Фукусімська АЕС-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°25′12″ пн. ш. 141°01′58″ сх. д. / 37.42000° пн. ш. 141.03278° сх. д. / 37.42000; 141.03278

Перша Фукусімська АЕС
Fukushima-1.JPG
Місцезнаходження Японія Японія
Початок будівництва 1966
Початок експлуатації 26 березня 1971
Організація Токійська енергетична компанія
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 6
Тип реакторів BWR
Генеруюча потужність 1884 МВт
Інша інформація
Сайт Фукусіма

Перша Фукусімська атомна електростанція (яп. 福島第一原子力発電所, ふくしまだいいちげんしりょくはつでんしょ МФА: [ɸu̥kuɕima dai̯.it͡ɕi genɕiɾʲoku hat͡sudenɕo]) — атомна електростанція в Японії. Розташована на території містечок Окума й Футаба повіту Футаба префектури Фукусіма. Запущена в експлуатацію 1971 року. Станом на 2011 рік мала шість енергоблоків. Виробляє 4,7 ГВт енергії. Одна з 25 найбільших атомних електростанцій світу. Перша АЕС, побудована Токійською енергетичною компанією (TEPCO). Розташована на відстані 11,5 км на південь від Другої Фукусімської АЕС, що також експлуатується компанією TEPCO. Скорочена назва 1F.

Енергоблоки[ред.ред. код]

Енергоблок[1] Тип реакторів[2] Потужність Початкок
будівництва
Енергетичний пуск Початок експлуатації Закриття
Чистий Брутто
1 BWR-3[3] 439 МВт 460 МВт 25.07.1967 17.11.1970 26.03.1971
2 BWR-4 760 МВт 784 МВт 09.06.1969 24.12.1973 18.07.1974
3 BWR-4 760 МВт 784 МВт 28.12.1970 26.10.1974 27.03.1976
4 BWR-4 760 МВт 784 МВт 12.02.1973 24.02.1978 12.10.1978
5 BWR-4 760 МВт 784 МВт 22.05.1972 22.09.1977 18.04.1978
6 BWR-5 1067 МВт 1100 МВт 26.10.1973 04.05.1979 24.10.1979
7 (план)[4] ABWR 1325 МВт 1380 МВт (2014 плановане)
8 (план)[5] ABWR 1325 МВт 1380 МВт (2015 плановане)

Реактори[ред.ред. код]

Поперечний перетин реакторного відділення (BWR), блоки № 1—5. 1 — активна зона (касети з паливом), 5 — басейн витримки відпрацьованого палива, 8 — корпус реактора, 10 — бетонна гермооболонка, 19 — сталева оболонка, 24 — бак-барботер, 39 — стрижні СУЗ

Реактори для 1-го, 2-го і 6-го енергоблоків були поставлені американською корпорацією General Electric, для 3-го і 5-го енергоблоків — Toshiba, і для 4-го енергоблоку — Hitachi. Всі шість реакторів були спроектовані компанією General Electric.[6] Архітектурне проектування було виконано компанією Ebasco. А все будівництво — Kajima.[7]

На АЕС Фукусіма-1 використовуються киплячі ядерні реактори типу BWR. Конструктивна особливість яких і принципова відмінність від реакторів типу ВВЕР-1000, які експлуатуються в Україні в тому, що вони одноконтурні. В них пароводяну суміш отримують в активній зоні. Тиск води в першому контурі становить близько 70 атм (в ВВЕР-1000 — Р=160, t=290-320 °C). При цьому тиску вода закипає в об'ємі активної зони вже при температурі 280 °C. Киплячі реактори мають ряд переваг в порівнянні з не киплячими. У киплячих реакторах корпус працює при нижчому тиску, у схемі АЕС немає парогенератора. Вони більш економічні. Недоліком є відсутність другого контуру. Пар з активної зони реактора подається в машзал на турбіну, що істотно розширює зону суворого режиму («брудну» зону). Також принциповою відміною цих реакторів є те, що стрижні управління і захисту (СУЗ) реактора подаються в активну зону знизу.

Блок № 1, потужністю — 460 МВт з киплячим ядерним реактором (BWR-3), почав будуватися в липні 1967 року, а вже 26 березня 1971 року почав виробництво електроенергії. Зняття з експлуатації цього блоку було заплановано на початок 2011 року.[8] У лютому 2011 року, японські регуляторні органи надали відстрочку закриття реактора на десять років для продовження його експлуатації.[9] 12 березня 2011 року о 8:36 за київським часом реакторне відділення блоку № 1 було зруйноване вибухом водню.

