Ходоровський Йосип Ісаєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ходоровський Йосип Ісаєвич
Нині на посаді
Народився 1885[1][2]
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 7 травня 1938(1938-05-07)[2] або 1938[1]
Москва, СРСР
Похований Розстрільний полігон «Комунарка»
Відомий як дипломат, революціонер, політик, державний службовець
Країна Російська імперія і СРСР
Політична партія ВКП(б)

Ходоровський Йосип Ісаєвич (18857 травня 1938) — професійний революціонер, учасник Громадянської війни, радянський державний і партійний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1885 року в місті Миколаїв.

1903 року вступив в РСДРП більшовиком. Роботу вів у Миколаєві, Москві й інших містах.

1905 року став членом Миколаївського комітету РСДРП. З 28(15) червня по 20(7) липня перебував у Херсонській в'язниці, після чого повернувся до Миколаєва.

Учасник Революції 1905—1907 років. 1917 року — учасник збройного повстання в Москві.

Після Жовтневої революції — на партійній, військовій і радянській роботі:

  • 1918 — член колегії Наркомату праці,
  • до осені 1919 — на військово-штатних посадах Південного фронту,
    • з грудня 1918 р. по березень 1919 р. — начальник політвідділу. Водночас, 17 січня — 6 липня 1919 — член РВР фронту
    • 23 березня 1919 р. — 27 серпня 1919 р. — РВР 9-ї армії]][3]
  • 1919—1920 — голова Казанського губвиконкому і секретар Казанського губкому РКП(б), член Татревкому. Очолював виконком Казанського міської Ради робітничих і червоноармійських депутатів з моменту його утворення до осені 1920 р.
  • З 1921 р. — голова Тульського губвиконкому, потім секретар Сибірського бюро ЦК РКП(б)
  • 19221928 — в Наркомпросі РРФСР
    • з 1924 — завідувач Головного управління професійної освіти
    • до 1928 — заступник наркома.
  • 1928—1932 — працював торговим представником в Італії, потім у Туреччині.
  • з 1932 був заступником голови Комітету з вищої технічної освіти при ЦВК СРСР

У липні 1934 року став начальником Лікувально-санітарного управління Кремля.

Реабілітований 11 квітня 1956 року ВКВС СССР.

Адреса в Москві[ред. | ред. код]

Проживав: Москва, вул. Серафимовича, буд. 2 (Дім уряду), кв. 365.

Література[ред. | ред. код]

  1. Ходоровский И. Кому и зачем нужны две палаты. — М.: Обновление, 1917. — 32 с.
  2. Ходоровский И. Организация революционных сил: Временное правительство, советы рабочих солдатских и крестьянских депутатов. — М.: Обновление, 1917. — 27 с.
  3. Ходоровский И. Что дала революция народу. — М.: Обновление, 1917. — 32 с.
  4. Ходоровский И. На фронте просвещения: Статьи и речи. — М.-Л.: Государственное издательство, 1926. — 176 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Попередник:
Доссер Зіновій Миколайович
Торговий представник СРСР в Італії
19281929
Наступник:
Васильєв Михайло Михайлович (Торгпред)