католицький, один старообрядницький і один баптистський).

Адміністративні округи[ред.ред. код]

До 1 березня 1994 вони відповідно називалися:

  • Ленінський район
  • Кіровській район
  • Промисловий район

Освіта[ред.ред. код]

Вища освіта міста представлена такими вишами:

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

У місті діє Міжнарожний аеропорт «Курськ-Східний».

Архітектурні пам'ятки міста[ред.ред. код]

Найстаріша церква міста — Верхньо-Троїцька. 1695 р., наришкінський стиль. Дореволюційне фото.
Сергієво-Казанський собор на дореволюційному зображенні.
Нижньотроїцька церква
  • Споруди Знаменського монастиря (XIXXX ст.)
  • Троїцька церква колишнього Троїцького монастиря (Верхня Трійця) — 1695 р., наришкінський стиль — найдавніша збережена пам'ятка міста. Двоповерховий триабсидний храм — восьмерик на четверику, із шатровою дзвіницею. Прибудови XIXXX ст.
  • Сергієво-Казанський собор. Кафедральний, 17521778 рр., надзвичайна пам'ятка єлизаветинського бароко. Іконостас XVIII ст.
  • Введенська церква. 17611762 рр. Тетраконхова.
  • Вознесенська церква. 1888 р. В еклектичному стилі.
  • Всіхсвятська церква. 18131832 рр., класицизм.
  • Іллінська церква. 1768 р. Бароко.
  • Івано-Богословська церква. 1809 р., класицизм.
  • Михайло-Архангельська церква. 1773 р., класицизм.
  • Микольська церква. 1814 р., класицизм.
  • Успенська церква. 1812 р., класицизм.
  • Троїцька церква (Нижня Трійця). 1742 р. Збудована за зразком Верхньотроїцької. Наришкінський стиль, є пізніші прибудови.
  • Микитинська церква. 1846 р., у псевдоросійському стилі.

Відомі уродженці та мешканці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 3073 Курськ — астероїд, названий на честь міста.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Віктор Ідзьо. «Свідчення російських газет про перебування митрополита Андрія Шептицького у Росії». // Кобза. Українці Росії. Незалежний сайт діаспори.