Курськ
| місто Курськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Курск | |||||
|
|||||
| Розташування міста Курськ | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Центральний федеральний округ | ||||
| Муніципальний район | Курська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 38 401 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 1032 | ||||
| Статус міста | з 1779 року | ||||
| Поділ міста | 3 округи | ||||
| Населення | 416,3 тис. мешканців (2011) | ||||
| Площа | 190 км² | ||||
| Поштові індекси | 305000 | ||||
| Телефонний код | +7-4712 | ||||
| Географічні координати: | 51°43′00″ пн. ш. 36°11′00″ сх. д. / 51.71667° пн. ш. 36.18333° сх. д.Координати: 51°43′00″ пн. ш. 36°11′00″ сх. д. / 51.71667° пн. ш. 36.18333° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 250 м | ||||
| Водойма | Тускарь | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.kurskadmin.ru/ | ||||
| Голова адміністрації | Овчаров Миколай Іванович | ||||
Ку́рськ (рос. Ку́рск) — місто в Росії, адміністративний центр Курської області. Центр українсько-російського етноісторичного краю Курщина. Населення — 416,3 тис. мешканців (2011).
Зміст |
Походження назви [ред.]
Назване за розташуванням при впаданні струмка Кур в річку Тускарь. Кур, можливо, пов'язаний з народним терміном кур'я — «річкова затока, вузька протока річки, затон». Крім того, є декілька альтернативних версій, що пояснюють назву міста. Зокрема, назва зв'язується з куріпками, які мешкали в даній місцевості.
Історія [ред.]
Курськ вперше згадується в Житії Феодосія Печерського (не раніше 1032, коли Дніпровське лівобережжя перейшло у володіння Ярослава Мудрого).
- Перша згадка в Лаврентіївському літописі — під 1095 роком. Тоді курським князем Ізяславом Володимировичем була зведена фортеця
- З кінця 11 століття Курськ — один з щонайпотужніших форпостів на межі Київської Русі; первинна курська фортеця розібрана в середині 17 століття
- У 12-му столітті Курське князівство виділилося із Сіверського.
- У 1185 князь Всеволод направив дружину проти половців; цей невдалий похід руських князів описаний в «Слові о полку Ігоревім»
- У 1238 місто було повністю зруйновано татаро-монголами
- Від 1360 до кінця XV століття Курськ був у складі Великого князівства Литовського
- У 16-17 століттях Курськ — важливий оборонний пункт Московської держави (увійшов до його складу в 1508) на межі з Річчю Посполитою і Диким полем
- Відомі згадки про Курськ у «Книзі Великого Креслення» (1517), в указі Івана IV Грозного (1582; цар наказував засилати «кромешників, бунтівників, бунтарів» «в околичні міста Севськ та Курськ»)
- В 1596 була зведена нова фортеця
- На початку 17 століття на Курськ неодноразово нападали українсько-польські війська (у 1612 1616 1617 1634), кримські татари, ногайці, але при цьому курська фортеця так і не була узята
- У 1616 в курському гарнізоні налічувалося понад 1 300 душ
Російська Імперія [ред.]
- До Курська були переселені мешканці з Орла і інших південноросійських міст (у 1678 році в Курську вже налічувалося 2 800 мешканців). Місто розвивалося завдяки вигідному географічному положенню (дорога на Київ, найкоротший шлях з Москви в Крим). Був організований ливарний двір, розвивалися квасний і соляний промисли. Велася активна торгівля (головним чином, хлібна) з українськими землями (в середині 17 століття побудований Гостинний двір)
- Іван Мазепа неодноразово був у місті. З 1703 року він отримав у приватну власність землі у Льговському, Рильському і Путивльському повітах. В Курську збереглися палати Івана Мазепи
- У 1708 у складі Київської губернії
- В 1727 — у складі Бєлгородської губернії
- З 1779 — центр Курського намісництва (першим намісником Курська був генерал-фельдмаршал П. Рум'янцев)
- В 1797 — центр Курської губернії (першим губернатором був С. Бурнашов)
- У 1785, в рік утворення міської Думи, в Курську налічувалося 7590 мешканців
- До 18 століття Курськ стає крупним торговим містом і остаточно втрачає прикордонне значення. Отримали розвиток шкіряна, цегляна, вапняна промисловість. Будувалися численні кам'яні споруди (торгові ряди і ін). У Курську діяла судноплавна компанія (управляв нею сам губернатор), — торгові судна відправлялися вниз по Сейму у бік Києва.
Головною подією міста був (і досі проводиться) щорічний хресний хід із Знаменського монастиря (заснований в 1612) в Корінної пустелі, поряд з якою виник Корінний ярмарок, одна з найбільших в Росії (у 1878 переведена до Курська).
