Хлодомир
| Хлодомир | |
|---|---|
| Правління | 511—524 |
| Дата народження | 495 |
| Дата смерті | 524 |
| Везеронс | |
| Попередник | Хлодвіг I |
| Діти | Теодебальд, Гунтар, Хлодоальд |
| Дружина | Гунтека |
| Династія | Меровінги |
| Батько | Хлодвіг I |
| Мати | Клотільда |
Хлодомир (Хлодомер, франц. - Clodomir, Clodomer; бл. 495 - 524) - король франків у 511-524 роках. Другий син Хлодвіга І та Клотільди.
Зміст |
Народження [ред.]
Перший син Хлодвіга і Клотільди Інгомер помер незабаром після хрещення. Тож, коли новонароджений Хлодомир також сильно захворів, Хлодвіг заявив, що той теж скоро помре, бо є охрещеним. Як зазначає Григорій Турський, лише ревні молитви Клотільди врятували дитину[1].
Володіння Хлодомира [ред.]
Після смерті Хлодвіга І у 511 році його володіння були поділені між чотирма синами: Теодоріхом, Хлодомиром, Хільдебертом та Хлотаром. До Хлодомира перейшли землі в басейні Луари зі столицею в Орлеані, що в історіографії отримали назву Орлеанське королівство. В його межах перебували Труа, Санс, Оксерр, Мелен, Орлеан, Шартр, Анжер, Нант, Тур, Бурж, Пуатьє.
На думку сучасних істориків, розділ не позначився на єдності Франкського королівства, оскільки воно залишалась однією державою, хоча й керувалось декількома правителями та було поділене на уділи, які німецькі історики називають "пайові королівства"[2]
Франко-бургундська війна. Загибель Хлодомира [ред.]
У 523 році розпочалася франко-бургундська війна. Формальним приводом до неї став той факт, що дядько Клотільди - король Бургундії Гундобад - ще 493 року вбив свого брата і батька Клотільди Хільперика ІІ. На момент початку війни Гундобад вже давно помер і Бургундським королівством правили два його сини - Сигімунд та Годомар. На боці франків виступили також остготи.
Хлодомир на чолі об'єднаного франкського війська спочатку вдало вів бойові дії, розбивши 523 року військо бургундів. Сигімунда з родиною взяли в полон та утримували поблизу Орлеана. Невдовзі всі вони були убиті за наказом Хлодомира. Через цей вчинок загибель була пророкована самому Хлодомирові та його родині.
Після відходу франків Годомар відновив свою владу в Бургундії. 524 року франкські королі організували другу воєнну кампанію проти Бургундії. В битві під Везеронсом Хлодомир потрапив у пастку й загинув. Попри це, битва була виграна франками, а Годомар поступився частиною території, хоча й зберіг владу над королівством[3].
Доля дітей Хлодомира [ред.]
Втративши батька, троє дітей Хлодомира виховувались при дворі своєї бабусі Клотільди. Занепокоєні можливістю їхнього возведення на престол, Хільдеберт І та Хлотар І, змовившись, викрали двох синів Теодебальда та Гунтара й убили. Молодший, дворічний Хлодоальд, був схований в монастирі, в подальшому став монахом і був канонізований після своєї смерті[4].
Після вбивства дітей, володіння Хлодомира були поділені між його братами.
Примітки [ред.]
- ↑ Григорий Турский. История франков, кн. II. М., 1987. С. 49.
- ↑ Лебек С. Происхождение франков. М., 1993. Т. 1.
- ↑ Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 64.
- ↑ Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 72-73.
Посилання [ред.]
- Григорий Турский. История франков, кн. II. М., 1987
- Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987
- Лебек С. Происхождение франков. М., 1993. Т. 1.
|
|||||||||
