Федір Євлашовський
| Федір Євлашовський | |
|---|---|
| Народився |
7 лютого 1546 Ляховичі |
| Помер | 1616 |
| Підданство | Річ Посполита |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | Мемуарна літератураd[1], політична діяльність[1] і justice and judicial activitiesd[1] |
| Знання мов | руська і білоруська[1] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1][1][…] |
| Посада | Q106203878? і Q102416875?[2] |
| Конфесія | протестантизм |
| Рід | Q63531725? |
| Батько | Михайло Євлашовський |
| У шлюбі з | Q124244342?[2] |
Федір Євлашовський (7 лютого 1546 —1616) — письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з дрібної шляхти. народився у місті Ляховичі у 1546 році. Самостійно здобув освіту. особливо знався на правництві, діловодстві, математиці. У 1564 році під час Лівонської війни брав участь у битві на річці Уле, після якої залишив військову службу, переконавшись у безглуздості воєн. Згодом став прихильником протестантизму, отримав протекцію від магнатів Миколая Радзивілла-Сирітки, Яна Ходкевича, Костянтина Острозького. Останні доручали йому вести важливі судові справи.
У 1569 році брав участь у Люблінському сеймі, де підтримував створення Речі Посполитої. Згодом служив при канцелярії Сигізмунда II Августа. У 1572 році переходить на службу до Радзивілла-Сирітки. У 1576 році у Торуні зустрічається з королем Стефанем Баторієм, якого знання Євлашовського вразили. У 1579 році обирається послом від Новогрудського повіту на Варшавський вальний сейм.
Разом з А. Тризною йому було доручено взяти участь у виробленні тексту «Трибуналу» — статуту вищого апеляційного суду Великого князівства Литовського. У 1584 році на посаді судового обвинувача брав участь у сесіях Волковиського, Мінського, Новогрудського і Слонімського повітів. У 1592 році отримує посаду підсудка Новогрудовського земського суду, на якій перебував до 1613 року.
Мемуари[ред. | ред. код]
Є автором «Щоденника» староукраїнською мовою. Подається опис життя шляхти Великого князівства Литовського. У хронологічній послідовності розповів про пережите, намалював яскраві образи своїх сучасників.
Джерела[ред. | ред. код]
- Старажытная беларуская літаратура (XII—XVII стст.) / Уклад, прадм., камент. І. Саверчанкі — Мінск: Кнігазбор, 2007. — («Беларускі кнігазбор»)— С. 334—349;
- Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993
|
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 247. — ISBN 978-83-65880-89-5