Після великої пожежі, що спустошила Курськ в 1781, був прийнятий новий генеральний план міста, згідно з яким центральне положення повинні були зайняти торгові ряди (які і були зведені на центральній площі, що отримала назву Червоної). У 1768 з'явилася кам'яна Ільінська церква (була відома своїм хором півчих), в 1788 був побудований кафедральний Казанський собор в стилі бароко; до 1778 був завершений Троїце-Сергіївський собор з багатим внутрішнім убранням.
У 1780 в місті була відкрита перша школа, в 1783 — Шляхетне училище. У 1808 була організована чоловіча гімназія, в 1817 духовна семінарія. Жіноча гімназія відкрилася в Курську лише в 1870 році.
У 1797 в Курську запрацювала друкарня. Спочатку видавалася переважно художня література. У 1792 в місті з'явився театр (приватний, братів Барсових).
На початку 19 сторіччя Курськ — не тільки торговий, але і промисловий центр. У 1846 в місті налічувалося 70 фабрик і заводів. Вже на початку 19 століття в місті був готель (містилася полковничихою Полторацькою). На згадку про події 1812 в місті був зведений Знаменський собор (освячений в 1826).
З кінця 1860-х років Курськ — вузлова станція залізниць (у 1869 в місто по залізниці приїхав російський імператор Олександр II). В кінці XIX століття Курськ стає важливим центром харчової промисловості (мукомельною і цукровою); у 1883 введено в експлуатацію завод свічки (з 1935 — хімфармзавод). Швидко розвивалося міське впорядкування: 1874 роком датується поява водопроводу, 1897 — трамвайного руху (організованого бельгійською компанією «Курські трамваї», яка також проводила роботи по освітленню вулиць). Після викупної реформи 1861 в місті стали відкриватися банки — філія Міжнародного комерційного, міський суспільний і ін.
У 1903 прийняв перших відвідувачів курський краєзнавчий музей. Незабаром в Курську з'явилися перші кінотеатри («Ілюзіон», «Міраж», «Гігант» і ін.), крупна бібліотека з читальним залом. На початку XX століття в місті діяли 21 православна і одна єдиновірська церква, католицький костел, дві синагоги, лютеранські церкви, чоловічий і жіночий монастирі. Городяни відпочивали в громадських садках. Таких у Курську в 1900-і роки було два — Лазаревський і «Лівадія»; в останньому діяв літній театр.
На початку 20 сторіччя за домінантної ролі харчової промисловості (у Курську діяв пивоварний Завод, один з найбільших в Росії, що належав А. Квіліцу) отримали розвиток і інші галузі промисловості; так, в 1900-і роки в місті з'явилися 4 ситопробійні майстерні (з них найбільшою була майстерня Тихонова, продукція якої відправлялася на зовнішній ринок — в Німеччину, Австро-Угорщину і ін). Організовано декілька машинобудівних підприємств (у 1914 їх налічувалося 7, з них одне — залізничне). Умови роботи на курських підприємствах були важкими, нерідко піднімалися страйки (наприклад, у 1901–1903 страйкували робітники курських цукрових заводів). Курські робітники брали участь у загальному політичному страйку під час революції 1905–1907 років; проведення страйку було організоване курськими залізничниками.
Союз Радянських Соціалістичних Республік [ред.]
26 листопада (9 грудня) 1917 у місті була проголошена радянська влада. 20 вересня 1919 до міста увійшли Добровольча армія під командуванням генерала A. Денікіна. 19 листопада 1919 Курськ узяла Червона армія. Курськ був центром прикордонної області з УНР, за Берестейською угодою 1918 року.
На початку Німецько-радянської війни Курськ обороняла не тільки Червона армія, але і народне ополчення. На початку листопада німецькі війська підступили до міста; у ніч на 3 листопада Курськ був зданий німецьким військам. Місто сильно постраждало під час німецької окупації, що тривала до 8 лютого 1943, коли місто звільнила 60-а армія під командуванням генерала І. Черняховського; під час окупації близько трьох тисяч жителів міста було розстріляно, майже десять тисяч — погнано до Німеччини. Відновлення підприємств міста почалося вже в лютому 1944; тоді ж відродилося і культурне життя міста — 19 лютого відкрився кінотеатр, 27 лютого — драматичний театр. До 1950 міське господарство було повністю відновлене.
Ще 1930-х в місті з'явилося декілька крупних освітніх установ: у 1934 — педагогічний інститут, в 1936 — медичний, в 1938 — Будинок піонерів (розвиток системи освітніх установ продовжився і в післявоєнні роки: у 1956 почав роботу сільськогосподарський інститут, в 1964 — політехнічний, в 1994 — інститут безперервної освіти.
