Хлодомир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хлодомир
Правління 511524
Попередник Хлодвіг I
Біографічні дані
Дата народження 495
Дата смерті 524
Везеронс
Дружина Гунтека
Діти Теодебальд, Гунтар, Хлодоальд
Династія Меровінги
Батько Хлодвіг I
Мати Клотільда

Хлодомир (Хлодомер, франц. - Clodomir, Clodomer; бл. 495 - 524) - король франків у 511-524 роках. Другий син Хлодвіга І та Клотільди.

Народження[ред.ред. код]

Перший син Хлодвіга і Клотільди Інгомер помер незабаром після хрещення. Тож, коли новонароджений Хлодомир також сильно захворів, Хлодвіг заявив, що той теж скоро помре, бо є охрещеним. Як зазначає Григорій Турський, лише ревні молитви Клотільди врятували дитину[1].

Клотільда розділяє Франкське королівство між дітьми Хлодвіга

Володіння Хлодомира[ред.ред. код]

Після смерті Хлодвіга І у 511 році його володіння були поділені між чотирма синами: Теодоріхом, Хлодомиром, Хільдебертом та Хлотаром. До Хлодомира перейшли землі в басейні Луари зі столицею в Орлеані, що в історіографії отримали назву Орлеанське королівство. В його межах перебували Труа, Санс, Оксерр, Мелен, Орлеан, Шартр, Анжер, Нант, Тур, Бурж, Пуатьє.

На думку сучасних істориків, розділ не позначився на єдності Франкського королівства, оскільки воно залишалась однією державою, хоча й керувалось декількома правителями та було поділене на уділи, які німецькі історики називають "пайові королівства"[2]

Володіння синів Хлодвіга (червоним виділені землі Хлодомира

Франко-бургундська війна. Загибель Хлодомира[ред.ред. код]

У 523 році розпочалася франко-бургундська війна. Формальним приводом до неї став той факт, що дядько Клотільди - король Бургундії Гундобад - ще 493 року вбив свого брата і батька Клотільди Хільперика ІІ. На момент початку війни Гундобад вже давно помер і Бургундським королівством правили два його сини - Сигімунд та Годомар. На боці франків виступили також остготи.

Хлодомир на чолі об'єднаного франкського війська спочатку вдало вів бойові дії, розбивши 523 року військо бургундів. Сигімунда з родиною взяли в полон та утримували поблизу Орлеана. Невдовзі всі вони були убиті за наказом Хлодомира. Через цей вчинок загибель була пророкована самому Хлодомирові та його родині.

Хлодомир спостерігає за стратою Сигімунда

Після відходу франків Годомар відновив свою владу в Бургундії. 524 року франкські королі організували другу воєнну кампанію проти Бургундії. В битві під Везеронсом Хлодомир потрапив у пастку й загинув. Попри це, битва була виграна франками, а Годомар поступився частиною території, хоча й зберіг владу над королівством[3].

Вбивство Теодебальда і Гунтрама)

Доля дітей Хлодомира[ред.ред. код]

Втративши батька, троє дітей Хлодомира виховувались при дворі своєї бабусі Клотільди. Занепокоєні можливістю їхнього возведення на престол, Хільдеберт І та Хлотар І, змовившись, викрали двох синів Теодебальда та Гунтара й убили. Молодший, дворічний Хлодоальд, був схований в монастирі, в подальшому став монахом і був канонізований після своєї смерті[4].

Після вбивства дітей, володіння Хлодомира були поділені між його братами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Григорий Турский. История франков, кн. II. М., 1987. С. 49.
  2. Лебек С. Происхождение франков. М., 1993. Т. 1.
  3. Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 64.
  4. Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 72-73.

Посилання[ред.ред. код]