Маутгаузен (концентраційний табір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'язні концтабору Матгаузен, що вижили.
Масова могила — трупи загиблих в'язнів Матгаузена.
В'язні табору Матгаузен на примусовій зарядці.

Маутга́узен (нім. KZ Mauthausen) — німецький концтабір біля міста Маутгаузен (Mauthausen, Австрія) в 19381945 роках. З 1940 був об'єднаний з концтабором Ґузен і став теж відомий як Маутгаузен-Ґузен (нім. Mauthausen-Gusen); йому подпорядковувався також цілий ряд другорядних таборів, розкиданих по всій території колишньої Австрії (Остмарка).

Історія[ред.ред. код]

Під час Другої Світової війни Маутгаузен був одним з найстрашніших концтаборів. Режим утримання в'язнів був жахливим. Навіть його персонал, а це півтори сотні охоронців, зондеркоманда (в таборі так називався обслуговуючий персонал крематорія) жартувала, що з Маутгаузена можна втекти не інакше, як через трубу крематорія.

Пізніше, в середині 1943 року на території табору було побудовано ще один барак, оточений кам'яною стіною. Він називався «Блоком смерті». Туди направляли за різні провини вже ув'язнених. «Блок смерті» використовувався, як тренувальний табір для підготовки елітних відділів СС. В'язні виконували роль «м'яса» для побиття та знущань.

Ще пізніше така практика була введена по всій території табору. У будь-який час в барак міг увірватися відділ «учнів» і забити скільки завгодно в'язнів. Кожен день в таборі гинуло більше десяти осіб. Якщо «норма» не виконувалася, це означало, що наступного дня в'язнів очікують ще більші звірства. Все це тривало до зимової ночі у лютому 1944 року, коли з «Блоку смерті» було здійснено масову втечу. Вся охорона табору кинулася в погоню і це дало в'язням поза блоком шанс на втечу.

Відомі жертви концтабору[ред.ред. код]

В'язнями Маутгаузена було близько 335 тисяч осіб; страчено понад 122 тисяч чоловік (більше всіх — понад 32 тисячі — радянських громадян; серед них генерал Д. М. Карбишев). Після завершення Другої світової війни на місці Маутгаузена створено музей, у лютому 1948 року поставлено пам'ятник Д. М. Карбишеву.

Відомі в'язні концтабору[ред.ред. код]

Серед в'язнів концтабору був також провідний грецький драматург 20 століття Іаковос Камбанелліс. 1963 року вийшла друком його автобіографія під назвою «Маутхаузен», присвячена кільком останнім місяцям виживання у концтаборі перед тим, як в'язні були звільнені союзницькою армією.

Посилання[ред.ред. код]