Популярність Курську принесли Курська битва і Курська магнітна аномалія. Серед знаменитих курян — композитор Свиридов, художник Дейнека, історики Дружинін і Волгин, олімпійські чемпіони Чаплигін і Солодухин, письменники Костянтин Воробйов і Євгеній Носов, а також багато інших імен.
Сучасний Курськ [ред.]
Вищу освіту представляють:
- Курський державний університет
- Технічний університет
- Медичний університет
- Сільськогосподарська академія
- Інститут менеджменту, економіки і бізнесу
- Регіональний відкритий соціальний інститут
У 1990-х відкриті духовна академія і гімназія.
На 2006 рік в місті діють 7 готелів; 7 стадіонів, 2 спортивних клубу, спортивна школа, плавальний басейн іподром. Є шаховий клуб.
Курськ багатий на пам'ятки архітектури XIX століття. Найзначніші — опрічник купця Хлопоніна (середина 18 століття), Казанський собор (1778), будівля колишніх Дворянських зборів (кінець 19 століття), будівля колишньої чоловічої гімназії, будівля міської лікарні, палати гетьмана Мазепи (18 століття). У місті — 6 музеїв (краєзнавчий, Музей Курської битви, трамвая, автомобільного транспорта тощо), 3 виставкових зали (картинна галерея знаменитого уродженця Курська О. Дейнеки, виставковий зал Художнього фонду, Галерея сучасного мистецтва). Планетарій, 8 бібліотек, 3 театри (обласний драматичний імені О. С. Пушкіна, театр юного глядача і театр ляльок), філармонія, цирк. 14 будинків культури, 89 кінотеатрів. 27 храмів (з них один католицький, один старообрядницький і один баптистський).
Адміністративні округи [ред.]
До 1 березня 1994 вони відповідно називалися:
- Ленінський район
- Кіровській район
- Промисловий район
Освіта [ред.]
Вища освіта міста представлена такими вишами:
Економіка [ред.]
- Курськгумотехніка — підприємство з виробництва і реалізації гумотехнічних виробів.
Транспорт [ред.]
У місті діє Міжнарожний аеропорт «Курськ-Східний».
Архітектурні пам'ятки міста [ред.]
- Споруди Знаменського монастиря (XIX–XX ст.)
- Троїцька церква колишнього Троїцького монастиря (Верхня Трійця) — 1695 р., наришкінський стиль — найдавніша збережена пам'ятка міста. Двоповерховий триабсидний храм — восьмерик на четверику, із шатровою дзвіницею. Прибудови XIX–XX ст.
- Сергієво-Казанський собор. Кафедральний, 1752–1778 рр., надзвичайна пам'ятка єлизаветинського бароко. Іконостас XVIII ст.
- Введенська церква. 1761–1762 рр. Тетраконхова.
- Вознесенська церква. 1888 р. В еклектичному стилі.
- Всіхсвятська церква. 1813–1832 рр., класицизм.
- Іллінська церква. 1768 р. Бароко.
- Івано-Богословська церква. 1809 р., класицизм.
- Михайло-Архангельська церква. 1773 р., класицизм.
- Микольська церква. 1814 р., класицизм.
- Успенська церква. 1812 р., класицизм.
- Троїцька церква (Нижня Трійця). 1742 р. Збудована за зразком Верхньотроїцької. Наришкінський стиль, є пізніші прибудови.
- Микитинська церква. 1846 р., у псевдоросійському стилі.
Відомі уродженці та мешканці [ред.]
- Александрюк Віктор Ілліч (1922–1991) — Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач
- Алексапольський Микола Михайлович (1887–1955) — відомий російський радянський вчений-геодезист, фахівець в області аерофотознімання і фотограмметрії. Брігінженер. Професор. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1948).
- Бєлоусов Євген Вікторович (1964–1997) — поп-співак, популярний в СРСР і Росії наприкінці 1980-х — початку 1990-х років
- Богданов Віктор Костянтинович (нар. 1981) — телеведучий, продюсер, маг та астролог.
