Стронцій

Стронцій (Sr)
Атомний номер	38
Зовнішній вигляд простої речовини	сріблястий, ковкий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	87,62 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	215 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	549,0(5,69) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Kr] 5s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	191 пм
Радіус іона	(+2e)112 пм
Електронегативність (за Полінгом)	0,95
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	2
Термодинамічні властивості
Густина	2,54 г/см³
Питома теплоємність	0,301 Дж/(K моль)
Теплопровідність	(35,4) Вт/(м К)
Температура плавлення	1042 K
Теплота плавлення	9,20 кДж/моль
Температура кипіння	1657 K
Теплота випаровування	144 кДж/моль
Молярний об'єм	33,7 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	кубічна гранецентрована
Період ґратки	6,080 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	n/a K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Стро́нцій (Sr) — хімічний елемент з атомним номером 38, а також відповідна проста речовина, лужноземельний метал.

Історія

Новий елемент виявили в мінералі стронціаніті (SrCO₃), знайденому у 1764 у свинцевому руднику поблизу шотландської села Строншіан, що дало згодом назву новому елементу. Присутність у цьому мінералі оксиду нового металу було встановлено майже через 30 років Адером Кроуфордом і Вільямом Крюйкшенком. Стронцій виділено в чистому вигляді сером Гемфрі Деві у 1808 електролізом.

Походження назви

Від села Строншіан (Шотландія) де був знайдений мінерал строціаніт (SrCO₃).

Отримання

Елементарний Стронцій

Існують 3 способи отримання металевого стронцію:

• термічне розкладання деяких сполук
• електроліз
• відновлення оксиду або хлориду

Основним промисловим способом отримання металевого стронцію є термічне відновлення його оксиду алюмінієм. Далі отриманий стронцій очищається сублімацією.

Застосування

Стронцій застосовується в промисловості як легуюча добавка до сплавів на основі магнію, алюмінію, свинцю, нікелю та міді. Стронцій входить до складу гетерів. Сполуки стронцію застосовуються в піротехніці, входять до складу люмінесцентних матеріалів, як емісійне покриття радіоламп, при виготовленні скла. Титанат стронцію SrTiO₃ використовують при виготовленні діелектричних антен, п'єзоелементів, малогабаритних нелінійних конденсаторів, в якості датчиків інфрачервоного випромінювання. Препарати ізотопу ⁹⁰Sr застосовуються при променевій терапії шкірних і деяких очних хворобах.

Біологічна роль

Сполуки стронцію токсичні. При потраплянні в організм людини можливе ураження кісткової тканини і клітин печінки. ГДК стронцію у воді 7 мг/л, в повітрі для гідроксиду, нітрату і оксиду стронцію — 1 мг/м³, для сульфату і фосфату — 6 мг/м³. При ядерних вибухах, або через втрати радіоактивних відходів в навколишнє середовище поступає короткоживучий радіоактивний ізотоп ⁹⁰Sr. Він утворює добре розчинний у воді гідрокарбонат Sr(HCO³)₂, активно мігрує в ґрунт, накопичується в рослинах і організмах тварин.

Див. також

• Гідрид стронцію

Джерела

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968