Фредерік Беґбеде
| Фредерік Беґбеде | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Frédéric Beigbeder | ||||
 28 травня 2014 | ||||
| Народився |
21 вересня 1965 (58 років) Неї-сюр-Сен | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність |
письменник сценарист режисер | |||
| Alma mater | Інститут політичних досліджень, ліцей Людовика Великого, CELSA Parisd і Ліцей Монтеняd | |||
| Заклад | Elle, France Interd і Le Figaro Magazine | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1990 і до тепер | |||
| Жанр | роман і оповідання | |||
| Брати, сестри | Charles Beigbederd | |||
| У шлюбі з | Diane de Mac Mahond | |||
| Премії | Премія Ренодо (2009) | |||
|
| ||||
 Фредерік Беґбеде у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
.jpg)
Фредерік Беґбеде́ або Фредерік Беґбедер[2] (фр. Frédéric Beigbeder; нар.21 вересня 1965, Нейї-сюр-Сен) — французький прозаїк, публіцист, літературний критик, редактор, сценарист, актор та режисер. Вважається одним з найцікавіших сучасних письменників Франції.
Життєпис[ред. | ред. код]
Фредерік Беґбеде народився 21 вересня 1965 року у передмісті Парижа Неї-сюр-Сен. Його мати — перекладачка «жіночих» романів (зокрема творів Барбари Картленд), батько — керівник кадрової агенції, брат — Шарль Беґбедер, бізнесмен. Після навчання в ліцеях Монтеня (Lycée Montaigne) та Луї-ле-Грана (Louis-le-Grand) він поступає на політичні студії до університету (Institut d'Etudes Politiques de Paris ).
У 25 років цей закоренілий гуляка, організатор вечірок у Castel (модний нічний клуб у Парижі) видає свій перший роман «Щоденник молодого ідіота». Відтоді він співпрацював з різними журналами (Globe, Elle, Voici), вигадував рекламні слогани для Young and Rubicam, з'являєвся на телебаченні (Paris Première), знявся в порнографічному фільмі «Донька човняра» (з участю зірки жанру Естель Дезанж (Estelle Desanges)), керував журналом NRV та продовжував писати. Після звільнення з Young and Rubicam він написав книгу «99 франків».
Про свою творчість автор говорить так: «У кожній з моїх книг я щось втрачаю: „Відпустка у комі“ — 10 років нічного життя, „Кохання триває три роки“ — мою колишню дружину, „99 франків“ — 10 років реклами. Я за літературу „випаленої землі“. Щоб позаду залишалися палаючі руїни. Це так як ментальний стриптиз. Ось я літературний Чіп і Дейл».
Фредерік Беґбеде цікавиться не лише літературою, але й рекламою, телебаченням, журналістикою. Веде колонку у виданні «Le Figaro Magazine» з 2010 року. Фредерік Беґбеде є засновником літературної премії, яка щорічно присуджується перспективним французьким авторам «Prix de Flore». Разом із Жан-Марі Перьє є співавтор документального фільму про Джерома Селінджера.
Фредерік Беґбеде також:
- засновник і головний редактор журналу «GENEREUX» у 1992
- засновник і головний редактор журналу «DELUXE» у 1993
- співвласник і головний редактор журналу «NRV» (1996)
- засновник і генеральний секретар «Prix de Flore» (від 1994)
- засновник і президент клубу «CACA» (1984—1993)
17 вересня 2016 року на Форумі видавців у Львові Фредерік Беґбеде представив свої чотири книги в українському перекладі — «99 франків», «Уна і Селінджер», «Кохання живе три роки» та «Бесіди нащадка епохи»[3][4].
Його сестра Жеральдіна Беґбеде — сценаристка та письменниця.