- Богданович Іполит Федорович (1743–1803) — російський поет
- Бороздін Олексій Іванович (нар. 1937) — відомий російський педагог-новатор
- Брежнєв Леонід Ілліч (1906–1982) — Генеральний секретар ЦК КПРС, Маршал Радянського Союзу, чотири рази Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці. Працював і навчався в Курську в 1921–1927 роках
- Винокур Володимир Натанович (нар. 1948) — народний артист Росії
- Воробйов Костянтин Дмитрович (1919–1975) — радянський письменник
- Герман Гольд Мойсейович (род.1933) — єврейський художник, заслужений художник України
- Герман Юрій Павлович (1910–1967) — радянський письменник, драматург, кіносценарист. Закінчив школу в Курську
- Годник Симон Мойсейович — російський науковець у галузі педагогіки, доктор педагогічних наук, академік, професор
- Дейнека Олександр Олександрович (1899–1969) — радянський живописець, графік і скульптор, народний художник СРСР (1963)
- Длуська Яніна (1899–1932) — польська художниця
- Дружинін Микола Михайлович (1886–1986) — історик, академік АН СРСР
- Зайцев Євген Митрофанович (нар. 1935) — радянський художник
- Кликов В'ячеслав Михайлович (1939–2006) — скульптор
- Коротков Микола Сергійович (1874–1920) — російський хірург
- Котельников Володимир Якович (нар. 1939) — вчений, заслужений винахідник РРФСР, професор
- Малевич Казимир Северинович (1878–1935) — російський і радянський художник-авангардист, засновник супрематизму — напрямку в абстрактному мистецтві. Жив в Курську
- Носов Євген Іванович (1925–2002) — радянський письменник
- Плевицька Надія Василівна (1884–1940) — російська співачка, виконавиця російських народних пісень і романсів
- Повєткін Олександр Володимирович (нар. 1979) — олімпійський чемпіон з боксу (Афіни 2004)
- Райт-Ковальова Рита Яківна (1898–1989) — російська радянська письменниця і перекладачка
- Руцькой Олександр Володимирович (нар. 1947) — колишній віце-президент Росії, перший губернатор Курської області
- Саровський Серафим (1754–1833) — православний святий, преподобний
- Свєтловидов Микола Опанасович (1889–1970) — актор театру і кіно, народний артист СРСР (1965)
- Свиридов Георгій Васильович (1915–1998) — композитор, народний артист СРСР (1970)
- Семеніхін Віктор Петрович (нар. 1930) — курський архітектор і художник, член Спілки архітекторів (з 1962), почесний архітектор Росії (2001), нагороджений золотою медаллю «За відданість співдружності зодчих».
- Семенов Федір Олексійович (1794–1860) — російський астроном-аматор
- Сергєєв Олександр Семенович (1871–1904) — командир ескадреного міноносця «Стерегущий»
- Скляр Ігор Борисович (нар. 1957) — радянський і російський актор
- Солодухін Микола Іванович (нар. 1955) — олімпійський чемпіон з дзюдо (Москва 1980)
- Теплицький Марк Львович — Заслужений архітектор РСФСР, автор проектів багатьох споруд Курська
- Уфімцев Анатолій Георгійович (1880–1936) — радянський винахідник і авіаційний конструктор
- Феодосій Печерський (бл. 1008–1074) — православний монах, преподобний. Жив в Курську в дитинстві і юнацтві
- Чаплигін Валерій Андрійович (нар. 1952) — олімпійський чемпіон з велоспорту (Монреаль 1976), чемпіон світу (1977)
- Чернікова Лариса Володимирівна (нар. 1977) співачка російської естради
- Шеїн Олексій Семенович (1662–1700) — курський воєвода в 1683–1685 рр.., Перший російський генералісимус
- Шеховцев Михайло Петрович (1786-після 1869) — герой Вітчизняної війни 1812 року, командир 3-го Уланського Смоленського Імператора Олександра III полку, генерал
- Шуров Олександр Іванович — чемпіон світу і 7-разовий чемпіон СРСР з дзюдо
- Щепкін Михайло Семенович (1788–1863) — великий російський артист, один з основоположників російської акторської школи
Див. також [ред.]
- 3073 Курськ — астероїд, названий на честь міста.
Література [ред.]
- А. А. Танків, Путівник по Курську, Курськ, 1902 (рос.)
- Володимир Степанов. Путівник по Курську, Курськ, 2002 (рос.)
- Л. С. Полнера. Курський край в історії вітчизни, Курськ, 1996 (рос.)
- Т. Н. Арцибашева. Курський край і монастирська культура , Курськ, 1996 (рос.)
- З історії Курського краю. Збірка документів і матеріалів, Вороніж, 1965
- Курськ. Нариси історії міста. Вороніж, 1975
- Бондарів А. Н., Травина А. С. «Курський цукор» (З історії виникнення і розвитку цукрової промисловості Курського краю 1816–1980 рр), Курськ, 1991 (рос.)
- Левченко В. В., Грива Т. А. «Музеї і пам'ятники Курської області»: Путівник-довідник, Курськ, 1996(рос.)
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Курськ |
- Адміністрація м. Курська — офіційний сайт (рос.)
- Весь Інтернет-Курськ (рос.)
- Карта міста Курська (рос.)
- Історія герба Курська (рос.)
- Курськ в XI–XIX століттях (найповніший сайт по історії Курська) (рос.)

