Фрейєслебеніт
| Фрейєслебеніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Flb[2] |
| Хімічна формула | AgPbSbS₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.JB.15 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Johann Carl Freieslebend[3] |
| Типова місцевість | Himmelsfürst mined[4] |
 Фрейєслебеніт у Вікісховищі | |
.jpg)
Фрейєслебеніт (рос. фрейеслебенит; англ. freieslebenite; нім. Freieslebenit m) — мінерал, стибієва сульфосіль свинцю і срібла координаційної будови.
Названий за прізвищем німецького гірничого промисловця Й. К. Фрайєслебена (J.K.Freiesleben), W.K.Haidinger, 1845.
Синоніми: делісліт, руда склувата тростинна.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: AgPbSbS3. Містить (%): Pb — 28,85; Ag — 25,03; Sb — 28,26; S — 17,86. Домішки: Cu, Fe. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: кристали призматичні зі штриховкою, двійники, щільні дрібнозернисті аґреґати. Двійники звичайні. Спайність по (110) недосконала. Густина 6,2-6,4. Тв. 2,0-3,0. Колір сталево-сірий, срібно-білий, свинцево-сірий. Блиск металічний. Риса сталево-сіра. Непрозорий. Досить крихкий. Злом напівраковистий. Має детекторні властивості. Анізотропний. Зустрічається в гідротермальних родовищах. Супутні мінерали: сидерит, ґаленіт, аргентит, піраргірит та інші мінерали срібла.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Основні знахідки: Фрайберґ (Саксонія, ФРН), Пршибрам (Чехія), Капнік (Бая-Сріє, Румунія), Іендельенсіна (пров. Гвадалахара, Іспанія). Рідкісний.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Хайдінгер В. Handbuch der Bestimmenden Mineralogie — 1 — Відень: 1845.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фрейєслебеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фрейєслебеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