Енергоблок № 1 був розрахований на максимально допустиме прискорення коливань[10] при землетрусі — 1,74 м/с².[11] Все обладнання і пристрої блока були перевірені після землетрусу 1978 року в префектурі Міягі, коли земля коливалась з прискоренням 1,22 м/с² протягом 30 секунд. Критичних пошкоджень обладнання не було виявлено.[11] Але 11 березня 2011 року землетрус викликав прискорення коливань до 3,43 м/с² поблизу епіцентру[12] і крім руйнувань викликав цунамі висотою до 5,7 метра, які вивели з ладу резервні генератори (РДЕС) системи безпеки АЕС,[13] що, за попередніми висновками, наряду з руйнуваннями ліній електропередач, призвело до знеструмлення енергоблоків, виходу із строю системи охолодження реакторів, падіння рівня води у реакторах і басейнах зберігання касет відпрацьованого палива нижче встановленого критичного рівня, перегріву касет і їх плавлення і як наслідок утворення водню.

Аварія на АЕС[ред.ред. код]

Перша Фукусімська АЕС

Хроніка подій[ред.ред. код]

11 березня 2011 в результаті найсильнішого за час спостереження землетрусів в Японії сталася радіаційна аварія з локальними наслідками, за заявою японських авторитетних осіб — 4-го рівня на момент початку аварії за шкалою INES.[14] На Першій Фукусімській АЕС три працюючі енергоблоки були зупинені дією аварійного захисту, проте було перервано електропостачання (у тому числі від резервних дизельних електростанцій), необхідне для відводу залишкового енерговиділення реактора.[15][16][17]

12 березня о 0:00 за київським часом була оголошена евакуація населення з 10-кілометрової зони навколо АЕС[18][19] (пізніше зона була розширена до 20 кілометрів,[20] а згодом до 30-ти).

12 березня о 8:36 за київським часом стався вибух на першому енергоблоці АЕС, у результаті зруйнувалося частина бетонних конструкцій. Причина вибуху — утворення водню в результаті падіння рівня води в реакторі і перегріву активної зони.[21] Корпус реактора не постраждав, зруйнована зовнішня оболонка блоку із залізобетону. Чотири людини, які брали участь у роботах на станції, отримали поранення і були направлені в лікарні.[22]

12 березня у взятих пересувними лабораторіями за територією проммайданчика АЕС пробах виявлений цезій, що може говорити про негерметичності оболонок частини ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів), але кількісних даних не наведено.[23][16]

12 березня о 11:20 стало відомо, що Генеральний секретар уряду Японії підтвердив інформацію про витік радіації. Масштаби витоку не уточнювалися.[24]

12 березня о 14:41 за київським часом Генеральний секретар кабінету міністрів Юкіо Едано підтвердив інформацію, що під час вибуху була зруйнована зовнішня бетонна стіна будівлі реакторного відділення, а внутрішня сталева герметична оболонка не була пошкоджена. Таким чином, за його словами, істотного викиду радіоактивних речовин не сталося. Юкіо Едано також заявив, що з метою охолодження реактору прийнято рішення заповнити його гермооболонки морською водою. Операція із закачування води займе від п'яти до десяти годин. З приводу причин вибуху Юкіо Едано заявив, що в міру падіння рівня охолоджуючої води утворювався водень, який, просичуючись у простір між бетонною стіною і сталевою оболонкою, змішувався з повітрям, що і призвело до вибуху.[25]

Рівень радіації на кордоні проммайданчика станції відразу після вибуху досяг 1015 мікрозіверт/год, через 4 хвилини — 860 мікрозіверт/годину, через 3 години 22 хвилини — 70,5 мікрозіверта/год.[26]

13 березня Уряд Японії поінформувало про складну ситуацію на блоці № 3 — вийшла з ладу система його аварійного охолодження, яка повинна була запрацювати при зниженні рівня теплоносія нижче певної уставки. Є попередні дані, що твели по висоті частково перебували або перебувають вище рівня води. Існує загроза вибуху водню.[27]

13 березня японські офіційні особи повідомили МАГАТЕ, що о 9:20 за місцевим часом почалося скидання тиску в гермооболонки 3-го блоку контрольованим випуском пари. У подальшому, через відсутність всіх можливостей охолодження реактора зсередини, почалася операція по закачуванню морської води в гермооболонки 3-го енергоблоку, для охолодження корпуса реактора зовні.[28]

14 березня стався вибух на 3-му енергоблоці станції в результаті скупчення водню під дахом реактора. Генеральний секретар уряду Японії повідомив, що реактор та його захисна оболонка не постраждали.[29]

24 червня на дах АЕС «Фукусіма-1» впав безпілотний літальний апарат. Ніяких зовнішніх ознак вибуху не було, однак про рівень нанесених ушкоджень одразу після аварії не було відомо.[30]

Постраждалі[ред.ред. код]

