Харабет Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харабет Віктор Вікторович
Народився 5 квітня 1939(1939-04-05)
Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер 2 травня 2017(2017-05-02) (78 років)
Маріуполь, Донецька область, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Заклад Приазовський державний технічний університет
Науковий ступінь кандидат педагогічних наук і доктор філософії
Брати, сестри Харабет Юхим Вікторович
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «Ветеран праці»
срібна медаль ВДНГ
Медаль Н. К. Крупської
Почесна грамота Міністерства освіти і науки України нагрудний знак «Петро Могила»

Віктор Вікторович Харабет (5 квітня 1939, Маріуполь — 2 травня 2017, там само) — вчений, кандидат педагогічних наук, доктор філософії, академік Міжнародної кадрової академії, громадський діяч, грек за походженням, ветеран грецького національного руху в Україні. Брат Юхима Вікторовича Харабета (1929—2004).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Віктор Вікторович Харабет 5 квітня 1939 року в місті Маріуполь.

Навчався в Київському інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Архітектура містобудування», працював архітектором в проєктному інституті.

В 1971 році перейшов на педагогічну роботу. Пройшов шлях від викладача до директора будівельного технкуму. У 1988 р. був удостоєний срібної медалі ВДНГ СРСР і золотої медалі ВДНГ України. За підготовку кваліфікованих робітників для народного господарства і внесок в педагогіку він нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесними грамотами Міносвіти СРСР і України. У 1988 р. за розробку і реалізацію методики професійного виховання став Лауреатом премії імені Н. К. Крупської, а за розробку теорії проектування педагогічних технологій — Лауреатом премії Академії педагогічних наук СРСР.

1993 року захистив кандидатську дисертацію з професійної педагогіки, інноваційної діяльністі в галузі вітчизняної педагогіки та соціальної роботи.

Тривалий час викладав у Приазовському державному технічному університеті, де за його ініціативою було відкрито дві нові спеціальності: «педагог-будівельник» і «педагог-економіст». У 2000 році за активної участі Віктора Вікторовича була відкрита ще одна спеціальність — «соціальна робота»[1]. У 2004—2017 рр. очолював кафедру соціології та соціальної роботи.

Автор навчальних фільмів, підручників, навчальних посібників, монографій, наукових статей з професійної педагогіки і соціальної роботи.

Ім'я Віктора Харабета занесено у фундаментальну енциклопедію історії професійної освіти України за 100 років[2].

Помер Віктор Вікторович Харабет 2 травня 2017 року у Маріуполі[3].

Громадська робота[ред. | ред. код]

Віктор Харабет — один із лідерів грецького національного руху[4]. Довгі роки він був активним членом Маріупольського товариства греків. Стояв біля витоків створення Федерації грецьких товариств України, зробив великий внесок у розробку її організаційної структури. Входив до керівних органів ФГТУ, з 1995 по 1997 рік — відповідальний секретар, у 2003—2006 роках — член Президії Федерації. Був делегатом міжнародних грецьких конгресів у Німеччині, США, Греції.

За ініціативою В. Харабета були створені науково-дослідний та видавничий відділи виконкому Федерації, які він очолював у 1997—1999 роках.

В. Харабет — засновник серії видань «Жизнеописание знаменитых греков Украины», автор низки науково-популярних статей, які публікувалися в наукових збірках та періодичних виданнях, книги «Эллинистический мир. Хронология греков Украины» (2016).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Строительные монтажные работы: инструкц.-технол. карты: учеб. пособие для ПТУ / В. В. Харабет. — Киев: Выща шк., 1990. — 255 с. — ISBN 5-11-002337-9. (рос.)
  • Преподавание технологии монтажа стальных и железобетонных конструкций: метод.пособие для ПТУ / Виктор Викторович Харабет. — М.: Высшая школа, 1991. — 191 с. — ISBN 5-06-002084-3. (рос.)
  • Технологія будівельно-монтажних робіт: підручник / В. В. Харабет. — К.: Вища школа, 1995. — 303 с.
  • Народная педагогика в контексте истории греческих традиций / В. В. Харабет // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія. Вип. 2. — Маріуполь, 2011. — С. 137—143.
  • Эллинизм и эллинистический мир. Взгляд в прошлое и понимание настоящего / В. В. Харабет // Эллины Украины. — 2004. — № 2 (69). — С. 7. (рос.)
  • «Жить надо там, где родился и среди народа, которому принадлежишь» / В. В. Харабет // Эллины Украины. — 2011. — № 4 (139). — С. 4. (рос.)
  • Эллинистический мир. Хронология греков Украины / В. В. Харабет. — Мариуполь : ООО «ППНС», 2016. — 388 с. — ISBN 978-617-7413-04-1. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вічна пам’ять видатному вченому [і педагогу-новатору Віктору Вікторовичу Харабету]. Приазовський державний технічний університет. Процитовано 24 квітня 2022.
  2. Харабет Віктор Вікторович. Проекти та події ДВНЗ «ПДТУ». Процитовано 20 квітня 2022.
  3. Помазан, Вікторія (3 травня 2018). Рік як пішов з життя Віктор Харабет. Федерація грецьких товариств України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  4. Харабет В. В. // История Федерации греческих обществ Украины: время, события. люди (1995—2012 гг.). — Мариуполь, 2012. — С. 247. — ISBN 978-966-2572-46-9. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Харабет Виктор Викторович // Жизнеописание заслуженных греков Украины (1778—2014 гг.). Кн. 2. — Мариуполь, 2014. — С. 443—446. — ISBN 978-966-2572-78-0. (рос.)