Хаїм Друкман
| Хаїм Друкман | |
|---|---|
| חיים דרוקמן | |
 | |
| Народився |
15 листопада 1932[1] Кути, Косівський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка |
| Помер |
25 грудня 2022 (90 років) Єрусалим |
| Громадянство | Ізраїль |
| Діяльність | політик, релігійний діяч |
| Alma mater | Mercaz HaRav Kookd |
| Вчителі | Zvi Yehuda Kookd |
| Знання мов | англійська[1], їдиш[1] і іврит |
| Посада | депутат Кнесету[d][1], депутат Кнесету[d][1], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2] і депутат Кнесету[d][2] |
| Партія | National Religious Partyd |
| Конфесія | юдаїзм |
| Родичі | Q116163936? і Нахум Яаков Епштейнd |
| Нагороди |
 |
| депутат Кнесету | |||
|---|---|---|---|
| 9,10,11,15 скликання | |||
| Мафдаль[en] | 1977 | — | 1983 |
| самовисуванець | 1983 | — | 1984 |
| Мораша[en] | 1984 | — | 1986 |
| Мафдаль | 1986 | — | 1988 |
| Мафдаль | 1999 | — | 2003 |
Рав Хаїм Меїр Друкман (івр. חיים מאיר דרוקמן; нар. 15 листопада 1932, Кути, Галичина — пом. 25 грудня 2022, Єрусалим) — ізраїльський рабин та політичний діяч. Голова єшиви «Ор Еціон» та голова мережі єшив «Бней Аківа».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в карпатському містечку Кути в 1932 році. 1944 емігрував до Палестини, після того як врятувався від Голокосту. Служив у Зброїних силах Ізраїлю в Нахалі. 1952 року став членом національного руху «Бней Аківа», а з 1955 по 1956 роки був емісаром організації в США.
В 1964 році заснував і очолив єшиву «Ор Еціон». У 1977 створив релігійно-військову єшиву «Хесед», що була найбільшим у країні. Брав активну участь в заснуванні релігійно-політичного руху «Гуш емунім»[3][4].
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Друкман вперше обраний до Кнесету на виборах у 1977 році в списку «Мафдалю». Переобирався в 1981 та був призначений заступником Міністра у справах релігій Ізраїлю[5].
На виборах 1984 року заснував разом з Авраамом Вердіґером партію «Мораша». Партія тоді отримала два місця в парламенті, які посіли засновники «Мораші». Під час того як партія була в парламенті, ані Друкман, ані Вердіґер, не обіймали жодної посади в уряді. 29 липня 1986 Друкман покинув «Морашу» та повернувся до «Мафдалю».
Державна служба[ред. | ред. код]
В 1990 Друкман обраний керівником новоствореного органу Державного навернення, що займається справами людей, які хочуть повернутись до юдаїзму. Незважаючи на деякі суперечки, в 2008 році він залишив свій пост, на якому пробув більше ніж 25 років.
Нагороди[ред. | ред. код]
В 2012 отримав Премію Ізраїлю[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д חה"כ חיים דרוקמן — Кнесет.
- ↑ а б в г http://main.knesset.gov.il/mk/Pages/MKPositions.aspx?MKID=202 — Кнесет.
- ↑ Gershom Gorenberg, The Accidental Empire, Time Books, Henry Holt & Co., 2006 p.356.(англ.)
- ↑ Ian Lustick, For the land and the Lord: Jewish fundamentalism in Israel, Council on Foreign Relations, 1988 p.63.(англ.)
- ↑ Mergers and Splits Among Parliamentary Groups [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine.] Knesset website(англ.)
- ↑
Ben Gedalyahu, Tzvi (7 березня 2012). Rabbi Druckman to Receive Israel Prize. Архів оригіналу за березень 7, 2012. Процитовано 7 березня 2012.
Leading nationalist religious Rabbi Chaim Druckman will receive the Israel Prize for his contributions to society and education, Education Minister Gideon Saar announced Wednesday.
(англ.)