За заявою офіційних осіб Японії, в результаті вибуху один працівник станції отримав важкі травми і помер, четверо доставлені до лікарні. Також постраждали два працівники підрядних організацій. Відомо про одного працівника станції, який отримав дозу опромінення 106 мЗв, що перевищує нормальну дозу, але нижче передбаченої МАГАТЕ для аварійних ситуацій. Продовжує залишатися невідомим місцезнаходження ще двох співробітників станції.[31][32]

За оцінками німецького фізика та медика Себастіана Пфлюгбайля аварію на Першій Фукусімській АЕС та на Чорнобильський АЕС можна порівняти, адже це події одного класу: руйнується оболонка реактора, радіоактивні ізотопи потрапляють до довкілля. За його словами, радіоактивні речовини не потраплять, на відміну від Чорнобиля, на десятикілометрову висоту і радіактивні речовини не будуть розподілятися всією територією північної півкулі, а лише на близько п'ятиста кілометрів, але забруднення буде щільнішим, що буде катастрофічним для густонаселеної Японії.[33]

За обережними прогнозами аварія на АЕС може сягнути 6-го рівня, зважаючи на ступінь руйнації 1-го і 3-го енергоблоків і густонаселені території в районі аварії.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Japan: Nuclear Power Reactors». Power Reactor Information System (англійською). IAEA. Процитовано 2011-03-12. 
  2. «REACTORS IN OPERATION, 31 DEC. 2009» (англійською). IAEA. 
  3. «Boiling Water Reactor (BWR)» (англійською). Архів оригіналу за 2012-07-23. 
  4. Fukushima Daiichi 7 on the PRIS of the IAEA (english)
  5. Fukushima Daiichi 8 on the PRIS of the IAEA (english)
  6. Dedman (March 13, 2011). «General Electric-designed reactors in Fukushima have 23 sisters in U.S». MSNBC. Процитовано March 14, 2011. 
  7. «Nuclear Reactor Maps: Fukushima-Daiichi». Council for Security Cooperation in the Asia Pacific. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2011-03-14. 
  8. «Fukushima Daiichi Information Screen». Icjt.org. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-03-15. 
  9. Yamaguchi, Mari; Donn, Jeff (March 12, 2011). «Japan quake causes emergencies at 5 nuke reactors». Forbes. Архів оригіналу за March 17, 2011. Процитовано March 12, 2011. 
  10. Землетруси
  11. а б Brady, A. Gerald (1980). Ellingwood, Bruce. ed. An Investigation of the Miyagi-ken-oki, Japan, earthquake of June 12, 1978
  12. Lavelle, Michelle (March 14, 2011). «Japan Battles to Avert Nuclear Power Plant Disaster». National Geographic News. Процитовано March 16, 2011. 
  13. «Stabilisation at Fukushima Daiichi, update 2». World Nuclear News. 20 March 2011. Процитовано 20 March 2011. 
  14. «Japan Earthquake Update (12 March 2011 2110 CET)». IAEA Alert Log (англійською). IAEA. Процитовано 2011-03-12. 
  15. «Япония — ситуация берётся под контроль». AtomInfo.ru. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2011-03-12. 
  16. а б «Япония - сводка, 12.03.2011, 13-00 МСК». AtomInfo.ru. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2011-03-12. 
  17. «Четвёрка!». AtomInfo.ru. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2011-03-12. 
  18. Власти Японии эвакуируют население в радиусе 10 км от соседней АЭС
  19. Власти Японии объявляют эвакуацию в радиусе 10 км от АЭС Фукусима-1
  20. «Возле АЭС "Фукусима-1" зафиксировано снижение уровня радиации» (російською). Lenta.ru. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-03-12. 
  21. Hydrogen may have caused Japan atom blast-industry
  22. Уровень радиации не повышен после взрыва на АЭС «Фукусима-1» в Японии
  23. URGENT: Concerns of core partially melting at Fukushima nuke plant (english)
  24. Генсек японского правительства подтвердил утечку радиации на АЭС
  25. Japan to fill leaking nuke reactor with sea water (англ.)
  26. «Media updates on nuclear power stations in Japan» (англійською). American Nuclear Society. Процитовано 2011-03-12. 
  27. «Третий блок». AtomInfo.ru. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2011-03-13. 
  28. «Japan Earthquake Update (13 March 2011 13:55 CET)». IAEA Alert Log (англійською). IAEA. Процитовано 2011-03-12. 
  29. На третьому реакторі АЕС Фукусима стався вибух
  30. [1]
  31. «Japan Earthquake Update (13 March 2011, 0235 CET) — Corrected». IAEA Alert Log (англійською). IAEA. Процитовано 2011-03-13. 
  32. «Battle to stabilise earthquake reactors». UPDATE 14: 23.44 pm GMT (англійською). World Nuclear News. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2011-03-13. 
  33. «Німецький експерт: Фукусіму можна порівнювати з Чорнобилем». Архів оригіналу за 2013-07-12. 

Посилання[ред.ред. код]