Звинувачення у зґвалтуванні[ред. | ред. код]
У 2023 році неповнолітня дівчина повідомила у готелі про сексуальне насилля, спочатку був секс з письменником за згодою, а коли вона заснула, то він почав уві сні її ґвалтувати. На нього відкрили кримінальну справу у Франції[5].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Романи
- «Спогади пришелепуватої молодої людини» (Mémoire d'un jeune homme dérangé, 1990)
- «Відпустка у комі» (Vacances dans le coma, 1994)
- «Кохання живе три роки» (L'amour dure trois ans, 1997)
- «99 франків» (99 francs, 2000)
- «Windows on the world» (Windows on the World, 2003)
- «Романтичний егоїст» (L'égoïste romantique, 2005)
- «Ідеаль, або На поміч, пардон» (Au secours pardon, 2007)
- «Французький роман» (Un roman français, 2010)
- «Уна і Селінджер» (Oona & Salinger, 2014)
- «Життя без краю» (Une vie sans fin, 2018)
- Новели
- «Барбі» (Barbie, 1998)
- «Історійки під екстезі» (Nouvelles sous ecstasy, 1999)
- «Кинути Лавіла» (Quitter Lavil, 2000)
- Ессе
- «Останній інвентар перед ліквідацією» (Dernier inventaire avant liquidation, 2001)
- «Перші підсумки після Апокаліпсису» ( Premier bilan après l'Apocalypse, 2011)
- Ітерв'ю
- «Я й сам собі не вірю: діалог між єпископом та невіруючим» (Je crois moi non plus: Dialogue entre un évêque et un mécréant, 2004)
- «Тихі бесіди» (Conversation muette, 2004)
- «Бесіди нащадка епохи» (Conversations d'un enfant du siècle, 2015)
Переклади українською[ред. | ред. код]
- «Історійки під екстезі»; Переклад з фр. М. О. Ілляшенко, О. М. Ногіна. – Харків: Фоліо, 2004. — 126 с. ISBN 966-03-2605-X
- «14,99 €» («99 франків»); Переклад з фр. М. О. Ілляшенко, О. М. Ногіна. – Харків: Фоліо, 2004. — 256 с. ISBN 978-966-2542-62-2
- «Windows on the world»; Переклад з фр. Р. В. Мардер, О. М. Ногіна Фоліо, 2006. — 288 с. ISBN 978-966-03-2980-6
- «Романтичний егоїст»; Переклад з фр. Р. В. Мардер, О. М. Ногіна Фоліо, 2007.– 283 с. ISBN 978-966-03-3634-9
- «Простіть і відпустіть» («Ідеаль, або На поміч, пардон»); Переклад з фр. Микола Луцюк. Фоліо, 2008.– 256 с. ISBN 978-966-03-4277-4
- «Французький роман»; Переклад з фр. Леонід Кононович. Фоліо, 2011.– 190 с. ISBN 978-966-03-5154-7
- (передрук) «Французький роман»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2017. — 256 с. ISBN 978-617-7489-99-2
- «Уна і Селінджер»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2015. – 320 с. ISBN 978-617-538-400-8[6]
- «Бесіди нащадка епохи»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2016. – 320 с. ISBN 978-966-923-096-6
- «Кохання живе три роки»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2016. — 192 с. ISBN 978-966-97554-9-0
- (передрук) «Кохання живе три роки»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2017. — 192 с. ISBN 978-617-7535-00-2 (КМ The BEST)
- «99 франків» («14,99 €»); Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2016. — 256 с. ISBN 978-617-7409-30-3
- (передрук) «99 франків» («14,99 €»); Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2017. — 320 с. ISBN 978-617-7535-01-9 (КМ The BEST)
- «Ідеаль, або На поміч, пардон» («Простіть і відпустіть»); Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2018. — 256 с. ISBN 978-617-7535-89-7
- «Життя без краю». Переклад з фр.?. – KM Publishing, 2018. — ? с. ISBN 978-966-948-126-9
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2006 «Який ти прекрасний!» / Comme t'y es belle! — Іван
- 2007 «99 франків» / 99 francs — стюардеса / хлопець на дискотеці
- 2011 «Славне містечко» / Beur sur la ville
- 2012 «Кохання живе три роки» — солдат (у титрах не вказаний)
- 2015 «Лоло» / Lolo — камео
- 2015 «Єва і Леон» / L'Echappée Belle — Річард
- 2016 «На поміч, пардон» / Au secours pardon
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Прізвище вимовляється Беґбеде, проте в деяких українських виданнях він названий Беґбедер
- ↑ Фредерік Беґбедер: Назва книги має спонукати читачів подискутувати. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 4 жовтня 2016.
- ↑ Фредерік Беґбедер: Війна від нас не так і далеко
- ↑ Відомого письменника Фредеріка Беґбедера затримали після звинувачень у зґвалтуванні. LIGA (укр.). 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
- ↑ Буквоїд. Фредерик Беґбедер. «Уна і Селінджер»
Посилання[ред. | ред. код]
- Українські переклади в бібліотеці AeLib
- Рецензія на роман Фредеріка Бегбедера «Уна і Селінджер» // UaModna, 21 вересня 2015
- Фредерік Беґбеде. 99 франків. Новели під екстазі
- Дзик Р. А. Ф. М. Достоєвський в романі Ф. Бегбеде «Простіть і відпустіть»: інтертекстуальний аспект[недоступне посилання з липня 2019] / Р. А. Дзик // Вісник Львівського університету. Серія «Іноземні мови»: збірник наукових праць. — Львів: Львівський нац. ун-т, 2011. — С. 103—109.
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |