Цезій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цезій (Cs)
Атомний номер 55
Зовнішній вигляд
простої речовини
дуже м'ягкий, в'язкий
сіруватий метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
132,90543 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 267 пм
Енергія йонізації
(перший електрон)
375,5 (3,89) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 6s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 235 пм
Радіус йона (+1e) 167 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
0,79
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення 1
Термодинамічні властивості
Густина 1,873 г/см³
Питома теплоємність 0,241 Дж/(K моль)
Теплопровідність 35,9 Вт/(м К)
Температура плавлення 301,6 K
Теплота плавлення 2,09 кДж/моль
Температура кипіння 951,6 K
Теплота випаровування 68,3 кДж/моль
Молярний об'єм 70,0 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
об'ємноцентрована
Період ґратки 6,050 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая n/a K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Цезій (Cs, лат. Caesium — небесно-голубий) — хімічний елемент I групи періодичної системи елементів, атомний номер 55, атомна маса 132,9054.

Зміст

[ред.] Історія

Відкрили Г.Кірхгоф та Р.Бунзен в 1860 році.

[ред.] Походження назви

Називаний від лат. Caesium — небесно-голубий, так як відкритий за яскраво-синім спектральним лініям.

[ред.] Отримання

Цезій у вакуумованій ампулі

Промислово цезій отримується у вигляді сполук, що утворюються при обробці мінералу поллуциту хлоридною чи сульфатною кислотою. Перший процес включає в себе обробку вихідного мінералу підігрітою соляною кислотою, додавання хлориду стибію SbCl3 для осадження сполуки Cs3[Sb2Cl9] і промивання гарячою водою або розчином аміаку з утворенням хлориду цезію CsCl. При другому — мінерал обробляється підігрітою сірчаною кислотою з утворенням алюмоцезіевих галунів CsAl(SO4)2 · 12H2O.
Існує кілька лабораторних методів отримання цезію. Він може бути отриманий:

\mathrm{Cs_2Cr_2O_7 + 2\ Zr \longrightarrow 2\ Cs + 2\ ZrO_2 + Cr_2O_3}
  • розкладанням азиду цезію в вакуумі;
  • нагріванням суміші хлориду цезію та спеціально підготовленого кальцію. При цьому леткий цезій осідає на холодні частині реакційної установки: \mathrm{2\ CsCl + Ca \longrightarrow 2\ Cs \uparrow + CaCl_2}


Усі методи є трудомісткими. Другий дозволяє отримати високочистий метал, проте є вибухонебезпечним і вимагає на реалізацію декілька діб.

[ред.] Застосування

Застосовують при виготовленні фотокатодів.

[ред.] Металургія

Застосовувався для підвищення жароміцності магнія та алюмінія, так наприклад при додаванні 0,3-0,4% цезія до магнію в 3 рази підвищує його міцність на розрив та різко покращує його коррозійну стійкість, але через високу ціну та наявність інших більш дешевих металів для легування він не використовується для цих цілей.

[ред.] Виробництво електродів

Особливе місце та велике застосування металічного цезію в останні роки є у використанні його в якості добавки до вольфраму для виробництва електродів потужних освітлювальних дугових ламп та електродів, що застосовують для зварювання алюмінію, магнію, титану, нержавіючої сталі та цілого ряду активних сплавів у середовищі аргону, гелію та водню. Застосування цієї добавки (0,1-0,35%) в значній степені полегшує запалювання та горіння дуги при низькій напрузі.

[ред.] Радіонукліди

[ред.] Цезій-137

Цезій-137 (137Cs) — штучний радіоактивний ізотоп цезію. Випромінювання, що ним створюється використовується для потреб рентгенотерапії.

Японські установи AIST (Agency of Industrial Science and Technology) розробила метод для видалення радіоактивного цезію з грунту і води у 2011 році. Він використовує пігмент Берлінська Лазур.[1][2][3]

[ред.] Біологічна роль

Цезій відносять до маловивчених мікроелементів. Він знаходиться в навколишньому середовищі і поступає в організм різними шляхами, в основному через їжу.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
  • Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами