Франц Ксавер Цірайс

Франц Ксавер Цірайс
нім. Franz Xaver Ziereis
Народився	13 серпня 1905(1905-08-13) Мюнхен, Королівство Баварія, Німецька імперія
Помер	24 травня 1945(1945-05-24) (39 років) Gusen concentration campd, Langensteind, Перг, Верхня Австрія, Австрія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Діяльність	наглядач концентраційного табору
Учасник	Друга світова війна
Членство	СС
Роки активності	з 1924
Військове звання	штандартенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Німецький кінний знак Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Франц Ксавер Цірайс (нім. Franz Xaver Ziereis; 13 серпня 1905, Мюнхен — 25 травня 1945, концтабір Маутгаузен) — офіцер СС, штандартенфюрер СС (20 квітня 1944). Комендант концентраційного табору Маутгаузен (9 лютого 1939 — 3 травня 1945).

Біографія

Народився 13 серпня 1905 року в Мюнхені. Після закінчення школи пішов працювати посильним в універмаг. У 1922 році вступив на роботу в столярну майстерню. Почав службу в рейхсвері 1 квітня 1924 року. 30 вересня 1936 року звільнений у запас у званні фельдфебеля. У тому ж році Цірайс вступає в СС і отримує звання оберштурмфюрера. З 1937 року служить в підрозділах «Мертва голова», а 1 липня 1938 переводиться інструктором в 3-й полк «Мертва голова» (Тюрингія).

9 лютого 1939 року був призначений комендантом концтабору Маутхаузен.

3 травня 1945 року разом із дружиною спробував втекти, але був поранений американськими солдатами. Був поміщений у військовий шпиталь Маутхаузена, де і помер 25 травня 1945 року. Після смерті Цірайса його тіло було повішене на огорожу колишніми в'язнями.

Злочини

Лежачи у госпіталі, Цірайс зізнався у вбивствах тисяч ув'язнених, скоєних у таборі, а також у тому, що деякі його особисті речі (обкладинки книг, абажури світильників та шкіряні чохли) були виготовлені з татуйованої людської шкіри.

Звання

• Оберштурмфюрер СС (1 жовтня 1936)
• Гауптштурмфюрер СС (12 вересня 1937)
• Штурмбаннфюрер СС (25 серпня 1939)
• Оберштурмбаннфюрер СС (1 вересня 1941)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1944)

Нагороди

• Німецький кінний знак у бронзі
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (1944) — в офіційному списку кавалерів Німецького хреста не зазначений

Галерея

• 
  Цірайс із Генріхом Гіммлером (стоїть зліва від Гіммлера) і Карлом Вольфом у Маутгаузені (1941)

Джерела

• Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — 2. — Frankfurt am Main: Auflage, 2007. — ISBN 978-3-596-16048-8.
• Beichte des Lagerkommandanten von Mauthausen, SS-Standartenführer Franz Ziereis. Arbeitsgemeinschaft „Das Licht“, [Baden-Baden] [1947] (14 S.).

• Das Personenlexikon zum Dritten Reich - Wer war was vor und nach 1945, Frankfurt am Main, 2. Auflage, Juni 2007, ISBN 978-3-596-16048-8
• Literatur von und über Franz Ziereis im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
• Lagerkommandant Franz Ziereis (Memento vom 14. Januar 2013 im Webarchiv archive.is). In: mauthausen-memorial.at.
• Ziereis, Franz. In: Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im 3. Reich. VMA-Verlag, Wiesbaden 1967.
• Lagerkommandant Franz Ziereis (Memento vom 14. Januar 2013 im Webarchiv archive.is). In: mauthausen-memorial.at, abgerufen am 17. Februar 2011.
• Translation of document 3870-PS. Affidavit of Hans Marsalek. (8. April 1946). In: Nizkor.org, 13. Dezember 1999, abgerufen am 17. Februar 2011.
• The deathbed confession of Kommandant Franz Ziereis transcribed by Dr. Oscar Roth in German and then translated by Roth into English(Memento vom 17. November 2007 im Internet Archive). In: Oscar Roth Papers. Manuscripts and Archives. Yale University Library.
• Johannes Heyne: Die „Gaskammer“ im KL Mauthausen – Der Fall Emil Lachout, Fußnote 4 (VHO). In Vierteljahreshefte für freie Geschichtsforschung 7(3&4) (2003), S. 422-435.
• Франц Ксавер Цірайс на сайті Traces of War.